Землетрясна паніка

Чи загрожує Україні дев’ятибальний землетрус?

Наприкінці вересня сторінки преси рясніли нерво­вими заголовками: «В Україні ­стануться руйнівні коливання землі», «Україну накриє 9-бальний землетрус!». ЗМІ посилалися на  заступника директора Інституту геофізики ім. С.Суботіна ­Олександра Кендзера.

За якою шкалою рахуємо?

Йшлося про ймовірність нових сейсмічних поштовхів у районі гірського масиву Вранча (Румунія) і про те, як вони відчуватимуться на території України. Дослівно Олександр Володимирович одному з телеканалів сказав от що: «Оскільки вже давно не було цих землетрусів, а період повторюваності їх от-от буде досягнуто, то можна очікувати, що такі землетруси стануть відчутними й на нашій території, але землетруси зони Вранча, як правило, небезпечні для протяжних об’єктів».

Того ж дня його слова процитували ще кілька телекомпаній, а потім розтиражували газети. Але уточнити дату майбутньої катастрофи і її можливі розміри не вийшло — інститут геофізики відгородився стіною мовчання. Відзначимо, що інститут, який відповідає за аналіз сейсмічної безпеки країни, просто зобов’язаний був підготувати такий прогноз для того, щоб держслужби, у першу чергу МНС, знали, як реагувати на гіпотетичну підземну бурю.

Тоді журналісти склали за прогнозом учених власну карту-інфографіку, за якою, приміром, Криму загрожував 9-бальний підземний ураган. Але, схоже, не розібралися, про які бали йдеться. Річ у тім, що у світі існують дві системи оцінки сили землетрусів. Одна — так звана шкала Ріхтера, десятибальна — вимірює  загальну, глобальну силу землетрусу за зсувом ґрунту в епіцентрі в умовних одиницях — магнітудах.  Інша система, 12-бальна шкала Медведєва-Шпонхойєра-Карніка (MSK-64), прийнята в Україні, описує інтенсивність коливань у конкретній точці землі. Ці бали істотно залежать від відстані до епіцентру, від його глибини, від типу гірських порід.

Тобто правильно говорити так: у країні стався землетрус із магнітудою 6,7 за шкалою Ріхтера. Землетрус відчувався в одних пунктах силою 5 балів, в інших — силою 4 бали тощо за 12-бальною шкалою. Причому глибокий сильний землетрус може майже не відчуватися на поверхні землі (мати інтенсивність 1-2 бали), а невеликий, що має ту ж саму магнітуду, спричинити катастрофічні руйнування (7-8 балів). 

Найбільші землетруси, коли-­­небудь зафіксовані на планеті (коли провалювалися в безодню або насувалися одна на одну тисячокілометрові ділянки тектонічних плит), мали магнітуду менше 8,9. А магнітуда 9 — щось позамежне. Звичайно, журналісти мали на увазі інше — бали інтенсивності за MSK-64. Але читачам ближче й зрозуміліше шкала Ріхтера…

Додамо, що епіцентр у масиві Вранча розташований досить глибоко (понад 100 км). І якщо вчені прогнозують у ньому поштовхи в 7-7,9 магнітуди, то на поверхні вони будуть значно ослаблені.

Може труснути, та коли — невідомо

Тільки через місяць, коли паніка вщухла, Олександр Кендзера зважився вийти на прес-конференцію.

— Українські вчені, — заявив він, — не робили прогнозів про можливість великого землетрусу в зоні Вранча найближчим часом, тому інформація про це в деяких ЗМІ не відповідає дійсності. Ми, як і всі сейсмологи у світі, не можемо прогнозувати землетруси в часі. Будь-які прогнози робляться тільки за зміною стану навколишнього­ середовища. Хоча й вони в 99 випадках зі 100 не справджуються. Проте землетрусів­ у зоні гір Вранча та в інших районах треба чекати завжди. Зараз явних процесів, які ­передвіщають землетрус, нема, але він може статися навіть за їх відсутності  раптово. Але це не означає, що землетрус станеться завтра.

І уточнив, що найбільш сейсмонебезпечними в Україні є південний захід Одеської області, узбережжя Криму, а також західні регіони країни в районі Карпат. Що ж до Києва, то «ймовірність землетрусу силою понад 6 балів у столиці в найближчі 50 років оцінюється в 1%».

Достовірність прогнозів

Років десять тому західні сейсмологи провели дебати «Чи є достовірний прогноз  землетрусів реалістичною науковою метою?» Учасники дискусії дійшли висновку: по-перше, прогнозування окремих землетрусів з точністю, достатньою для того, щоб можна було планувати програми евакуації, нереальні. По-друге, принаймні деякі форми ймовірнісного прог­нозу поточної сейсмічної небезпеки, які ґрунтуються на фізиці процесу й матеріалах спостережень, можуть бути виправдані.

You may also like...