«Щит», «Темп» та інші
Гірники Горлівки взяли курс на механізацію видобутку вугілля.
На державному підприємстві «Артемвугілля» (Горлівка, Донецька область) розпочали експеримент. Тут мають намір дати відставку споконвічному інструменту гірників — відбійному молотку й перекласти ручну працю людей на сталеві «плечі» машин. Що це означає у конкретних умовах і на що чекають тут від експерименту, розповів «УТГ» директор із виробництва ДП «Артемвугілля» Олександр Деружинський.
— До складу підприємства сьогодні входять чотири шахти: імені Гайового, імені Калініна, імені Леніна й імені Рум’янцева. Усі вони видобувають вугілля на крутому падінні — тобто із крутопадаючих пластів. Загалом цього року передбачається дати 600 тисяч тонн вугілля.
— Олександре Івановичу, 600 тисяч тонн — це, здається, небагато в порівнянні з мільйонами тонн палива, які можуть дати шахти на пологому падінні…
— У крутого падіння такий же крутий характер, вугілля видобувати тут зовсім непросто, та й глибини наших шахт уже досягли кілометрової позначки. Механізувати ж видобуток із крутопадаючих пластів завжди було непросто, тому й робилася ставка на так званий молотковий видобуток вугілля. Одна бригада в 15 чоловік, одна лава, один результат у 150 тонн вугілля за зміну.
— За рахунок чого ж вирішено було зробити ривок у вуглевидобутку?
— Шлях тут тільки один — упровадити на крутому падінні нові гірничі машини. Ідеться про щитові агрегати й комбайни вітчизняного виробництва — Горлівського машинобудівного заводу. Порівняємо продуктивність праці «на молотку» і щитовому агрегаті: 15 забійників за зміну видобувають 150 тонн вугілля, а щитовий агрегат із двома машиністами — 350—500 тонн. Показово, що «Щитом» цілком можна управляти й дистанційно.
— Однак при цьому забійники стануть просто не потрібні…
— Що й треба було довести. Зараз при нашому профтехучилищі №9 ми організували перенавчання забійників на комбайнерів та операторів щитових агрегатів. Крім того, що колишні гірники очисного вибою знайдуть собі роботу на інших дільницях, на поверхні. У цілому ж ми зможемо багато в чому відмовитися від відбійного молотка, праця людей полегшає, її умови — покращають, а самих забійників на наших шахтах стане істотно менше.
— Чи багато техніки надійде у вибої шахт вашого підприємства?
— На шахті імені Леніна ми сьогодні розвиваємо горизонт на глибині 1100 метрів. Тут уже працює один агрегат 2АНЩ, додамо ще один, і до нового року повністю уведемо в експлуатацію новий горизонт. На шахті імені Калініна ми вдалися до експерименту, застосувавши вузькозахоплювальний комбайн КПВ. Суть експерименту в тому, що рубати вугілля КПВ буде не знизу вгору, як раніше, а навпаки — згори вниз. Отже, не треба чекати, поки агрегат зніме смужку. Кріпити гірничу виробку за ним можна відразу ж. Але не тільки в цьому перевага нової машини: у лаві вона зможе замінити десяток забійників, при цьому дасть вугілля вдвічі-втричі більше. Ще один комбайн — «Темп» — дамо на шахту імені Рум’янцева. Нова техніка прийде й на шахту Гайового. Тут вугілля рубатимуть два щитових агрегати. До всієї цієї техніки додамо ще 4—5 агрегатів, і вже наступного року замість 600 тисяч тонн видобудемо більше мільйона тонн вугілля.
— Де ж взяти грошей на такий парк гірничих машин?
— Їх виділяє Мінвуглепром України. Факт цей досить символічний: держава не відмовляється від шахт крутого падіння, підтримує їх, більш того, ставить завдання разом зі збільшенням вуглевидобутку вивести частину людей з-під землі або поліпшити умови їхньої праці.
— Відбійні молотки працюють на стисненому повітрі, гірнича техніка — на електроенергії. Чи не буде небезпечним переведення шахт на електрику?
— Ми це врахували. До спільної роботи долучили вчених Макіївського науково-дослідного інституту, який спеціалізується на проблемах безпеки праці гірників. Уся техніка, яка надходить сьогодні на шахти, має кілька ступенів захисту. Словом, електрика стане не нашим супротивником, а навпаки. Перші ж результати нашого курсу на механізацію вуглевидобутку одержимо вже в найближчі місяці.
