Асоціальна мережа?

Головною подією останніх тижнів став запуск нової соціальної мережі за назвою Google+ від однойменної корпорації. Будь-який новий проект такого великого гравця приречений на те, щоб привертати увагу, а спроба закріпитися на вже давно переділеному ринку викликає подвійний інтерес у користувачів і експертів.

Основна проблема, з якою мають справу всі розробники, які бажають відкусити шмат «соціального пирога», — природна тенденція до монополізації галузі. Адже вся суть будь-якої соцмережі в тому, що там можна спілкуватися із друзями, родичами та колегами, а отже жодна людина не захоче реєструватися в новому проекті, якщо всі її знайомі залишилися в старому.

Щоб отримати значну ­аудиторію, косметичних поліпшень недостатньо. Пот­рібне щось принципово інше — використовувати інший формат повідомлень (як у Twitter) або орієнтуватися на конкретну групу користувачів (як у LinkedIn).

Ключова особливість нової соцмережі — можливість фільтрувати адресатів ваших повідомлень, рятуючи колег від описів сімейного пікніка, а рідних — від подробиць останньої виробничої наради. Система ідеальна для тих, хто відчуває дискомфорт від надмірної відкритості персональних даних, властивої іншим соцмережам.

Уже можна бачити перші результати: менш ніж за два тижні з початку відкритого бета-тестування Google+ ­аудиторія проекту досягла 10 млн чоловік. Цікаво, що більшість учасників мережі — чоловіки (близько 75%), причому переважно «технарі» — інженери й програмісти, у той час як у більшості інших соціальних мереж картина протилежна. Імовірно, це пов’язане з тим, що можливість взяти участь у тесті одержали в першу чергу активні «жителі» Мережі, а може, із тим, що завдяки забезпеченню високого рівня приватності Google удалося затягти у свої сіті тих, хто раніше уникав соціальних сервісів.

Iван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Закінчив факультет електроніки «Київського політехнічного інституту» з дипломом «фахівця з експлуатації телекомунікаційного устаткування». З тих пір захоплюється не тільки експлуатацією різноманітних гаджетів, але і описом своїх вражень від цього процесу.

У «УТГ» керує молодим відділом інформаційних технологій, забезпечуючи наповнення газети свіжими відомостями про кілобіти, мегагерци і гігафлопси. Разом з авторами, шукає відповіді на найважливіші питання сучасності: у кого менше відстань між транзисторами і більше нанотехнологій на один долар інвестицій; як часто добрі бізнес-ангели відвідують українськи стартапи; який тренд буде модним в Мережі завтра; чи прискорять роботу планшета стрази від «Swarovski».

Автор щотижневої колонки про розпили і відкати інновації і нанотехнології.

You may also like...