Південноамериканський маневр
Вітчизняним виробникам удалося відстояти свої права на оновлення бронетанкового парку Перу
У вересні цього року перуанські військові приїхали до нас, щоб побачити випробування танка T-55M8A2 «Typhoon» — модернізованого варіанта Т-55 для перуанської армії, розробленого спільно нашим ХКБМ ім.Морозова і їх Desarrollos Industriales Casanave S.A. Це замовлення наша країна «підлаштувала» під себе. Наприкінці 2009 року на параді в Лімі пройшли китайські MBT-2000 у вигляді своєрідної презентації нових бойових машин армії Перу. Але, почавши переговори з них із китайцями, Ліма через позицію України так і не підписала контракт.
Не зовсім китайські танки
Оновлення парку бронетехніки в сухопутних військах Перу — проблема нагальна: його кістяком є застарілі танки Т-55 радянського виробництва, закуплені в 70-х роках минулого століття. Із придбаних у той час 350 машин на сьогодні експлуатуються лише 170.
Замислитися над вирішенням цієї проблеми перуанців змусило ухвалення сусідньою Чилі в 2005 році програми модернізації збройних сил. Відносини обох країн давно не дуже дружелюбні, починаючи з тихоокеанської війни ще XIX століття.
Військове відомство Перу ухвалило рішення про реалізацію декількох аналогічних програм. Що ж до бронетехніки, то тут перуанці від самого початку робили ставку на придбання нових машин, але все пішло не за планом.
Так, Ліма планувала до кінця цього року закупити від 80 до 140 одиниць основних бойових танків. Перуанські військові ознайомилися з китайськими Type 90 і MBT-2000, сербськими M-84, російськими Т-90 і українськими «Оплот» і «Ятаган». У грудні 2009-го президент країни Алан Гарсіа заявив, що візьме китайські машини MBT-2000, після чого почалися переговори.
Але голова південноамериканської держави вочевидь поквапився. Коли почалося обговорення деталей контракту, зчинився скандал. Світові ЗМІ порушили тему комплектування китайських танків українськими агрегатами, зокрема, на цю машину встановлюються двигуни 6ТД-2 із системами трансмісії виробництва КП ХКБМ ім.Морозова (Харків). Фахівці дивувалися: мовляв, неможливо зрозуміти позицію України, яка добровільно відмовляється від потенційного великого контракту на $300 млн із можливим збільшенням замовлень у перспективі, дозволяючи Китаєві використовувати свої моторно-трансмісійні установки.
Кожній країні — по скандалу
У лютому 2010 року перуанська газета La Republica повідомила, що міністр оборони країни Рафаель Рей дав вказівку командуванню сухопутних військ перевірити, чи має китайська компанія NORINCO дозвіл Києва. Рей зауважив: «Звичайно, оскільки двигуни й коробки передач у китайських танках вироблені в Україні, ми запросимо підтвердження цієї інформації не тільки в китайської, а й в української влади, і зробимо це на найвищому рівні».
Це розпорядження з’явилося після того, як генеральний конструктор ХКБМ генерал Михайло Борисюк надіслав листа на ім’я директора компанії «Укроборонсервіс», де відзначив: «Китай не має права реекспорту запчастин вітчизняного виробництва для МВТ-2000 і не має можливості проводити заміну двигунів 6ТД-2 і систем трансмісії, без яких МВТ-2000 втратить багато своїх бойових якостей». Разом із тим «на сьогодні Китайська Народна Республіка не має у своєму розпорядженні достатньої кількості ні систем трансмісії, ні двигунів 6ТД-2 для задоволення потреб Перу. У китайців немає альтернативного двигуна для танка MBT-2000 з аналогічними характеристиками», — відзначив він.
У той же час українські виробники заявили, що готові підписати з китайцями контракти на поставку необхідних¬ комплектувальних із зазначенням кінцевого користувача. На тому поки все й закінчилося — китайські танки, які пройшли на параді в Перу, відправилися назад у КНР.
У Лімі до скандалу поставилися з «розумінням», мовляв, українці віддячують за те, що вибрали не їхні танки. До цієї ситуації додався скандал, зчинений перуанською опозиційною пресою, яка стверджувала, що китайський танк переміг у тендері тільки через корупцію у вищому керівництві Перу. У підсумку купівлю нових танків відкладено на перспективу, а виділені на це кошти мають піти на придбання військово-морської техніки та засобів авіації.
Цікаво сприйняли скандал у Китаї. Наприкінці серпня російські спеціалізовані видання поширили переклад статті з китайського журналу «Танки й броньовані машини», у якій повідомляється, що саме, на думку Пекіна, стало причиною поведінки України. Зрив контракту пояснювали втручанням Росії, яка задіяла свій нинішній вплив на Україну, щоб «зіпхнути» Китай із перспективних ринків озброєнь. Також із посиланнями на російські ЗМІ вказується, що новий міністр оборони України Михайло Єжель приділяє велику увагу питанням торгівлі зброєю й «призначив на таке жирне місце, як компанія «Укрспецекспорт», довірених людей». При цьому Єжель нібито використовує китайсько-перуанський танковий скандал як привід для витіснення з «Укрспецекспорту» людей, близьких до екс-міністра оборони України Олександра Кузьмука. Знову ж, із посиланням на повідомлення в пресі, стверджується, що співробітництво між Україною та Китаєм у поставках двигунів 6ТД-2 погоджено під час перебування на посаді Кузьмука.
У будь-якому разі тема відновлення танкового парку для Перу не втратила актуальності, і зараз як тимчасове рішення військове керівництво країни зосередилося на модернізації старих Т-55. Поліпшуючи бронетехніку для Перу, вітчизняні танкобудівники по суті готують заділ і на подальший контракт. Бо зрозуміло, що до цього питання перуанські військові рано чи пізно повернуться.
Відповідно до попередньої інформації, українські виробники поставлять комплектувальні для модернізації бойових машин, а безпосередні роботи проходитимуть на підприємстві DICSA у Перу.
