Зоряний шлейф Ле Бурже
Дніпропетровські ракетобудівники представили на Паризькому авіаційно-космічному салоні-2011 чимало оригінальних конструкторських рішень і технологій, затребуваних на ринку космічних послуг.
Об’єднаний стенд підприємств космічної галузі України привернув заслужену увагу як вузьких фахівців, так і пересічних відвідувачів. Величезне враження справляли макети діючих і перспективних ракет-носіїв (РН), ракетних двигунів, супутників, дивували й вражали унікальними технологічними рішеннями зразки агрегатів, приладів, обладнання авіаційного та космічного призначення.
Український стенд відвідали віце-прем’єр-міністр і міністр з інфраструктури України Борис Колесніков, а також голова Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном Дмитро Колесніков.
У чергу — за ракетами й супутниками
Держпідприємства «КБ «Південне» імені М.К.Янгеля» (КБП, генеральний конструктор — генеральний директор підприємства Олександр Дегтярьов) і «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» («Південмаш», генеральний директор Віктор Щоголь) беруть участь у престижному міжнародному авіакосмічному салоні Le Bourget Paris An Show з 1995 року. І щоразу привертають до своєї продукції усе більш пильну увагу космічних агентств і компаній різних країн світу, зацікавлених у інтенсивнішому освоєнні навколоземного простору.
Фахівці КБП у рамках виставки провели 23 офіційні зустрічі із представниками EADS Astrium — компанії, яка займається виробництвом супутників і входить до європейської аерокосмічної корпорації, Telespazio (Італія) — світового лідера в галузі супутникових послуг, компанії MBDA — провідного європейського розробника та виробника ракетних систем, Orbital Sciences Corporation (США), британської компанії SSTL — виробника супутників, Космічного агентства Ізраїлю, Національного космічного агентства Республіки Казахстан, Космічної асоціації Литви та з іншими офіційними делегаціями з Канади, Перу, США, Німеччини, Італії, Туреччини.
Обговорювалося широке коло питань із забезпечення пускових послуг, створення супутників, розглядалися також можливості участі Національного космічного агентства України в різних спільних проектах і програмах Європи, США (зокрема, у програмі «Таурус» із виведенням космічних кораблів на МКС).
Заступник генерального директора КБП Валерій Жовтяк, який брав участь у виставці в Ле Бурже, відзначив, що особливу увагу фахівців і відвідувачів привертав окремий стенд із макетом РН «Циклон-4». Із реалізацією спільного українсько-бразильського проекту «Алкантара Циклон Спейс», пов’язаного з розробкою космічного ракетного комплексу «Циклон-4», у світі стає все більше тих, хто хоче скористатися можливостями, які відкриються з уведенням у експлуатацію бразильського екваторіального космодрому й запусками українських триступеневих модифікованих ракет. Такі ракети здатні виводити корисні навантаження загальною масою до 5,5 т на геостаціонарну й масою до 1,5 т на геоперехідну орбіти. На виставці в Ле Бурже українська сторона активно просувала цей проект і провела чимало переговорів із завантаження РН супутниками, пусконаведення й забезпечення пускових послуг із космодрому Алкантара.
До першого запуску РН «Циклон-4» ще досить часу, він відбудеться приблизно наприкінці 2012 — початку 2013 року, тож усі бажаючі приєднатися до останньої (пускової) фази проекту цілком устигнуть укласти необхідні договори й підготувати до розміщення на РН свої корисні навантаження (супутники, обладнання, прилади).
Разом із тим слід зазначити, що чергова зміна календарних строків проекту (спочатку планувалося провести перший старт у 2006 р.) обумовлена багатьма об’єктивними причинами як із боку України, так і Бразилії. Не секрет, що для наших ракетобудівників головним гальмом у роботі є нерівномірне й недостатнє фінансування проекту з держджерел. На жаль, до дніпропетровських підприємств так і не дійшли 428 млн грн, обіцяних попереднім урядом.
У бразильців теж виникали фінансові труднощі, а останнім часом першорядними стали інші причини. По-перше, недавні вибори президента привели до зміщення багатьох чиновників, які відповідали за реалізацію спільного проекту, і тепер космічну тематику освоює оновлена команда. По-друге, на швидкість робіт безпосередньо на космодромі впливають затяжні сезони дощів, під час яких будівництво зупиняється.
Однак цього року КБП сподівається за підтримки держави одержати необхідні кредити (відповідні договори й розпорядження вже підписані на вищих рівнях влади) і в такий спосіб інтенсивніше продовжити роботи в рамках проекту «Циклон-4». Раніше повідомлялося про кредит у розмірі 295 млн грн. Чи залишиться ця сума незмінною й чи вистачить грошей на виконання всіх етапів проекту з огляду на підвищення цін на енергоносії та матеріали, — цей бік питання представники КБП поки не коментують.
