«Дотиснути» китайців
Переговори про будівництво в кримському містечку Щолкіному парогазової електростанції ведуться важко. Українська сторона сподівається відвоювати в китайців хоча б 40% проекту.
Перетягування каната
У вересні минулого року Президент Віктор Янукович у рамках державного візиту в Китай підписав угоду про фінансування китайською стороною будівництва парогазової електростанції (ПГЕС) у Щолкіному. Відтоді тривають досить складні переговори, у яких кожна сторона прагне відстояти інтереси свого «рідного» науково-промислового комплексу. Про це нас повідомив голова Рескомітету з палива, енергетики та інноваційної політики Криму Ігор Зосимов.
— Точиться боротьба за розподіл у проекті ролей між китайською та українською сторонами, — говорить голова Рескомітету. — Зрозуміло, китайці зацікавлені в тому, щоб доручити нам тільки збір якихось даних і здати об’єкт самостійно, «під ключ». У свою чергу, ми зацікавлені в тому, щоб підключити до проекту якнайбільше українського наукового потенціалу. Зокрема, у нас є інститут ДніпроВНДПІенергопром, що спеціалізується саме на парогазових станціях. І обладнання в них найсучасніше. Крім того, важливо закріпити за Україною право активної участі в проекті не менше 50% українських фахівців. Адже надалі експлуатуватимуть електростанцію саме вони.
На шляху реалізації проекту є й інші труднощі. Головним гальмом у розробці техніко-економічного обґрунтування залишається недосконалість українського законодавства щодо проведення тендерів.
Енергія як стимул розвитку
За дружними оцінками фахівців, якщо побудують щолкінську парогазову електростанцію, то це стане справжнім проривом у розвитку інфраструктури та економіки всього Східного Криму. Не секрет, що економіка півострова давно задихається без виробництва власних мегаватів. І в цій справі навіть сучасні енергозбережні технології поки мало чим допомагають, оскільки споживання електрики в регіоні щорічно збільшується на 8%. Так, ділянка кримської території від Судака до Алушти потерпає від істотної нестачі електроенергії та газу.
Проблему обіцяють розв’язати 1,5 мільярда доларів китайських інвестицій. Парогазова установка дасть не тільки 750-800 МВт електрики, а й тепло, надлишки якого дозволять обігріти Щолкіне й розв’язати цілий комплекс енергетичних проблем краю. За попередніми підрахунками, із введенням в експлуатацію парогазової установки власна генерація електроенергії Криму зросте до 70%.
Правда, для «живлення» станції природним газом ще треба прокласти від Джанкоя газопровід діаметром 500 мм. Однак використання газу, який дорожчає, авторів ідеї не дуже непокоїть, адже сучасні турбіни дозволяють досягти ККД парогазових станцій на рівні 60—70%.
Від валянків до високих технологій… і навпаки
Як з’ясувалося, китайців для реалізації щолкінського проекту ми вибрали невипадково. За словами Ігоря Зосимова, який брав участь у переговорах із китайською стороною в складі делегації Міненерговугілля, «сьогодні Китай уже не виробник пуховиків і валянок, як це було років 20 тому. Це країна з високорозвиненою економікою, спрямованою, насамперед, на найсучасніші виробництва з високими технологіями».
У далекоглядних китайців теж свій інтерес, і Україну вони розглядають, насамперед, як своє «вікно в Європу». З боку Піднебесної в переговорах брали участь представник фірми Sinomach Ксе Бяо й віце-президент Східнокитайського інституту електроенергетики Лю Же Фен. Вони не приховують своєї зацікавленості в тому, щоб через українські замовлення вийти на європейський ринок. Приміром, Sinomach 70% своїх замовлень одержує на внутрішньому ринку й лише 30% робіт здійснює за кордоном, переважно у країнах Азії та Африки. Тому економічна експансія в Європу через нашу країну здається китайцям надзвичайно важливою.
Хоча куди вже більше? Судячи з торговельних прилавків світу, крім китайців на планеті вже ніхто більше не працює. Чи вдасться нам відвоювати в досвідчених завойовників світового ринку хоча б свій український шматок роботи, залишається під великим сумнівом.
Здається, сьогодні вже всі зрозуміли, що для України «дотискувати» китайців у кожному такому проекті — це питання життя. Адже в умовах сучасної конкуренції так легко скотитися від виробника високих технологій до пошиття пуховиків і валянок…
«Дотиснути» китайців
Сергій ДУМКЕВИЧ
Переговори про будівництво в кримському містечку Щолкіному парогазової електростанції ведуться важко. Українська сторона сподівається відвоювати в китайців хоча б 40% проекту.
