Колос на титанових ногах

Запорізький титано-магнієвий комбінат бореться за пільговий тариф на електроенергію й покладає великі надії на державний холдинг.

Єдиний в Україні виробник металевого губчастого­ титану знову в центрі уваги. Наказом Мінпромполітики виконання­ обов’язків гендиректора казенного підприємства «Запорізь­кий титано-магнієвий комбінат» покладене на ­Володимира Сивака,­ який до цього був головою правління Кримського содового заводу.

Про перипетії життя унікального виробництва розповідає Костянтин Печериця,­ який раніше виконував обов’язки гене­рального директора, а тепер обіймає посаду заступника­ із зовнішньоекономічних зв’язків.

У кабінеті заступника генди­ректора розміщений великий­ екран, на якому в режимі реального часу можна побачити будь-яку дільницю заводу: на території підприємства встановлено близько 40 відеокамер спостереження. Раніше цього не було.

— У чому причина нововведення?

— Сучасні засоби  нагляду за дотриманням технологічних режимів спрощують контроль, — говорить Костянтин Печериця. — Мені вже не треба зайвий раз відривати людей від роботи, щоб одержати оперативну інформацію. Та й під час прийому замовників легше проводити презентації, адже можна відразу показати все, що в нас є.

— А про що цікаве можна розповісти? 

— Погасили борги із зарплати, тепер виплачуємо й поточний заробіток. Сподіваємося, що цю ганебну сторінку для такого унікального підприємства перегорнуто раз і назавжди. Проблеми виникли не на рівному місці. Коли на світовому ринку був дефіцит сировини й усі наші конкуренти укладали довгострокові контракти на 3—5 років, наш комбінат випав із цього процесу. Потім свій відбиток залишила світова криза. Однак завдяки нашому колективу, людям, які десятки років працюють тут, удалося вистояти. Сьогодні відновлюємо ринок збуту й контракти. Основне виробництво з початку року зросло­ на 20 відсотків. Під кінець року плану­ємо вийти на докризові обсяги випуску. Налагодили відвантаження сировини в Росію. ­У 2009 році­ комбінат експортував продукції на 275,1 мільйона гривень, що становить 90 відсотків від загальної її реалізації.

— Однак залишаються ще величезні борги за електроенергію. Чи вдасться їх позбутися?

— Ми впевнені, що всі необхідні документи міжвідомчої комісії будуть прийняті на нашу користь. Борги перед обленерго — це своєрідний кредит, а не подарунок або якась подачка. Підприємство завжди оплачувало ці рахунки, але в кризу такої можливості не було. Сьогодні всім очевидно, що з такою ціною електроенергії ми не в змозі виробляти конкурентоспроможну продукцію й самостійно розвиватися, як того вимагають час і ринок. Інші країни — виробники титану, а їх не так уже й багато, це зрозуміли давно й створили своїм заводам тепличні умови в порівнянні з нашими. Наприклад, російський Березниківський титано-магнієвий комбінат одержує електроенергію за ціною $35,74 за 1 тисячу кіловат-годин, а Усть-Кам’яногірський (Казахстан) навіть менше — $27,85. А ми купуємо по $73,9. Думаю, не треба говорити, чия продукція має меншу собівартість, а отже, більше шансів бути проданою. При цьому я впевнений, що всі борги комбінат погасить найближчим часом, адже є стабільні замовлення на нинішній і наступний роки.

До того ж титановий комбінат — підприємство першого ступеня небезпеки, тому різке зупинення деяких потужностей може негативно вплинути на функціонування всієї системи.

— Торік було оголошено, що комбінат одержав дифтариф на електроенергію. Як справи зараз?

— Дійсно, на папері все саме так, але насправді підприємство не має ніяких пільг. Якби все було, як обіцяють політики при владі, то ми ніколи не потрапили б у боргову яму. Адже крім дифтарифу, держава хотіла закупити нашу продукцію в держрезерв. Були виділені кошти, але на цьому все й зупинилося. За цей час ціна титану зросла, а отже, виграли б усі. Держава заробила б, а комбінат не мав би боргів.

Тому ми й просимо: дайте нам дифтариф, і ми самі нормально житимемо. Я ще можу зрозуміти, якщо його не надають приватним або іноземним підприємствам, але ж ми — казенна власність, тобто наш прибуток — це прибуток країни. У нинішнього Кабміну є бажання нам допомогти. Можу заявити, що швидше за все до кінця року дифтариф у нас таки буде. Усі необхідні розрахунки й висновки надано, наступний крок — за державою. 

Ми також звернулися до депутатів міськради із проханням надати пільги з плати за землю в четвертому кварталі 2010 року. Однак нам відмовили.

— Протягом останніх років у комбінату не раз виникали проблеми із правоохоронними­ органами. То була зафіксова­на нібито контрабанда продукції в Австрію, то виявлена нестача­ титанової губки на 4,5 мільйона гривень…

— Довгий час підприємству створювали імідж неблагополучного. Кому й навіщо це було треба — усім відомо. Однак усі обвинувачення з контрабанди виявилися необґрунтованими.

Я займаюся бізнесом майже 20 років, а виклик до СБУ одержав уперше. Але все вийшло так, як мало бути. Підтвердження тому — Запорізький титано-магнієвий комбінат внесений у «білий список» реєстру підприємств: тепер до наших товарів і транспортних засобів застосовується спрощений порядок митного контролю та оформлення. Із приводу зникнення губки ведеться розслідування.

— Створено державну холдингову компанію «Титан України», у яку повинен влитися­ й ЗТМК. Як розвивається­ ситуація навколо титанового­ холдингу й що від такого новоутворення­ матиме ваш комбінат?

— Днями я зустрічався з віце-президентом холдингу, обговорювали деякі деталі. Треба врегулювати таке питання, наприклад, як акціонування казенного підприємства, яким є комбінат. Я вважаю цей крок правильним, адже завдяки входженню в таке серйозне об’єднання ціни на нашу продукцію зростуть. Плюс ми одержуватимемо сировину за більш низькими цінами. До того ж із приходом інвестора завод нарешті одержить довго­очікувані фінансові вкладення у виробництво. Уже є декілька інвестиційно-інноваційних проектів, про які буде оголошено дещо пізніше. Так, сьогодні ЗТМК — усе ще казенне підприємство, але процес переведення в держвласність із наступним акціонуванням просувається.

— Коли можна чекати появи акцій?

— Думаю, уже наступного року ми станемо ВАТ і ввійдемо у ДХК «Титан України»

— Як відомо, казенний статус — це такий собі захисний панцир від кредиторів. Чи не наслідує ЗТМК долю ще одного унікального підприємства — «Кремнійполімера», справа про банкрутство якого зараз у суді?

— Думаю, у нашому випадку до такого не дійде.

— Які найближчі виробничі плани підприємства?

— Нарешті налагоджене довго­очікуване виробництво титанових злитків. Комбінат поставляє губчастий титан для виготовлення злитків за давальницькою схемою на експорт згідно з укладеними контрактами. Проект фінансується виключно власним коштом. На сьогоднішній день виплавляється близько 50 тонн злитків. Крім того, працюємо над одержанням сертифіката якості відповідно до вимог аерокосмічного стандарту AS9100-B, що дозволить поставляти злитки для потреб аеро­космічної галузі — фахівцями комбінату вже розроблений відповідний план якості.