Вихрі вуглеводневої вертикалі

Нарощувати обсяги внутрішнього видобутку нафти й газу допоможе тільки морський шельф.

Український ринок акцій моментально відреагував на заяву Юрія Бойка, тепер уже міністра енергетики та вугільної промисловості, про створення вертикально інтегрованої структури­ в нафтогазовій галузі, яка об’єд­нує активи у видобутку, переробці та продажі вуглеводнів, і на наступні докори на адресу ВАТ «Укрнафта» – котирування акцій компанії різко знизили темпи зростання.

Оскільки така структура фактично давно існує — НАК «Нафтогаз України», експерти дружно розцінили плани й критику міністра, а також анонсовані ним кадрові зміни в «Укрнафті» як тиск влади на міноритарного акціонера — групу «Приват», що здійснює в компанії оперативний контроль. І порадили Ігорю Коломойському готуватися до чергової, тепер уже дуже жорсткої спроби держави повернути цей актив.

База проїдання

Зрозуміло, керівник профільного міністерства пояснив свої слова, які пролунали на конференції «Енергетичні проблеми Європи й питання російсько-українського співробітництва», що відбулася в Києві, виключно необхідністю реформувати галузь і поліпшити її фінансове становище. Для цього, як сказав Юрій Бойко, «відновлені переговори з акціонерами із приватної сторони, і я впевнений, що ми виробимо стратегію, яка дозволить нам збільшити виробничі показники».
В «Укрнафті» вони дійсно досить сумні. За дев’ять місяців цього року компанія продемонструвала істотне падіння видобутку: нафти й газового конденсату — на 12,9% (1,89 млн т), природного газу — на 17,6% (1,87 млрд кубометрів) у порівнянні з аналогічним періодом 2009-го. Але найтривожнішим називають той факт, що в останні 10 років обсяги видобутку нафти більш ніж удвічі перевищують приріст. Іншими словами, «Укрнафта» сьогодні проїдає свою ресурсну базу.

Фахівці твердять, що в компанії, як і в інших підприємств галузі, є великий потенціал для нарощування обсягів видобутку. Загальні сумарні ресурси вуглеводнів країни становлять близько 4 млрд тонн умовного палива, з яких видобуто менше третини. Але щоб його реалізувати, необхідно вирішити безліч виробничих питань, які нагромадилися — вочевидь не за столом переговорів із приватними акціонерами. Тим більше, що в інших структурних підрозділах НАК, що забезпечує сьогодні державі понад 90% видобутку, — ДК «Укргазвидобуток» і ДАТ «Чорноморнафтогаз» — ситуація теж не найкраща. І якщо її вирівнюванням не зайнятися вже зараз, зберігши нинішні темпи розробки родовищ, то, за прогнозами Науково-дослідного інституту нафтогазової промисловості, події в галузі розвиватимуться за найпесимістичнішим сценарієм.  

Картина газом

Нафтогазовидобувна галузь країни давно пройшла свій пік і взагалі, схоже, гарні дні. Як прозвучало в доповідях на конференції «Нафтогазовий комплекс України: забезпечення стабільності й розвитку» в листопаді, останнім часом компанія «Укргазвидобуток» стабільно скорочує річний обсяг видобутку газу на 10%, а «Укрнафта» — нафти на 8%. Майже всі активні запаси вуглеводнів вироблені на 80%. Основні родовища, переважна більшість яких експлуатується вже 40—50 років, вичерпані й перебувають на заключній стадії розробки.

Наростити власний видобуток можливо лише за належного поповнення ресурсної бази країни — відкриття й уведення в дослідно-промислову розробку нових родовищ. Для цього приріст запасів має в 2—3 рази перевищувати обсяги видобутку. Але в останні роки роботи з геологічних досліджень, пошуково-розвідувального та експлуатаційного буріння скоротилися більш ніж у 3 рази й досягли такої критичної позначки, що ледве дозволяють «Нафтогазу» у цілому компенсувати цей приріст.

Усе тому, що компанія, виявляється, зазнає гострого дефіциту спецдозволів для освоєння перспективних ділянок. За інформацією департаменту НАК із видобутку газу й нафти, щоб забезпечити стабілізацію (лише стабілізацію) видобутку вуглеводнів, необхідно щорічно проводити технічні роботи з підготовки до буріння на 40—45 нових площах, тобто одержувати таку ж кількість ліцензій на їхнє геологічне вивчення. Фактично за 2008—2010 роки компанія одержала один такий документ.

Якщо проаналізувати виступи фахівців НАКу на традиційних конференціях, що відбулися під кінець року, і форумах із нафтогазового комплексу країни, то в ситуації з освоєнням ресурсних запасів, яка склалася в компанії, винна, насамперед, недосконала нормативно-правова база. Вона, мовляв, не забезпечує ефективні процедури одержання спецдозволів, не створює умов для самостійного фінансування виробничих програм за рахунок отриманого прибутку.

Багато нарікань в «Нафтогазу» й на політику держави, що ніяк не стимулює надрокористувачів. Ціна на внутрішній газ, реалізований переважно населенню, економічно не обґрунтована, не покриває витрат компаній, і видобуток його в більшості випадків обертається самими збитками. Рентні платежі, навпаки, з 2002 року зросли в сотню разів і стали непомірно високими.

Через них, приміром, «Чорноморнафтогаз» навряд чи реалізує намічену ним прибуткову програму до 2020 року. А на нього країна покладає величезні енергетичні надії, і роботи в нього — ціле море. Навіть два — у прямому й переносному значенні.

