За спільну гірничу справу

У розв’язанні завдань європейського масштабу успішно беруть участь українські вчені. І разом зі своїми німецькими колегами грають тут першу скрипку.

Обмеженість запасів мінеральних ресурсів змушує людство шукати нові шляхи їхнього раціонального використання.

Зрозуміло, що робити це краще спільно, силами науки в міжнародному масштабі, чим і займається зараз Міжнародний університет ресурсів (IUR), створений у листопаді 2007 року з метою об’єднання наукової думки в цьому напрямку, а також у сферах подальшого розвитку паливно-енергетичного та гірничо-металургійного секторів національних економік.

Рік у владі

Зараз у його складі п’ять вищих шкіл Європи: Монтан-Університет (м. Леобен, Австрія), технічний університет «Фрайберзька гірнича академія» (ТУ ФГА, Німеччина), НТУ «Краківська гірничо-металургійна академія» ім. С.Сташица (НТУ КГМА, Польща), Санкт-Петербурзький державний гірничий інститут (технічний університет, СПб ДГІ, Росія), Національний гірничий університет (НГУ, м. Дніпропетровськ, Україна).

Недавно в НГУ відбувся семінар ректорів ВНЗ — членів IUR, на якому було підбито підсумки діяльності цього міжнародного об’єднання й визначено плани спільних дій на майбутнє. Цього дня в стародавніх стінах головного корпусу НГУ можна було почути багато мов, на семінар прибули ректор австрійського Монтан-Університету професор Вольфхард Вегшайдер, делегація ТУ ФГА у складі ректора, професора Бернда Майєра й професора Інституту гірничої справи й технології спеціальних конструкцій ТУ ФБА, координатора IUR Карстена Дребенштедта, декан гірничого факультету НТУ КГМА Петер Чая, перший проректор СПб ДГІ Михайло Іванов. Відзначимо, що всі члени в IUR рівноправні й естафетна паличка керівництва щорічно передається від ВНЗ до ВНЗ. У 2010—2011 навчальному році вона була в НГУ під головуванням ректора, академіка НАН України Геннадія Півняка, який і відкрив захід.

За його словами, минулого року діяльність Міжнародного університету ресурсів як перспективної інноваційної структури була спрямована на посилення консолідації університетів із метою об’єднання наукових і освітніх шкіл шляхом розробки нових спільних навчальних і наукових програм. Геннадій Григорович не приховував, що найцікавіші події відбулися на базі двох найактивніших ВНЗ у складі IUR — НГУ й ТУ ФГА.

Приміром, в обох закладах відбулися міжнародні конференції «Колоквіум Протодьяконова», у НГУ також відбулися «Форум гірників-2010», друга міжнародна науково-технічна конференція «Підземні катастрофи: прогноз, моделі, запобігання», колоквіум «Ефективне використання енергетичного потенціалу геотехнічних систем». Частими стали наукові стажування молодих учених НГУ в рамках IUR. Зокрема, доцент Дмитро Бабєц і аспірант Костянтин Кравченко вивчали питання лабораторних випробувань гірських порід на міцність у ТУ ФГА. Асистент кафедри екології Олександр Ковров проводив там же наукові дослідження, а доцент Олександр Череп і асистент Дмитро Шашенко взяли участь у розробці магістерських програм Міжнародного університету ресурсів.

Гірничий інженер у комплексі

На розгляд робочого семінару ректорів були представлені два проекти. Причому перший із них — освітній — запропонований ТУ ФГА, другий — науковий — підготовлений робочою групою НГУ, що знов-таки підтвердило інноваційне просування німецького і українського гірничих ВНЗ.

Одним із найважливіших і найцікавіших моментів семінару стала доповідь професора Інституту гірничої справи й технології спеціальних конструкцій ТУ ФБА, координатора IUR Карстена Дребенштедта про проект підготовки магістрів-експертів із напрямку «гірнича справа» у Міжнародному університеті ресурсів. Доповідач зумів переконати ректорів, які приїхали на семінар, заступника міського голови Дніпропетровська Олену Лозенко в користі й важливості таких фахівців для кожної країни і Європи в цілому.

— На зміну вузької спеціалізації приходить комплексний підхід до підготовки професіоналів, — сказав Карстен Дребенштедт. — Нам дуже потрібні сучасні гірничі інженери, які не тільки добре знають свій предмет, а й сприймають його в комплексі екологічних, соціальних та економічних знань і, що важливо, не тільки своєї країни. Це можливо лише за умови інтеграції навчальних планів різних спеціалізованих освітніх установ.

Вольфхард Вегшайдер від австрійської сторони заявив, що суто технічно не бачить ніяких проблем у підготовці таких експертів. І додав, що найкращий варіант — це включення цього проекту в програму Еразмус Мундус (програма, спрямована на активізацію міжнародного співробітництва й підвищення мобільності студентів, викладачів, учених європейських університетів та ВНЗ третіх країн.­ – Ред.).

— Але ми знаємо, — сказав Вольфхард Вегшайдер, — що лише 10% студентів мають шанс на це. У всякому разі, ми маємо знайти можливість фінансування майбутніх магістрів-експертів гірничого напрямку.

