Повний назад

Справу про законність внесених у зв’язку із кризою змін в інвестиційні зобов’язання металургійного комбінату «AрселорМіттал Кривий Ріг» закрито. Але подальші судові розгляди з цього питання цілком можливі.

Генеральна прокуратура відкликала свій позов, поданий до Господарського суду Києва 26 липня цього року в інтересах держави проти Фонду держмайна й компанії «АрселорМіттал Дуйсбург ГМбХ», що викупила «Криворіжсталь». Зазначене в ньому питання про правомірність дій ФДМУ й представників корпорації Arcelor Mittal, які підписали в травні минулого року без офіційного затвердження Кабміном додаткову угоду до основ­ного договору купівлі-продажу підприємства про пролонгування строків виконання інвестзобов’язань, начебто закрито.

Тим більше, що Окружний адміністративний суд Києва, куди ще у квітні з аналогічним позовом звернулася екс-голова фонду Валентина Семенюк-Самсоненко, після піврічних роздумів  усвідомив днями, що ця справа йому непідсудна, і відмовився її розглядати.

Тепер із площини правових відносин іноземного інвестора з органами влади ситуація навколо найбільшого в країні меткомбінату перейшла в площину практичну. Не дивно, бо тільки й розмов про те, що кінцевою метою судових засідань було заперечити право власності на колишню «Криворіжсталь» шляхом «розбору польотів» щодо інвестдоговору. Відмовившись від позову, Генпрокуратура займеться перевіркою доводів власників підприємства про виконання інвестзобов’язань, узятих ними під час придбання в держави цього підприємства. 

Ключову роль у розвит­ку­­ подій, схоже, намагає­ть­ся взяти на себе пані Семенюк-Самсоненко. 12 жов­­тня вона навіть брала участь у засіданні Господар­ського суду Києва, висловивши бажання представляти в цьому процесі інтереси профспілки комбінату. 

— Приватизація закінчується строком виконання інвестиційних зобов’язань, — сказала вона в залі суду. — У цьому випадку підписані додаткові домовленості відсторонили профспілки від контролю за виконанням інвестзобов’язань, що порушує Закон України «Про програму приватизації».

Валентина Семенюк-Сам­соненко  також відзначила, що профспілка виконання інвестзобов’язань, у тому числі й соціального характеру, не визнає, оскільки їхнє реальне виконання не відповідає заявленому, а сформована ситуація обумовлена слабкістю профспілки на тлі очевидної державної політики «потурання» дуже великому капіталу.

Але того дня в суду було інше завдання, ніж розглядати безпосередньо виконання інвестзобов’язань.

Дотримавшись усіх формальних процедур, суд ухвалив: задовольнити заяву Генпрокуратури за підписом заступника Генераль­ного прокурора Віктора­ Кудрявцева про відмову від позову й зупинити розгляд справи.

— Не приховуватимемо, ми якоюсь мірою чекали, що це може статися, але сказати, що були абсолютно впевнені, не можемо, — прокоментував «задній хід» Генпрокуратури Рінат Старков, генеральний директор ВАТ «AрселорМіттал Кривий Ріг». — Тепер ми зможемо повернутися до нормального діалогу. Якщо у Фонду держмайна або в Кабінету міністрів є якісь пропозиції або критика на нашу адресу, то ми завжди готові це у відкритому діалозі вислухати, сісти за стіл переговорів і знайти компромісне рішення. Нас не влаштовував адміністративний тиск і спроба вирішення питань через суд. Життя не стоїть на місці. Незабаром буде п’ять років інвестиційному договору. Щось змінилося, щось необхідно додати, щось прибрати із цього договору. Але це треба робити у відкритому режимі, за згодою профспілки, Фонду держмайна та Кабінету Міністрів. Тому ми готові найближчим часом надати наше бачення змін, одержати коментарі й зустрічні пропозиції. Ідеться в першу чергу про інвестиційну складову договору, оскільки соціальна складова, навіть у додаткових угодах, не змінювалася. Більш того, є жорстко прописана стаття, що доповнення не зачіпають соціальних складових…

Як політичний аспект розцінив Рінат Старков­ бажання­ представників­ проф­спілки, присутніх на засіданні, знову позвати на ВАТ «АрселорМіттал» за невиконання соціальних зобов’язань:

— Пані Семенюк-Самсоненко була присутня раніше на профспілковій конференції на запрошення профспілки. Але нічого крім передвиборної агітації я, чесно кажучи, від неї не почув. Бо на сьогоднішній день є спільна заява адміністрації й профспілки, що більше 90% (а за певними підрахунками — 98%) соціальних зобов’язань уже виконано. Крім того, у серпні закінчився аудит Фонду держмайна, який підтвердив, що всі зобов’язання виконуються.

Олександр БІЛІЛОВЕЦЬ

У «Київському політехнічному інституті» опановував спеціальність, яка знаходиться на стику кібернетики і математики з вкрапленнями економіки, що оформилося у вивчення функціонування фінансових інтернет-сервісів.

Ярий прихильник технічного прогресу, глобалізації та «інтернетизації». Бо вважає, що Інтернет — це така штука, «зарегулювати» яку традиційними прийомами із оффлайнового життя доволі складно: Глобальна Мережа змінюється значно швидше, ніж ставляться підписи під указами і навіть замикаються деякі хімічні реакції в мізках. Вірить, що майбутнє за друкованими ЗМІ, але друкуватися вони будуть на електронному папері.

Нерегулярний автор матеріалів про інформаційні технології, фінанси та цікаві вітчизняні технології.

You may also like...