Звичайно, озвучувані причини зовсім не блискучих показників і перспектив головного нафтогазовидобувача країни абсолютно справедливі. Незрозуміло тільки, до кого ці претензії? Адже йдеться про найпотужнішу державну промислово-фінансову структуру, політичний вплив якої навряд чи зможе заперечити будь-який інший суб’єкт господарської діяльності країни…

Справа техніки

Словом, і Міненерго, і «Нафтогазу» є куди спрямувати свою фінансову й політичну міць. Визначено вектори й точки докладання організаційних зусиль і фінансових коштів, причому з урахуванням і на благо всієї країни. Розписано й ухвалено програми з інвестування, технічного переозброєння. Розроблені й упроваджуються прогресивні технології інтенсифікації видобутку, підвищення газо-  і нафтовіддачі родовищ.

До стратегічних завдань зі стабілізації та нарощування обсягів видобутку, вважають фахівці «Нафтогазу», належать і широкомасштабні сейсмо-  і пошуково-розвідувальні роботи, відновлення та модернізація бурового обладнання, машин і механізмів, а також освоєння шельфу Чорного та Азовського морів. Серед тактичних завдань — дорозвідка наявних родовищ, буріння додаткового фонду експлуатаційних свердловин, реконструкція та будівництво дотискних компресорних станцій.

Цього року НАК «Нафтогаз України» планує видати 18,4 млрд кубометрів  газу й 3,4 млн тонн нафти й конденсату. За умови виконання намічених заходів обіцяє стабілізувати видобуток газу на рівні 15—17 млрд кубів. Але видобуток нафти, за всіма прогнозами, у тому числі найоптимістичнішими, падатиме, причому відчутно. Навіть якщо з галузі зовсім зникне «Приват»…

Думка експерта

Дмитро Марунич
Інститут енергетичних досліджень

«Юрій Бойко відкопав сокиру війни проти групи «Приват» через недоотриманий газ»

— Групі «Приват», яка контролює «Укрнафту» з 2003 року, необхідно готуватися до жорсткого пресингу з боку «ефективного держменеджера». З огляду на те, що «Приват», по суті, уже створив ВІНК, одержавши контроль над «Укрнафтою», «Укртатнафтою» (не в останню чергу завдяки компромісу з Бойком на зборах акціонерів 14 липня цього року), «Нафтохіміком Прикарпаття», «Гали-чиною», «Укртранснафтою», численними нафтобазами, 1,5 тис. АЗС і одеською нафтоперевалкою, «дніпропетровських хлопців» буде дуже непросто переконати в необхідності повернути частину активів під крило держави. Хіба що, натякнувши Ігорю Коломойському про можливість кардинальної зміни його життєвого шляху за прикладом пана Ходорковського.

Про повноцінну вертикально інтегровану компанію в нафтогазовій галузі чиновники мріють із кінця 90-х. Проте ризикнемо припустити, що анонсована міністром атака на «Укрнафту» пов’язана не тільки з початком утілення цих планів. Звичайно, «вуглеводнева вертикаль» — це добре, але реальний газ «Укрнафти» — ще краще. Адже компанія має 7,09 млрд кубометрів газу в підземних сховищах і успішно бореться з інертними юристами «Нафтогазу», виграючи суди за судами. Так, у вересні Вищий господарський суд дозволив «Укрнафті» використовувати 1,05 млрд кубометрів газу із цього обсягу для поставок приватівському «Дніпроазоту», а через два місяці Господарський суд Києва санкціонував поставку 157,5 млн кубометрів газу «Укрнафти» із ПСГ для поставок промспоживачам.

Крім того, «Укрнафта» щорічно видобуває більше 3 млрд кубометрів газу й весь цей рік відмовлялася продавати НАКу видобутий нею ресурс, мотивуючи це заниженою ціною на паливо. З огляду на «діру» в газовому балансі країни, що утворилася після повернення РУЕ 12,1 млрд кубометрів газу, Мінпаливенерго набагато дешевше було б поставити під контроль норовливих менеджерів «Укрнафти», ніж купувати газ у «Газпрому» за ринковою ціною в 2011 році. Тим більше, що на відсутні обсяги понад зазначені 40 млрд кубів 30-відсоткова «харківська» знижка не поширюється.

Тому якщо Юрій Бойко одержить схвалення (або принаймні гарантії невтручання) з боку «старших товаришів», в Ігоря Коломойського і його бізнесу можуть виникнути проблеми. На підході в парламенті законопроект №6504 про зниження до 50% кворуму під час проведення зборів акціонерів. Набрання чинності цим законом вибиває з рук «приватівців» основний козир, що дозволяв їм неодноразово зривати збори акціонерів «Укрнафти» й не допускати ухвалення невигідних рішень, у тому числі про зміну менеджменту.

Нинішній Президент — це не Віктор Ющенко. І в Ігоря Коломойського, який не створив за роки хаосу у владі інструментів ефективного політичного лобізму, буде привід подумати над цим. У Швейцарії…

Довідка «УТГ»

НАК «Нафтогаз України» — вертикально інтегрована компанія, яка здійснює повний цикл операцій із розвідки й розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання сировини, постачання природним і скрапленим газом споживачів.
Здійснює переробку газу, нафти й конденсату на п’яти своїх газопереробних заводах. Має фірмову мережу автозаправних станцій.

ВАТ «Укрнафта» — найбільший видобувник нафти в Україні (75% від загального обсягу). Чистий прибуток компанії за підсумками минулого року становив 378,7 млн грн, чистий дохід — 9,9 млрд грн. Основні акціонери — держава в особі НАК «Нафтогаз України» (50%+1 акція) і група «Приват» (43% акцій).