Ректор ТУ ФГА Бернд Майєр також гаряче підтримав цей проект: «Я думаю, він може стати дуже успішним. Оскільки навчання проводитиметься в нашому університеті, ми відбиратимемо найкращих кандидатів на одержання стипендії. Ми можемо заангажувати австрійську, німецьку, польську, російську й українську сторони й дати від 5 до 10 стипендій на рік».

Перший проректор Санкт-Петербурзького гірничого університету професор Михайло Іванов розповів про проблеми, що виникають у них на шляху просування цієї програми. Уряд Росії затвердив положення, згідно з яким навчання за напрямком «гірнича справа» у ВНЗ країни проводиться тільки за програмами інженерів. Це монорівнева підготовка, розширена зараз із 5 до 5,5 року. Відмова від Болонської системи в навчанні гірничих інженерів фактично стала перешкодою для участі в цьому проекті російських студентів. Але, як було відзначено на семінарі, партнерство в IUR дає їм цей шанс.

Складнощі в навчанні магістрів-експертів в IUR для польської сторони відзначив і декан гірничого факультету Краківської гірничо-металургійної академії професор Петер Чая. Він уважає, що полякам буде нелегко гармонізувати навчання з ТУ ФГА й IUR, оскільки в НТУ КГМА воно проводиться за незалежними власними програмами.

Незважаючи на деякі розбіжності, всі п’ять ВНЗ погодилися з необхідністю реалізації в рамках IUR освітнього проекту підготовки магістрів, розглядаючи їх як експертів у галузі оцінки, видобутку, збагачення й розподілу мінеральних ресурсів, а також інженерного захисту довкілля й рекультивації земель.

Постмайнінг з-під землі

Другий — науковий — проект, запропонований увазі учасників семінару ректорів, спрямований на розв’язання екологічних і соціально-економічних проблем депресивних регіонів, на території яких довгостроково велися масштабні гірничі роботи. Ця міжнародна проблема дістала назву post-mining. Нестача продуктів харчування, енергії, ресурсів, соціальна напруженість і неприйнятна екологічна ситуація спостерігаються на територіях, де велися гірничі роботи. Відбувається осідання поверхні землі, і газ метан починає потрапляти через тріщини на заселені території. Питання стоїть так: чи можливі там хоча б середні, не кажучи вже про нормальний, стандарти проживання людей? Одна із пропозицій польських і дніпропетровських учених — створення на таких територіях великих агро-промислово-енергетичних комплексів. Із шахти із глибини більше кілометра можна вилучити ­тепло ґрунтових вод — додаткове джерело енергії, а підземні порожнини  пристосувати під елеватори й навіть склади продукції.

Доповідь про постмайнінг доцента НГУ Марини Пашкевич викликала певний скептицизм у представника Росії Михайла Іванова: мовляв, звідки взяти стільки тепла в колишній шахті, щоб постачати ним цілі комплекси? Геннадій Півняк дав слово начальникові НДЧ НГУ Романові Дичковському, учасникові експерименту європейського рівня зі створення палива на основі водню під час підземної газифікації вугілля в умовах вугільної шахти «Барбара» (Міколув, Польща):

— Досить велика кількість кинутих і фактично всі забалансові запаси залишаються в надрах землі після згортання виробничої діяльності шахт, — пояснив учений. — Вони можуть бути видобуті за допомогою якісно нових технологій видобутку вугілля. Прикладом може бути підземна газифікація вугілля, коли відбувається перетворення запасів у газоподібний стан безпосередньо на місці залягання шарів і його транспортування на поверхню через свердловини. Разом із польськими колегами ми провели успішну апробацію такої радикальної технології в рамках реалізації європейського проекту «Водневоорієнтована підземна газифікація вугілля для Європи». Досить великий енергетичний запас закладено також у пустих породах. Виходячи з поширення термічного градієнта, на глибинах понад півтори тисячі метрів можна застосовувати тепло з промисловою метою. Досить велика додаткова ресурсна база закладена у відвалах,­ піднятих на поверхню під час експлуатації. Вони можуть­ бути використані як додаткові корисні компоненти і мають розглядатися як техногенні родовища. Це саме і є основною метою проекту — вилучати залишкові запаси енергії з порід і  надр.

Фінансування наукових досліджень у рамках представлених проектів здійснюється за рахунок декількох джерел: спільно виграних грантів, власних коштів університетів-партнерів, залучення спонсорської допомоги.

Підбиваючи підсумки семінару ректорів і передаючи кермо влади Міжнародного університету ресурсів на весь рік Санкт-Петербурзькому державному інституту (технічному університету), Геннадій Півняк відзначив, що світова політика й бізнес народжуються в Брюсселі, а справжня наука — на українській землі. І ми наочно переконалися в цьому на прикладі зльоту ректорів п’яти європейських ВНЗ — членів IUR. Співробітництво в його рамках дозволяє набути дійсно унікального досвіду студентам, які навчаються за фахом «магістр-експерт із гірничої справи».

Добре сказав із цього приводу Бернд Майєр:

— Ініціатива об’єднує економіку, політику і науку.­ Наша мета — організація українсько-російсько-європейського партнерства. І в цьому технологічно орієнтованому співробітництві якісно працює IUR. Ми можемо взяти на себе завдання в європейському масштабі розвивати технології для всіх напрямків, пов’язаних із сировинним комплексом.