Митниці дають дозвіл

Усидіти на двох стільцях, вступивши і в Митний союз, і в Зону вільної торгівлі, у Києва навряд чи вийде.

Нещодавно Віктор Янукович відвідав Москву для участі в засіданні українсько-російської міждержавної комісії. Експерти не очікували від зустрічі лідерів двох держав ні проривів, ні сенсації. Однак сенсація все-таки сталася: Президент України заявив, що не виключає входження нашої країни в Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану.

Весь рік наша влада — від президентів, прем’єр-міністрів до чиновників МВС і народних депутатів — упевнено повторювала: Україна не вступатиме в Митний союз.

Несподівана відмова Віктора Януковича від своїх  слів може означати серйозні зміни стратегічних планів. Утім, переважна більшість українських, європейських і навіть російських експертів скептично оцінюють перспективи можливого приєднання Києва. Проте треба розглянути, що ми матимемо після такого серйозного кроку.

Майже СРСР

6 липня цього року на території Росії, Казахстану та Білорусі набув чинності митний кодекс Митного союзу. Документ мав набрати чинності з 1 липня, однак до останньої миті ніхто не знав, скільки все-таки членів буде в союзі — між Росією та Білоруссю точилася справжня «холодна війна».

Олександр Лукашенко все-таки вирішив не зупинятися на півшляху й продовжити економічну інтеграцію зі східним сусідом. Попри складні відносини Мінська й Москви, переговори були успішними: мита на нафту між країнами будуть скасовані, а всю нормативну базу, що складається з 17 документів у рамках Митного союзу, уже підписано. Це рішення набуде чинності після ратифікації Білоруссю всього пакета, але не раніше 1 січня 2011 року.

Наступна контрольна дата — 1 липня 2011 року. Цього дня митні кордони між Росією та Казахстаном, а також Росією й Білоруссю мають бути скасовані. А вже з 1 січня 2012 року держави об’єднаються в єдиному економічному просторі з уніфікованими принципами роботи бізнесу. Крім того, їхні лідери планують створити єдиний валютний простір.

Віртуальні плюси

Поки що про вигоди створення Митного союзу говорять тільки в майбутньому часі, оскільки він ще не діє повною мірою. Володимир Путін перші підсумки його існування вважає позитивними, виходячи з «нових інтеграційних можливостей», які він дає. Коротенько потенціал нового союзу описують так: він об’єднав країни з населенням 167 млн чоловік, сукупним ВВП у розмірі $2 трлн і товарообігом $900 млрд. Експерти оцінюють фінансовий ефект у $400 млрд для Росії та $16 млрд для Білорусі й Казахстану. За прогнозами, до 2015 року загальний плюс від створення Митного союзу для його учасників може становити до 15% приросту ВВП. Мінськ розраховує відновити обсяги експорту своїх товарів у Росію. Нові можливості передбачаються і для підприємств Росії та Казахстану.

Сергій Тігіпко вважає, що для України плюси від митної інтеграції з партнерами з СНД неочевидні, а втрати в переговорах з ЄС про зону вільної торгівлі можуть бути більшими: «Поки незрозуміло, як Митний союз проявить себе на практиці. Його запустили тільки 1 січня 2010 року, і єдиним прямим наслідком було істотне подорожчання м’яса й багатьох інших товарів у Росії. Усі три учасники Митного союзу, на відміну від України, не є членами СОТ. Вони мають право застосовувати захисні заходи, які Київ дозволити собі не може. Митний союз ще не скоро буде ефективним механізмом стимулювання взаємної торгівлі».

Реальні мінуси

Для України перебування поза МС може бути небезпечним. Пов’язано це з необхідністю уніфікації норм тарифного й нетарифного регулювання. Якщо сьогодні в рамках договору про вільну торгівлю між Україною та Білоруссю немає винятків на основні види українського експорту (металопродукцію, електроенергію, сільгосппродукцію, машинобудівну, папір та кондитерські вироби), то завтра вони з’являться на металопродукцію та енергоносії.

Ще один аспект — посилення конкуренції за російський ринок для продукції харчової промисловості й сільського господарства. Це може обернутися для України втратами, адже РФ неодноразово давала зрозуміти, що не рада українським продуктам. Тоді як білоруські товари в держзакупівлях РФ торік прирівняли до російських.

