Мозок під контролем!

Кримські вчені пропонують методику, яка дозволяє людині коректувати роботу власного мозку.

Тепер ви можете позбутися гіпертривожності або підвищити рівень уваги під час одержання нових знань. Йоги домагаються такого ефекту шляхом медитації лише через кілька­ років, а сімферопольсь­ким фахівцям для досягнен­ня результату потрібно не більше десяти одногодинних сеансів.

Голова — предмет темний?

Мабуть, наш головний мозок залишається одним із найменш досліджених на планеті об’єктів. Людський розум збагнув закони руху світил та елементарних частинок, але зазирнути все­редину себе набагато складніше. Чому, наприклад, одні люди швидше від інших реагують на події й чинять відповідно? І чи може людина зменшити час реакції на зовнішній подразник, стати активніше або, навпаки, спокійніше? Як говорять наукові співробітники лабораторії нейроетології та психо­фізіології при Тавричеському національному університеті ім. Вернадського, людина сама може управляти ритмами головного мозку й коректувати свій психо­емоційний стан.

Для початку за допомогою давно відомого в медицині електроенцефалографа вчені вивчають активність мозку. А потім, кілька секунд показуючи людині картинки різного емоційного змісту, за допомогою того ж приладу фіксують швидкість виникнення та інтенсивність специфічної хвилі – викликаного потенціалу.  До речі, є міжнародна система таких емоційних символів-зображень, у ній кілька тисяч картинок, якими користуються дослідники в усьому світі. Наприклад, із негативних — спрямоване дуло пістолета, із позитивних — смішні пухнасті тварини, усміхнені обличчя, а для зображення нейтральних символів — побутові речі. Оці «веселі» картинки випробовуваному показують у випадковому порядку, вивчаючи інтенсивність і швидкість відповідної реакції.

— Цікаво, що на негативні стимули людський мозок реагує інтенсивніше, — говорить учасник досліджень аспірант Ганна Коваленко.­ — Так задумано природою, еволюцією, що інформація про потенційну загрозу має швидше оброблятися нашим мозком. Найбільш ранні хвилі з’являються вже ­через 50—150 мілісекунд, приблизно через 100 мілісекунд мозок починає аналізувати базові характеристики цього стимулу, його колір, звук, інтенсивність. Далі йде процес розпізнавання та категоризація: мозок витягає з пам’яті інформацію, яка стосується цього стимулу, і виробляє до нього ставлення. У результаті за цими трьома етапами реакцій, які укладаються лише в 300 мілісекунд підсвідомої роботи, можна судити про індивідуальні особливості­ людини. Хтось швидше сприймає стимул, але довше його розпізнає, хтось довго розпізнає, зате швидше виробляє ставлення й відповідну реакцію. Часто зустрічаються люди з високою тривожністю, схильні до інтенсивної обробки тільки негативних стимулів, тобто до постійного негативізму. Із цією проблемою можна впоратися, навчившись управляти ритмами мозку.

Муха в медитації

Першою управляти ритмами мозку навчили кішку на ім’я Муха. Кицьку саджали в гамак, де вона чула гучний, так званий білий шум, схожий на шипіння ненастроєного телевізора. Хоч-не-хоч тварині, щоб перебувати в більш комфортних умовах, доводилося мимоволі змінювати ритми свого мозку. Як тільки ритм досягав бажаного напрямку, звук шуму автоматично зменшувався. Так через два тижні тренувань тварину вдалося буквально довести до стану, близького до медитації, досягши високої інтенсивності альфа-ритму, що переважає в людини в спокійному розслабленому стані. Зараз датчики видалені, і Муха спокійно живе в знайомого експериментаторів.

— Ми першими вивчили механізми біологічного зворотного зв’язку і в людини, і в тварини, — говорить старший науковий співробітник лабораторії, кандидат біо­логічних наук Олександр Куліченко. — І тепер можемо сказати, що саме покладено в основу керування ритмами мозку на нейронному рівні. Таких знань за кордоном немає. Наша практика аналогічна техніці йоги, у якій методом самонавіювання людина вчиться входити в певний стан, щоб краще орієнтуватися у будь-якій ситуації. Але якщо йог опановує цією наукою кілька років, то за допомогою біологічно активного зв’язку він зможе цього навчитися протягом декількох сеансів.

