Між орланом і драконом
Київ має шанс одержати вигідні замовлення для оборонних підприємств від Китаю, не посварившись при цьому з американцями.
Голова Пентагона Роберт Гейтс повідомив, що США нарощуватимуть свій військовий потенціал у відповідь на «зростання мілітаризації КНР». По суті, США офіційно оголосили про початок гонитви озброєнь із Піднебесною. Ця заява виглядає досить пікантно у зв’язку із проголошеною у вересні 2010 року підготовкою «військово-технічного прориву» у відносинах України та Китаю.
Як ми вже писали, чергове шосте засідання міжурядової китайсько-української координаційної комісії з питань військово-технічного співробітництва, яке відбулося на початку серпня минулого року, обіцяє добрі перспективи партнер ства між двома країнами. Київ сподівається до 2013 року досягти обсягу товарообігу з експорту в Китай продукції військового призначення в $1,2 млрд. Таким чином, Піднебесна може стати партнером номер один для України в оборонній сфері вже найближчим часом.
Військова «копірка»
Україна зробила чимало для розвитку військової моці Китаю. Згадати хоча б виконання феодосійським ФСК «Море» за участю українських НДІ АУС, «Склопластик», «Суднокомпозит» і «Оптика» замовлення на будівництво малих десантних кораблів на повітряній подушці, розпочате влітку минулого року.
Китай довго копіював українську техніку, переважно авіаційну. Тепер його ВПС мають на озброєнні літаки Y-7 і Y-8 — модернізовані копії українських Ан-24 і Ан-12БК. Також китайські фахівці зібрали прототип свого першого палубного винищувача четвертого покоління J-15, узявши за основу російський Су-33. Копія російського літака зроблена за зразком одного з перших його прототипів — Т10К, купленого в нашої країни в 2005 році. Після того як J-15 запустять у серію, літаки базуватимуться на китайському авіаносці Shi Lang. Це перший китайський авіаносець (і колишній український крейсер «Варяг»), що пройшов ремонтні роботи, обладнаний і готується виконувати функції навчального корабля для підготовки фахівців майбутнього китайського авіаносного угруповання.
Купуючи «Варяг» у Києва, Пекін стверджував, що корабель використовуватиметься виключно «у мирних цілях» — для облаштування плавучого розважального центру. Хоча західні експерти в один голос повторювали, що китайців цей корабель цікавить виключно для вивчення й наступного створення власних авіаносців. Так і вийшло. У Піднебесній давно заявляли про намір почати будівництво авіаносців, але реально не мали відповідного досвіду та технологій. Володіння «Варягом» дозволяє частково ліквідувати цю прогалину, досконально вивчивши наробітки радянських конструкторів і суднобудівників.
Жадана «Зоря»
КНР дуже цікавлять українські суднові двигуни для авіаносців, оскільки поки що китайці не можуть самі будувати газові турбіни відповідної потужності. Пекін давно цікавиться закупівлею наших корабельних газотурбінних установок, основних конкурентів аналогічного обладнання провідного світового виробника — американської компанії General Electric.
Установки, створені НВП «Машпроект» і виготовлені ВО «Зоря» (сьогодні це єдине державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», м. Миколаїв), експлуатуються на кораблях, що входять до складу ВМС 15 країн світу. Найбільші споживачі українських турбін — військово-морські флоти Росії, України та Індії.
Більш ніж сорокалітній досвід випуску цих агрегатів, високий технічний рівень виробництва й професійної підготовки персоналу дозволяють ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» виготовляти унікальні всережимні установки, що відповідають світовому рівню за масогабаритними показниками, надійністю, економічністю та простотою експлуатації. У Миколаєві виробляють двигуни потужнісного ряду в 3, 6, 15, 16, 25 МВт, і на їхній базі випускають газотурбінні установки для кораблів різних проектів, що будуються й уже експлуатуються.
Агрегати, які зараз випускаються, використовують у своєму складі комбінації газотурбінних двигунів різної потужності й двигунів різних типів у дизель-газотурбінних і газо-паротурбінних установках. Прикладом їх є модернізовані М7Н, М15У, М44, М21Б, які використовуються у ВМС або перебувають у стадії введення в експлуатацію. Установки типу М7 і М15 — найпоширеніші, їх застосовують на кораблях різних замовників. За час експлуатації ці агрегати показали високу надійність, економічність і простоту в обслуговуванні. Не дивно, що в придбанні модернізованих версій цих установок зацікавлені замовники не тільки ближнього, а й далекого зарубіжжя.
Цікаво, що західні видання опублікували супутникові фотографії нового тренувального центру авіації ВМС Китаю на острові Хулудао. Фахівці відразу відзначили схожість китайського центру з комплексом НИТКА, розташованим у Криму (на цьому комплексі, що належить Україні, тренуються російські льотчики морської авіації). Згадали й те, що два роки тому китайські офіцери вивчали можливість підготовки тут своїх пілотів.
Це шанс
Із цих чинників зрозуміло, що Україна, по суті, уже втягнена в оголошену гонитву озброєнь як партнер Китаю. Подальше посилення військово-технічного співробітництва Києва та Пекіна навряд чи сподобається Вашингтону, але відкриває непогані перспективи для підприємств української «оборонки».
У той же час у перших числах цього року оголошено, що Євросоюз готується зняти з Китаю ембарго на поставку озброєнь та військової техніки, накладене ще в 1989 році. Відповідна пропозиція підготовлена міністром закордонних справ ЄС Кетрін Ештон. Питання про зняття заборони на експорт озброєнь у Піднебесну розглядається на рівні міністрів закордонних справ країн — членів Євросоюзу.
Якщо ембарго таки знімуть, європейські країни активно приєднаються до військово-технічного співробітництва з Китаєм, у якого вочевидь зростатимуть збройові апетити. І тоді Україні дадуть «зелене світло», незважаючи на невдоволення США.