Українську нішу в казахському імпорті вже зараз намагаються зайняти союзники з Митного союзу. Білоруси заявили про створення спільного виробництва сільськогосподарської техніки (основна частина українського експорту — продукція машинобудування), і цей проект підтримав національний холдинг «КазАгро». Росіяни хочуть переорієнтуватися на казахські олійні для Зауралля, якщо Казахстан погодиться збільшити споживання російської деревини та металу.

Аргументів проти приєднання України до МС досить багато. Як уважає прем’єр-міністр України Микола Азаров, наша країна не може вступити в Митний союз із Росією, Казахстаном та Білоруссю, бо вже співпрацює зі Світовою організацією торгівлі. Тут український прем’єр навів аналогію зі шлюбом: «Ми вже, грубо кажучи, одружилися із СОТ, уклали понад 70 торговельних відносин. Нам що, розірвати їх тепер?»

Не менш жорсткі заяви свого часу робила й перший заступник голови адміністрації Президента Ірина Акимова, наполягаючи на тому, що «Митний союз Білорусі, Росії та Казахстану суперечить зобов’язанням України перед Світовою організацією торгівлі».

Можливий мінус — зменшення потоку інвестицій. Тепер іноземні компанії створюватимуть дочірні підприємства на території однієї із трьох держав союзу для насичення цього ж ринку. Митний союз із Росією, Білоруссю та Казахстаном може додати Україні проблем із контрабандою. Як уважає юрист Сергій Козьяков, експерт із питань міжнародної торгівлі, рівень контрабандних схем і в Росії, і в Білорусі дуже високий.

Щорічні втрати бюджету України будуть значними. Віктор Пінзеник пояснює: «Є два податкових органи — митниця та податкова. Перша збирає податки на кордонах, друга — у межах країни. У звичних нам умовах сторона, що продає, звільняє свій експорт від ПДВ, обкладається податком імпорт. У Митному союзі імпорт не обкладається податком. А тепер подивімося на українсько-російські відносини. Росія продає нам на 5 мільярдів доларів більше, ніж ми їй. Тобто Митний союз означає для України щорічні втрати бюджету — 1 мільярд доларів. Це ті доходи, які зараз збираються на території України. У Митному союзі з наших кишень вони йтимуть у бюджет іншої країни».

Міркувати й працювати

Також не можна залишити поза увагою те, що в нас є серйозна альтернатива — Зона вільної торгівлі. Незважаючи на заяви російської сторони про можливість паралельного налагодження відносин між ЄС і Митним союзом, у самому Євросоюзі неодноразово наголошували на неприпустимості такого сценарію. Україна має зробити свій остаточний вибір.

Фредрік Еріксон, директор Європейського центру міжнародної політичної економіки, уважає, що користі від Зони вільної торгівлі з Європою для України набагато більше: «Європейський ринок майже в чотири рази перевершує за розміром ринок Митного союзу. І якщо Україна хоче визначити свою торговельну політику для кращого доступу до ринків, де показники споживання найвищі, вона має рухатися до Заходу й дивитися на Європу, бо саме тут для неї потенціал збільшення обсягів продажів та експорту».

Дійсно, торік ми експортували в Європу товарів на $10,3 млрд. Це майже нічого з огляду на масштаби європейського ринку. Тому щодо економіки, робочих місць і доходів громадян нам дуже важливо, щоб для нас цей ринок відкрили. І тут справжнім проривом є приєднання до Зони вільної торгівлі з ЄС.

А якщо згадати про декілька серйозних проблем у роботі між Росією, Білоруссю та Казахстаном, можна дійти висновку: сьогодні МС не може бути серйозною альтернативою інтеграції України в Європу. Саме тому зараз наймудрішим рішенням для України буде тільки спостереження за розвитком проекту  і пошук шляхів для підвищення конкурентоспроможності  економіки.

Нещодавно Віктор Янукович відвідав Москву для участі в засіданні українсько-російської міждержавної комісії. Експерти не очікували від зустрічі лідерів двох держав ні проривів, ні сенсації. Однак сенсація все-таки сталася: Президент України заявив, що не виключає входження нашої країни в Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану.

Весь рік наша влада — від президентів, прем’єр-міністрів до чиновників МВС і народних депутатів — упевнено повторювала: Україна не вступатиме в Митний союз.

You may also like...