Ліки від неуважності

Учені дійшли висновку, що в неуважних, загальмованих дітей просто зменшена частка бета-ритмів, відповідальних за увагу, зосередженість, активність. Навпаки, у дітей тривожних, із поганим сном і неспокійною поведінкою, зменшена частка альфа-ритмів, відповідальних за розслаб­леність. Підкоректувати ці дані вдається за допомогою комп’ютерних ігор. Через лабораторні дослідження пройшли вже десятки дітей, у тому числі з порушенням уваги, розладом емоційної поведінки. Результати позитивні.

Найбільше дітям подобається ігрове біоуправління. Це комп’ютерна гра, у якій швидкість руху персонажа гри безпосередньо залежить від поточних характеристик електроенцефалограми дитини. Наприклад, школяра просять бути уважним, і залежно від того, як швидко вдається досягти цього стану, герой у грі біжить швидше.

— Дитині треба пройти щонайменше десять тренувань, — говорить учасник досліджень аспірант Таміла Алієва. — Сеанс триває близько години, на кожен вид тренування — картинку, звук тощо — надається кілька хвилин. Психологічне тестування проводять на початку й після завершення повного курсу. У результаті дитина вчиться самостійно досягати стану активної уваги. Ми радимо їй запам’ятати цей стан, щоб використовувати його в школі на заняттях. Прилади, які реєструють дані ЕЕГ і виводять сигнал зворотного зв’язку на комп’ютерні ігри, існують давно. Такі технології використовують у тому числі й для допомоги паралізованим хворим. У нашому­ випадку новизна полягає в тому, що ми розробили кілька унікальних модифікованих програм, наприк­лад, для корекції тривожності.

— Для застосування нашої методики необхідні­ комп’ютер, спеціально розроблена нами програма та електроенцефалограф, — говорить Володимир Борисович Павленко, керівник проекту, завідувач лабораторії нейроетології та психофізіології, професор, доктор біологічних наук. — Останній прилад досить дорогий — близько 5 тисяч доларів. Але якби хтось із виробників електроніки взявся за серійний випуск апарата, призначеного тільки для цього, його ціну вдалося б знизити до 500 доларів. Це стало б прибутковою і, головне, корисною для суспільства справою. У кожній школі є діти із затримкою розумового розвитку, із проблемами уваги або гіперактивністю. Можна було б випускати такі прилади тисячами й забезпечити ними не тільки шкільних психологів, а й лікарні, де застосовувати як частину комплексного лікування захворювань, пов’язаних із роботою мозку. Я думаю, що шкільному психологові досить дво-тримісячних курсів, щоб навчитися працювати з дітьми, використовуючи цю методику.

Нейромаркетинг

Не дуже давно до кримських учених звернулися українські телевізійники, які знімають передачу про нейромаркетинг. Наука завойовувати покупця існує давно, цілі армії психологів працюють над тим, щоб правильно розкласти товар на полицях супермаркетів. Тепер у цьому можна задіяти й дослідження із застосуванням спеціальної техніки. Для експериментів журналісти­ привезли в сімферопольську лабораторію свої «веселі» картинки й навіть запахи: зображення накритих столів, полиць супермаркету, а також зразки аерозолів, які імітують запахи бекону, кави, лимона. Ці «смачні» запахи розпорошують у магазинах спеціально для активізації бажання купувати. Приміром, зображення пляшки подавалося в різних контекстах: аж до того, як пофарбована пляшка і чи гарна дівчина підносить її до губ, а може, її подає чоловік або тримає в руках напівгола жінка, і т.д. Потім за результатами цих досліджень телевізійну рекламу змонту­ють так, щоб вона була спрямована безпосередньо на область мозку, що відповідає за сприйняття задоволення. І — продано!

— З іншого боку, думаю, було б правильно створити невеликий шкільний тренінг, наприклад на уроках біології, для захисту дітей від такої активної реклами, — уважає Володимир Павленко.

До речі

Мозок — найбільш енергоспоживча частина нашого організму. Незважаючи на свою вагу — приблизно 2% від маси тіла, головний мозок «відбирає» 15% роботи серця й 20% усього споживаного кисню. Цікаво, що кисень більш необхідний мозку тоді, коли ми активні, ніж коли перебуваємо в стані спокою. Чому? Невідомо.

Якби вчені спробували змоделювати людський мозок у дрібних деталях, то він важив би більше мільйона тонн, для його живлення потрібна була б енергія десяти середніх ГЕС, а для охолодження — велика ріка.