Перетягування каната
У вересні минулого року Президент Віктор Янукович у рамках державного візиту в Китай підписав угоду про фінансування китайською стороною будівництва парогазової електростанції (ПГЕС) у Щолкіному. Відтоді тривають досить складні переговори, у яких кожна сторона прагне відстояти інтереси свого «рідного» науково-промислового комплексу. Про це нас повідомив голова Рескомітету з палива, енергетики та інноваційної політики Криму Ігор Зосимов.
— Точиться боротьба за розподіл у проекті ролей між китайською та українською сторонами, — говорить голова Рескомітету. — Зрозуміло, китайці зацікавлені в тому, щоб доручити нам тільки збір якихось даних і здати об’єкт самостійно, «під ключ». У свою чергу, ми зацікавлені в тому, щоб підключити до проекту якнайбільше українського наукового потенціалу. Зокрема, у нас є інститут ДніпроВНДПІенергопром, що спеціалізується саме на парогазових станціях. І обладнання в них найсучасніше. Крім того, важливо закріпити за Україною право активної участі в проекті не менше 50% українських фахівців. Адже надалі експлуатуватимуть електростанцію саме вони.
На шляху реалізації проекту є й інші труднощі. Головним гальмом у розробці техніко-економічного обґрунтування залишається недосконалість українського законодавства щодо проведення тендерів.
Енергія як стимул розвитку
За дружними оцінками фахівців, якщо побудують щолкінську парогазову електростанцію, то це стане справжнім проривом у розвитку інфраструктури та економіки всього Східного Криму. Не секрет, що економіка півострова давно задихається без виробництва власних мегаватів. І в цій справі навіть сучасні енергозбережні технології поки мало чим допомагають, оскільки споживання електрики в регіоні щорічно збільшується на 8%. Так, ділянка кримської території від Судака до Алушти потерпає від істотної нестачі електроенергії та газу.
Проблему обіцяють розв’язати 1,5 мільярда доларів китайських інвестицій. Парогазова установка дасть не тільки 750-800 МВт електрики, а й тепло, надлишки якого дозволять обігріти Щолкіне й розв’язати цілий комплекс енергетичних проблем краю. За попередніми підрахунками, із введенням в експлуатацію парогазової установки власна генерація електроенергії Криму зросте до 70%.
Правда, для «живлення» станції природним газом ще треба прокласти від Джанкоя газопровід діаметром 500 мм. Однак використання газу, який дорожчає, авторів ідеї не дуже непокоїть, адже сучасні турбіни дозволяють досягти ККД парогазових станцій на рівні 60—70%.
Від валянків до високих технологій… і навпаки
Як з’ясувалося, китайців для реалізації щолкінського проекту ми вибрали невипадково. За словами Ігоря Зосимова, який брав участь у переговорах із китайською стороною в складі делегації Міненерговугілля, «сьогодні Китай уже не виробник пуховиків і валянок, як це було років 20 тому. Це країна з високорозвиненою економікою, спрямованою, насамперед, на найсучасніші виробництва з високими технологіями».
У далекоглядних китайців теж свій інтерес, і Україну вони розглядають, насамперед, як своє «вікно в Європу». З боку Піднебесної в переговорах брали участь представник фірми Sinomach Ксе Бяо й віце-президент Східнокитайського інституту електроенергетики Лю Же Фен. Вони не приховують своєї зацікавленості в тому, щоб через українські замовлення вийти на європейський ринок. Приміром, Sinomach 70% своїх замовлень одержує на внутрішньому ринку й лише 30% робіт здійснює за кордоном, переважно у країнах Азії та Африки. Тому економічна експансія в Європу через нашу країну здається китайцям надзвичайно важливою.
Хоча куди вже більше? Судячи з торговельних прилавків світу, крім китайців на планеті вже ніхто більше не працює. Чи вдасться нам відвоювати в досвідчених завойовників світового ринку хоча б свій український шматок роботи, залишається під великим сумнівом.
Здається, сьогодні вже всі зрозуміли, що для України «дотискувати» китайців у кожному такому проекті — це питання життя. Адже в умовах сучасної конкуренції так легко скотитися від виробника високих технологій до пошиття пуховиків і валянок…
Довідка «УТГ»
Парогазова установка складається із двох окремих – газотурбінної та паросилової. У першій турбіну обертають газоподібні продукти згоряння палива, яким може бути як природний газ, так і нафтопродукти (мазут, солярка). На одному валу з турбіною розміщено перший генератор, який виробляє електричний струм за рахунок обертання ротора. Однак у газовій турбіні продукти згоряння віддають їй лише частину своєї енергії й на виході усе ще мають високу температуру.
Далі продукти згоряння потрапляють у паросилову установку, у котел-утилізатор, де нагрівають воду до водяної пари. Температура димових газів досягає 500°С і дозволяє одержувати перегріту пару за тиску близько 100 атмосфер. Ця турбіна пускає в хід другий електрогенератор. Завдяки здвоєній конструкції досягається високий ККД сучасних парогазових електростанцій.
