І повені — по коліна

Моделювання споруд, яке здійснюють рівненські вчені, допомагає уникнути помилок проектувальникам і будівельникам.

Державна цільова програма протиповеневого захисту в басейні річок Дністер, Прут та Серет розрахована до 2025 року і діє на території семи областей — Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільсь­кої, Хмельницької, Вінни­цької та Одеської, які особ­ливо потерпають від па­водків.

Ключову роль у проекті відіграє Львівщина: саме вона має найбільшу площу водозабору і велику кількість малих річок-приток.

У Національному університеті водного господарства та природокористування (НУВГП, Рівне) протягом кількох днів перебувала робоча група науковців і проектантів із Державного агентства з водних ресурсів України, ТОВ «Габіони Маккаферрі СНД» (Москва) та ТОВ «ТКС-Гідроресурс» (Львів). Мета їх візиту – вирішити питання щодо моделювання стабілізувальних перепадів на річці Дністер у межах міста Старий Самбір Львівської області. В унікальній лабораторії кафедри гідротехнічних споруд НУВГП фахівці оглянули побудовану рівенськими науковцями гідравлічну модель ділянки Дністра з перепадами та ознайомилися з гідравлічними дослідженнями споруд із визначенням їх оптимальних параметрів.

— Наше завдання — перевірити проблемність споруд для стабілізації річища з огляду на гідравліку, — розповів завідувач кафедри гідротехнічних споруд, доктор технічних наук, професор Микола Хлапук. — Ми  змоделювали найбільш проб­­лемну ділянку, щоб побачити, як поводок проходить під мостовою спорудою. Наші побоювання підтвердилися:­ проблеми є, і без моделювання ми б їх не виявили.  Відтепер працюємо над тим, як можна їх вирішити, щоб найефективніше виконати та впровадити проект. Адже аналогів таким протипаводковим об’єктам, які зводяться за цією програмою на Львівщині, в Україні немає.

Що ж до самої програми, то вона є  першою, що розроблена за басейновим принципом, як це заведено у Європі. Раніше всі українські заходи ухвалювалися за адміністративно-територіальним принципом. 

Головні проекти програми — побудова трьох акумулювальних резервуарів і системи перепадів, яка стабілізуватиме річище і частково затримуватиме воду. Якраз над останнім проектом спільно працюють інститут «Львівгіпроводгосп» і  рівненські науковці. НУВГП обрано саме тому, що кафедра гідротехнічних споруд має найпотужнішу в Україні та СНД лабораторну базу  відповідного профілю – гідравлічну лабораторію площею 545 кв. м з  насосною станцією, яка забезпечує подачу води на дослідні установки. У русловій лабораторії площею 370 кв. м розташовані руслові майданчики й лотоки, на яких  досліджують вторинні­ течії та водовипуски. Саме в цих лабораторіях  науковці й інженерно-технічні працівники кафедри провели модельні гідравлічні дослідження водозабірних споруд для протипаводкових резервуарів на річках Дністер і Тиса, спеціальних споруд для скидання води з протипаводкових водосховищ, фільтраційні дослідження деформаційних процесів у ґрунтах, причетних до зсуву масивів та руйнування ґрунтових споруд. До речі, моделі гідровузлів, що тут досліджували, служать наочними посібниками для студентів.

Співробітництво триває: тепер науковці НУВГП працюватимуть над фізичним і математичним моделюванням споруд протипаводкового захисту на гірських річках Українських Карпат.