Хіт-парад ноу-хау
Журнал Time опублікував власний рейтинг 50 найбільш значущих винаходів, технічних новинок і споживчих товарів, які найяскравіше «вистрілили» минулого року.
Віртуальна платіжка й авто без водія
У номінації «Технології» перше місце віддано планшету iPad від Apple. Не секрет, що прототипом успішного iPad став всіма критикований Tablet PC від Microsoft. Однак Apple не просто підняла з дороги нікому не потрібний концепт, обтерла з нього бруд і начинила планшет без клавіатури вмістом звичайного ПК. Щоб завоювати прихильність споживача, компанії довелося з нуля створити «залізо» і ПЗ для сенсорного управління, тому заяви про «чарівні властивості» та «революційний характер» новинки небезпідставні.
Серед інших переможців у цьому розділі — додаток Flipboard до того ж iPad, мініатюрний девайс Looxcie — відеокамера, яка надягається на вухо, із кутом огляду людського ока, а також Square — платіжна платформа, створена одним із засновників мережі мікроблогів Twitter Джеком Дорсі. За допомогою магнітного картрідера й підключеного до нього смартфона Square дозволяє працювати з даними банківських карт. Як підтвердження платежу користувач стилусом розписується на екрані смартфона, а Square відразу ж відправляє копію чека на зазначений e-mail.
У номінації «Транспорт» переміг локомотив Amtrak, який працює на 20-відсотковому біопаливі. Біодизель зменшує забруднення навколишнього середовища й дозволяє заощаджувати на вуглецевому паливі. Із ним упевнено сперечався «автомобіль без водія». Обвішаний відеокамерами й супутниковими системами від Google, він пройшов понад 140 тис. км дорогами Каліфорнії, уникнувши неприємних зустрічей зі стовпом або деревом. На третє місце вийшов ранцевий ракетний двигун у 200 к. с. новозеландського винахідника Гленна Мартіна. Передбачається, що цей індивідуальний літальний апарат зможе підніматися на 8 тис. футів і триматися в повітрі понад півгодини. Крім того, у номінації відзначений найлегший автомобіль (вагою близько 300 кг) і електромобіль «Антро», створений в Угорщині. Як курйоз відзначені також автомобіль Terrafugia, здатний розкривати крила й злітати, і катамаран Plastiki Девіда Ротшильда, зроблений із 8,7 мільйона пластикових пляшок.
Із лазера — по комарах
У номінації «Здоров’я й медицина» перше місце Time присудив лазерній гарматі, яка знищує комарів. Це навіть не «з гармати по горобцях», а крутіше! Ще створений екзоскелет — пристрій для допомоги пацієнтам із паралічем нижніх кінцівок. Автоматизовані протезні ноги використовують штучний інтелект, щоб «прочитати» жести руки власника через сенсори на милицях, при цьому вони моделюють природну людську ходу.
У розділі «Біоінженерія» відзначили винахід, який став справжнім проривом у нашому пізнанні світу. Ідеться про створення Крейгом Вентером штучного генома. «Підсаджений» шляхом мікроманіпуляцій у тіло бактерії, геном умонтовувався в неї, ділився й самокопіювався, як і в природних умовах. Таке створюване в лабораторіях синтетичне життя, безперечно, приведе до справжнього вибуху біотехнологій і, зокрема, прискорить виробництво всіляких вакцин. Друге місце тут посіло відкриття, яке теж можна назвати епохальним: учені зі стовбурних клітин виростили легеню пацюка й підсадили її хвостатому «пацієнтові». Вона повністю прижилася, її функції на 95% відповідають роботі звичайного органа. Кінцева мета досліджень — навчитися заміняти людську тканину, щоб допомогти пацієнтам з емфіземою або раком легенів.
У номінації «Охорона природи й поновлювана енергія» відзначена підводна електро¬станція Minesto. Вона нагବдує повітряного змія, який запускається… під водою. Стверджують, що вона здатна виробляти 500 кіловатів енергії навіть у спокійних водах. Перша працююча модель буде представлена цього року поблизу берегів Північної Ірландії. Серед інших винаходів — новий вид водневих паливних елементів, взуття, що виробляє струм для заряджання мобільного телефона, а також майже безводна пральна машина.
