Розетський камінь у стилі Hi-tech
У 1814 році великий шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус запропонував систему найменування хімічних елементів на основі латини. До цього багато століть алхіміки користувалися особливою символікою, яка здавалася необізнаним абракадаброю.
Жовте золото називали Сонцем, біле срібло — Місяцем, рідку жваву ртуть — Меркурієм… Завдяки скандинавові хімічні формули стали зрозумілими вченим усього світу. Безліч персональних імен у різних сплавів — «силумін», «дюраль», «ніхром», «аустеніт», «бабіт» — цілком зрозумілі всім металургам майже будь-якою мовою. А от нинішні назви багатьох хімічних сполук утворюються з декількох складових за універсальною системою того ж Берцеліуса, різночитання в якій зустрічаються дуже рідко. Ці імена, які ґрунтуються на певних принципах, можуть досягати величезної довжини. Одне з них, яке претендує на звання найдовшого слова російської мови, «нікотинамідаденіндинуклеотидфосфатгідрин» (учасник процесу фотосинтезу), складається з 40 букв. Ще більш невимовний хімічний термін, який можна тільки прочитати, — тетрагідропіранілциклопентилтетрагідропіридопіридинові — отаке слівце з 55 літер, яке описує речовину за патентом РФ №2285004.
Ще складніше справи з перекладом назв із однієї мови на іншу, і зараз зазвичай для цього залучають поліглотів. Труднощі хімічного перекладу виникають через різне розміщення складових, різний регістр літер і транскрипції. Особливо це актуально для китайської та інших мов, які використовують ієрогліфи або не латиницю. Для розв’язання цієї проблеми американські вчені розробили спеціальну програму Lexichem. Як тест їй задали перекласти 250 тис. слів сімома мовами. Незважаючи на всі складнощі зіставлення, розробники заявляють, що в 98% випадків Lexichem перевів все правильно. Учені вважають, що нова розробка дозволить, наприклад, прискорити процес виробництва й написання патентів на різні ліки.
До речі
Розеттский камень найден в 1799 году в Египте возле города Розетта (теперь Рашид). Это плита из базальта с выбитыми на ней тремя идентичными по смыслу текстами («трилингва»): два на древнеегипетском языке — иероглифами и демотическим письмом, третий — на древнегреческом. Cопоставление трех текстов послужило отправной точкой для расшифровки египетских иероглифов.
