Коли закон — як дишло
Чому генеральний директор суднобудівного підприємства голодує на знак протесту?
ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман» — найменша верф у Миколаєві. Але генеральний директор саме цього підприємства Сергій Ісаков зважився привселюдно виступити проти обласної податкової адміністрації, оголосивши голодівку на центральній площі міста на знак протесту проти наміру знищити завод. Таким чином він розкрив серйозну проблему всіх суднобудівних (і не тільки) компаній Миколаївщини та України.
— Наприкінці минулого року на заводі була планова перевірка, за результатами якої ДПА виставила заводу непід’ємну суму фінансових санкцій — 8,3 мільйона гривень. Таким чином податкова служба спотворила суть Закону України «Про підтримку суднобудування», який через неї став каральною зброєю, — уважає С.Ісаков.
Річ у тім, що суднобудування — напрямок економіки, який має довгостроковий цикл виробництва. Так, у 2005—2008 роках завод укладає договори на певні замовлення. На рахунок підприємства надходить аванс у валюті. Для подальшої роботи кошти конвертуються в гривню за тодішнім курсом долара — 5,05. Ці гроші підприємство використовує для виконання робіт, передбачених контрактами. Після закінчення будівництва судно передається замовникові. Наразі підприємство має заплатити податки. Однак ДПА в Миколаївській області вимагає сплати податків з урахуванням обмінного курсу, що діє вже на момент здачі судна (у цьому випадку —7,7 грн). Таким чином, у гривневому еквіваленті аванс на час здачі судна підвищився більш ніж на 50%. І нібито із цієї різниці має бути сплачений податок на прибуток. Хоча насправді в розпорядженні заводу була тільки сума, отримана після обміну валюти за курсом 5,05.
— Це суперечить закону й здоровому глузду, адже цих грошей у нас нема, — говорить Сергій Ісаков і додає, що така ситуація і на інших підприємствах області. Зокрема, наразі інший суднобудівний завод — «Вадан Ярдс Океан» уже виграв суд першої інстанції з аналогічного приводу.
Ще в січні «Лиман» теж звернувся зі скаргою до окружного адміністративного суду, але слухання справи поки не почалося. Однак, за словами С.Ісакова, податківці намагаються заарештувати їхні рахунки й заблокувати роботу підприємства вже зараз.
Податкова адміністрація відстоює свою точку зору. В одному з листів, адресованому панові Ісакову, говориться, що «валові доходи в суднобудуванні виникають тільки під час підписання акту про передачу судна замовнику, і авансові платежі включаються до складу валових доходів за датою підписання актів, а не за датою одержання авансів. Відповідно до Закону №334 «Про оподаткування прибутку підприємств» отримані кошти в іноземній валюті протягом звітного періоду перераховуються в гривні за офіційним валютним курсом Нацбанку України, який був чинний на дату одержання таких доходів. З огляду на те, що для суднобудівних підприємств датою одержання доходів є день передачі судна, то й доходи мають визначатися за курсом Нацбанку України на цю дату».
Сьогодні «Лиман» успішно працює в галузі яхтобудування, а цей вид діяльності має свої нюанси. У сучасних яхтах фактично не використовується «пластмасовий ширвжиток» — тільки екологічно чисті матеріали: сталь, дерево, іноді алюміній. У будівництві яхт традиційно високий відсоток ручної праці. Тут затребувані професії, які стали останнім часом екзотичними, наприклад столяр-червонодеревець.
За інформацією дирекції підприємства, з 2008 по 2010 рік воно заплатило 2,6 млн грн ПДВ і ще 16 млн різних податків і зборів, у тому числі внески до Пенсійного фонду. Досі тут не було заборгованості й із зарплати. Але керівники заводу побоюються, що в результаті таких дій податкової вона може з’явитися. Реальність така, що наразі на «Лимані» немає жодного споруджуваного судна (правда, готується контракт на будівництво яхти для іноземної компанії). Криза зробила свої корективи, і нині основна діяльність заводу — судноремонт. Причому переважно тут ремонтуються судна державних підприємств.
А оскільки за заводом формально є борг, то це буде зазначено в довідці, яку треба пред’явити під час заявки на участь у тендерах. Якщо ж є заборгованість перед бюджетом, то до тендера таке підприємство не допускається. А коли так, то «Лиман» втратить значну частину своїх замовлень. За словами Сергія Ісакова, своїми діями ДПА в Миколаївській області руйнує економічний потенціал регіону.
Теоретично все може вирішити суд. На цьому наполягають обидві сторони конфлікту. Отже, далі буде… Але вітчизняна практика свідчить, що такі судові розгляди тривають приблизно рік-півтора. За цей час від непрацюючого підприємства мало що залишиться. Більш того, недоброзичливці говорять: те, що сталося з «Лиманом», — одна з форм конкурентної боротьби. У цих умовах просто необхідно, щоб законодавець зробив чіткі корективи у визначення правових норм.
Додамо, що Сергій Ісаков — суднобудівник із великим досвідом роботи, уже багато років він очолює «Лиман», піднявши його в середині 90-х, як кажуть, із колін.
Що ж до керівника ДПА в Миколаївській області пана Андрія Лаврешова, то, мабуть, оголошена голодівка суднобудівника позначилася на його здоров’ї — він пішов на лікарняний.
Довідка «УТГ»
Миколаївське ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман» має 120-літню історію й сьогодні спеціалізується на малотоннажному суднобудуванні. Тут використовується обладнання кращих світових виробників, є всі можливості для будівництва та ремонту швидкохідних патрульних і лоцманських катерів, а також суден рибальського флоту. Зі стапелів «Лиману» зійшов відомий лоцманський катер «Гард», оснащений найсучаснішим обладнанням для супроводу суден.
