Жовтневі зустрічі

У середині осені дніпро­петровський експоцентр «Метеор» традиційно зібрав представників вітчизняних і закордонних наукових і виробничих кіл, які пропонують до впровадження сотні  перспективних технологій у галузі машинобудування, металургії та енергетики. 

Удесяте відбулися виставки «Машпром» і «Енергопром», а «ЛітЕкс» відзначила своє п’ятиліття. Ювілейний ореол створив особливу святкову атмосферу, але це не перешкодило діловому ритму численних зустрічей, семінарів, конференцій і встановленню нових контактів, укладанню партнерських угод.

У програмі виставки було чимало приємних сюрпри­­зів. Уперше заявили про себе­ на такому рівні одночасно кілька десятків провідних білоруських підприємств, компаній і наукових організацій: концерн «Білнафтохім», ВАТ «Білшина», мінські підшипниковий і тракторний заводи, виробниче­ об’єднання «БілАЗ», Націо­­нальна академія наук Білорусі. Відкривали експозиції посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко,­ міністр торгівлі Валентин Чеканов та інші офіційні особи.

Як завжди найпопулярнішими були пропозиції в галузі енергозбереження та енергоефективності. Тут переважали закордонні технології та обладнання провідних світових виробників. 

Численну аудиторію зібрала п’ята науково-практична конференція  «Модернізація­ та переоснащення підприємств. Ефективні технології ремонту та відновлення деталей». Своїм досвідом із колегами  поділилися  фахівці дніпропетровського об’єднання «Реммаш», київських ТОВ «ТМ.ВЕЛТЕК» і «ВІСП», ВАТ «ДМКД» (Дніпродзержинськ), держпідприємства «Укррефтранс» і багато інших.

Але основні події відбувалися, звичайно ж, безпосередньо на робочих площадках — стендах, де можна було побачити зразки продукції, ознайомитися з технологіями XXI століття, провести переговори з керівниками й технічними фахівцями підприємств.

Ливарний аспект

Світові лідери ринку лиття в цілому високо оцінюють можливості українських підприємств, але при цьому одностайно відзначають надлишок негативних чинників, що стримують і темпи зростання, і обсяги виробництва. Серед основних мінусів — превалювання застарілих виробничих потужностей і недосконалих технологій. Підсилити свої позиції, підняти планку й вписатися в коло найуспішніших компаній європейського й світового рівня багато українських ливарників, на думку закордонних експертів, самостійно не зможуть. Одним бракує для цього власних обігових коштів, інші під час вироблення стратегії розвитку недооцінюють вплив загальносвітових економічних тенденцій.

Нам готові простягнути­ руку допомоги такі компанії,­ як DISA Industries A/S (Данія), Wheelabrator Allevard­ S.A. (Франція), Sibelko Nordic (Скандинавія), Laempe & Mцssner GmbH, Heinrich Wagner Sinto (Німеччина), Karlebo Gjuteriteknik AB (Росія) та інші, які приїхали на виставку «Літекс-2010» із конкретними пропозиціями­ з модернізації та оснащення підприємств. Багато цих пропозицій пройшли апробацію в різних країнах і становлять інтерес не тільки для лідерів галузі, а й для тих, хто робить у ній перші кроки.

Українську сторону на «Літексі» представляли Дніпропетровський ливарний завод, що спеціалізується на виготовленні «важкого лиття» — комплектувальних для рухомого залізничного транспорту, металургії, ВАТ «Дніпропетровський стрілковий завод», ЗАТ «Дніпропромліт» (широкий спектр сплавів для машинобудування й металургії), донецьке ВАТ «Завод обважнювачів» (бетонний порошок і спецматеріали для буріння), ТОВ «Кривбасколірсплав» (бронзове лиття для гірничого обладнання) та інші підприємства. 

Дешевий імпорт чи дорогі технології?

Упровадження передових технологій у машинобудуванні, металургії та енергетиці, безперечно, зможе забезпечити модернізацію й піднесення економіки України. Однак цього повинні прагнути не тільки провідні світові виробники. Сьогодні багато що залежить від позиції вітчизняних підприємств і держави, яка поки скоріше виконує роль індиферентного спостерігача, ніж стратегічного партнера й гаранта загального успішного розвитку.

Учасники виставки, які представляли Україну, відзначали, що відсутність  держпідтримки, слабка інвестиційна політика, недосконале законодавство й нестабільна економіка приводять до скорочення виробництва готової продукції,­ ­переорієнтації на випуск напівфабрикатів або експорт сировини. Це, з одного боку, веде до занепаду підприємств, а з іншого — до насичення внутрішнього ринку зарубіжною продукцією. Зок­рема, китайського виробництва. За якістю вона, можливо, і аналогічна українській, але за ціною набагато­ дешевше, отже — переважніше.

Ще одна проблема пов’я­зана з митними обмеженнями. Наприклад, щоб привезти в Україну свої наробітки й продемонструвати готові зразки продукції, зарубіжним компаніям доводиться сушити голову під час запов­нення різних довідок, сер­тифікатів та інших документів, які треба пред’явити на митниці. У Європі, зокрема, не розуміють, для чого потрібні гігієнічні сертифікати  українського зразка або докладні інструкції з використання тих або інших видів продукції, якщо є документи на відповідність загальноприйнятим стандартам ­ISO — 9001 або 14001. Багато непотрібних проблем спричиняє і обов’язкове надання зразків продукції в українські лабораторії. Наприклад, європейські компанії за кілька місяців до відкриття виставок надають зразки матеріалів, застосовуваних у ливарній промисловості, на перевірку, щоб встигнути одержати спеціальні дозволи на їхнє ввезення на територію України. У Європі й світі діють зовсім інші норми й правила, відзначають закордонні учасники виставки «ЛітЕкс-2010».

І все-таки багато компаній розглядають ринок України як стратегічно важливий, а тому готові до подовження й розвитку діалогу.