Светр із пульверизатора й робот-брехун
Досить перспективні й сміливі розробки представлені в номінації «Одяг». Так, модельєр Сюзанна Лі звернула увагу на матеріал, продукований бактеріями, які виробляють так званий чайний гриб. Целюлозу, одержувану при цьому, вона зібрала й висушила. Вийшла тканина, схожа на шкіру, з якої можна шити сорочки й пальто. Правда, вона поки має підвищену здатність усмоктувати воду. Інша, не менш фантазійна розробка — одяг з пульверизатора: речовина наноситься просто на голе тіло й застигає у вигляді светра й рейтузів.
«Робототехніка» ввійшла в окрему номінацію, і недарма. Програмісти Технологічного інституту Джорджії навчили робота… брехати. Це не таке просте завдання, адже звичайно програми ґрунтуються на чітких алгоритмах, які не допускають ніяких неточностей. Передбачається, що робот, який дає свідомо неправдиву інформацію, може використовувати її для одержання якихось результатів, яких його «чесний» побратим досягти не в змозі. До чого приведе зрештою комп’ютерна брехня, можна тільки здогадуватися. Набагато симпатичніший андроїд, здатний навчати людей мов, наприклад англійської. Він також відзначений журналом.
«Військові технології» у рейтингу представлені декількома цікавими розробками. Серед них треба згадати «водяний пістолет» із напором води, який розрізає багато матеріалів, як «рідке лезо»; нова вибухова речовина IMX-101 — вона набагато безпечніша в зберіганні, ніж стандартний TNT, а також захисний матеріал, схожий на кевлар, але в кілька разів міцніший.
Головоломки для головоногих
Вручення Шнобелівської премії-2010, якою нагороджуються найбезглуздіші винаходи року, укотре змусило посміхнутися й замислитися.
Що й говорити, кожна «шнобелівська» акція в стінах Гарвардського університету перетворюється на цікаве шоу, тож усі квитки на церемонію вручення 20-ї премії розкупили заздалегідь.
Конкуренція минулого року була неабияка — вибирали з більш ніж 5 тисяч кандидатів, тож перемогли дійсно «гідні». У галузі фізики Шнобелівською премією відзначене відкриття новозеландських учених, які довели, що, надягнувши шкарпетки не на ноги, а просто на взуття, можна врятуватися від… падіння на кризі. (Цікаво, як довго фахівці з університету Отаго билися над цим відкриттям?)
Американці здобули премію в номінації «Охорона здоров’я», довівши, що мікроби «прилипають» до борід учених-мікробіологів, коли ті працюють у лабораторіях, і це може бути небезпечно! (Вочевидь дослідники одержали грант від фірми бритвених лез.)
Медики з Нідерландів вразили світ доказом того, що астму можна ефективно лікувати… катанням на американських гірках. А от англійські вчені з Кілійського університету змогли довести, що лайка й прокльони зменшують біль об’єкта дослідження. (Відразу уявляєш пацієнтів, яким із науковою метою заганяють голки під нігті, ті запекло лементують і лаються, а вчені скрупульозно реєструють рівень криків нещасних у децибелах.)
Англійка Карина Ацведо-Уайтхаус і мексиканка Дайєна Гендрон стали лауреатами премії в галузі інженерії — за розвиток і вдосконалення методу збору китових шмарклів (!) за допомогою вертольота (!!) з дистанційним керуванням (!!!). На церемонії нагородження були присутні обидві розробниці. (Кити зі зрозумілих причин були відсутні.)
У транспортному проектуванні не було рівних спільній команді японців і англійців, яка запропонувала вивчати поведінку слизових організмів для визначення оптимальних маршрутів прокладання залізничних колій. Серед призерів були маститі вчені, які вже удостоїлися аналогічної нагороди в 2008 році за доказ тези, що мікроорганізми допомагають вирішувати головоломки. (Власне, тоді премію треба було б вручити цим мікроорганізмам, якщо вони виявилися розумнішими від їхніх дослідників.)
Фірми й компанії стають ефективнішими, якщо їхній персонал здобуває підвищення не через рівень знань, досвід або інші особистісні риси, а методом випадкового відбору. Тобто шефові треба кидати кості або крутити барабан револьвера, як у «російській рулетці». Відкриття трьох італійців, які підтвердили тезу математичним шляхом, відзначено премією в номінації «Менеджмент».
Жарти жартами, але не треба забувати, що 10 років тому Шнобелівську премію здобув якийсь учений, який змушував літати жаб, поміщаючи їх у сильне магнітне поле. У 2010-му він здобув уже справжнього «Нобеля» за дослідження властивостей графену. Його звуть Андрій Гейм.