Крім перспективного «Циклона-4» КБП представило в Парижі ракети-носії, які вже мають добру репутацію на світових ринках космічних послуг завдяки використанню в проектах «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро». Немає сумнівів, що й надалі ці РН без роботи не будуть. Потенційних замовників зацікавив також український мікросупутник «Січ-2», який планується запустити цього року.
У цілому кількість проведених переговорів була більшою, а рівень конкретики обговорюваних питань — значно вищим, ніж на попередніх виставках у Ле Бурже. Керівництво КБП із задоволенням відзначає зустрічну ініціативу фахівців багатьох держав. Відбулося кілька зустрічей з японцями, з якими дніпропетровських ракето будівників об’єднують супутникові програми.
Конкретних контрактів безпосередньо в дні виставки українські підприємства не підписували, але заділ на майбутнє створено дуже серйозний.
Титановий блиск «Південмашу»
Головний партнер КБП — ДП «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» представив у Ле Бурже технологічні розробки на базі титану, дуже затребувані на ринку авіакосмічних послуг. Зокрема, агрегати шасі для літаків пасажирського класу ДП «Антонов», які виготовляються за унікальною технологією й вигідно відрізняються від аналогів певними конструкційними особливостями.
У цьому напрямку «Південмаш» працює з 1996 року. Спочатку на підприємстві було освоєне виробництво агрегатів шасі до літака Ан-140, у 2002 році — до Ан-148, а сьогодні ведеться підготовка до серійного випуску цього виду продукції для Ан-158. Остання модель, як відомо, уже завоювала симпатії декількох вітчизняних і закордонних авіакомпаній, і її виробництво набирає обертів.
Особливості конструкції шасі дозволяють експлуатувати літаки на бетонованих аеродромах із покриттям категорій А, В, С, D і на підготовлених ґрунтових злітно-посадкових смугах із щільністю ґрунту не менше 12 кГс/см2. Але, мабуть, головна цікавинка в тому, що агрегати шасі майже на 80% складаються з титану. Це значно полегшує вагу всієї конструкції й у той же час дозволяє збільшити вантажопідйомність літака.
А завдяки плазмовому напилюванню «коктейлю» з мікрочастинок різних корисних компонентів на поверхню деталей досягається максимальний рівень їхнього захисту від передчасного зношування, корозії й термічного впливу, усуваються нерівності поверхні й полегшується проведення деяких ремонтних робіт. Застосування технології плазмового напилювання дозволило «Південмашу» стати лідером серед інших виробників, які займаються обробкою титану.
Ще один виріб із титановою складовою, що побував на паризькій виставці й дістав високу оцінку фахівців різних країн, — кулебалон. Це посудина діаметром до 650 мм, що працює під високим тиском. Широко застосовується в ракетно-космічній техніці для забезпечення надійного зберігання газів за робочого тиску від 220 до 340 кГс/см2, у тому числі за кріогенних температур до –196ОС, стійка до агресивних рідин за робочого тиску 100 кГс/см2.
Балони високого тиску виготовляються з високоміцних титанових сплавів і нержавіючої сталі товщиною 5—14 мм із застосуванням методу контактного стикового зварювання. Гарячоштамповані півсфери з титанових сплавів ВТБС, ВТ14 або нержавіючої сталі стикуються в процесі автоматичного зварювання порожнім катодом у вакуумі. При цьому коефіцієнт міцності звареного шва дорівнює одиниці, тобто отриманий шов за міцністю не поступається основному матеріалу. Ця технологія забезпечує стабільно високу якість та експлуатаційну надійність виробів.
Серед технологічних новинок дніпропетровські ракетобудівники представили також тонкостінні сильфони. Ці вироби служать для компенсації поздовжніх і кутових відхилень стиків трубопроводів, що виникають під впливом вібрації й кріогенних температур. Вони також добре витримують контакти з агресивними середовищами за температури від -200 до +400°С і тиску до 16 мПа.
На «Південмаші» сильфони виготовляються методами глибокої витяжки на спеціальних пресах і зварювання зі стрічки товщиною 0,3—0,4 мм (другий метод — власна розробка). Серед споживачів цієї продукції не тільки підприємства авіаційно-космічного й військово-промислового комплексів, а й атомної, нафтової, газової, хімічної, паливної, автомобільної, будівельної, теплової, харчової промисловості. Керівництво ДП «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» упевнене, що після паризької виставки кількість замовників названих видів продукції помітно розшириться за рахунок закордонних компаній і підприємств.
Довідка «УТГ»
Ракетно-космічний сектор України на Le Bourget Paris Air Show-2011 представляли підприємства, що входять до структури Державного космічного агентства України: ДП «КБ «Південне» ім. М.К.Янгеля» і ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова» (Дніпропетровськ), казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» (Київ), ВАТ «Хартрон» (Харків). Делегацію очолював голова ДКАУ Юрій Алексєєв.
