Тінь реприватизації

Колишня радість від подовження строків виконання зобов’язань з інвестицій стає великим сумом, і не тільки для бізнесу.

Доля найбільшого в країні виробни­­­­ка металопродукції — в руках Феміди. Хоча формально Господарський суд Києва начебто з’ясовує зараз суто юридичне питання щодо Фонду державного майна України — чи мав він право самостійно, без офіційного узгодження з Кабінетом Міністрів і його дозволу, подовжувати виконання інвестзобов’язань, узятих новими власниками колишньої «Криворіжсталі»? Якщо ні, то чи можна в такому випадку вважати законним підписану із цією метою 14 травня 2009 року ними й Фондом додаткову угоду до договору купівлі-продажу підприємства?

Проте багато хто вважає, що за цим тонким юридичним нюансом стоять­ досить грубі обставини. А тому за про­цесом судового розгляду з позову­ Генеральної прокуратури до ФДМУ й компанії «АрселорМіттал Дуйсбург ГМбХ» дуже стривожено стежать власники тих підприємств країни, у чиї інвестзобов’язання за договорами придбання держмайна в процесі його приватизації теж були внесені зміни у зв’язку з фінансово-економічною кризою.

У 2008—2009 рр. ФДМУ досить активно використовував процедуру укладання додаткових угод до цих договорів, коли уряд визнав можливим послабити великому бізнесу раніше зазначені умови під час продажу держоб’єктів. Першим бонус від влади одержав саме металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг». (Першим і, хочеться думати, останнім, він за це тепер і розплачується). 24 жовтня 2008 року тодішній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко дала доручення Мінекономіки, Мінпром­політики, ФДМУ підготувати пропозиції про перенесення строків виконання інвестиційних зобов’язань за договором купівлі ВАТ «Криворіжсталь» на період подолання кризових явищ і подати їх на розгляд урядової комісії з питань стабілізації в гірничо-металургійному комплексі країни.

Але було справедливо вирішено, що форс-мажор поширюється не тільки на мегакорпорацію Лакшмі Міттала. У результаті в листопаді того ж року Кабмін підписав із власниками підприємств ГМК Меморандум про взаєморозуміння, який мав пом’якшити наслідки економічного спаду для провідної галузі країни. Крім пільгових тарифів на електроенергію та залізничні перевезення, деякі підприємства гірничо-металургійної, а потім і інших галузей одержали можливість внести зміни в інвестзобов’язання. Договори (їх було близько 50) підписували за узгодженням сторін — з одного боку ФДМУ, з іншого — інвестор, він же — покупець акції і власник майна.

14 травня 2009-го доповнення до основного договору 2005 року отримав і «АрселорМіттал Кривий Ріг». Відповідно до внесених змін він міг тепер відстрочити до 2011 року внесення певних коштів у технічне переобладнання підприємств й капіталовкладень, що стосуються приросту потужностей. Соціальний пакет не змінився.

Ніхто не заперечував, ні в кого це не викликало ніяких сумнівів. Сумніви й невдоволення раптом виникли більш ніж через рік. Як і можна було очікувати — в екс-голови Фонду держмайна Валентини­ Семенюк-Самсоненко, яка вирішила їх перевірити за допомогою Окружного ­адміністративного суду Києва. 26 квітня цього року нею подано позов із вимогою визнати протиправними дії екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко й ФДМУ, який на підставі згаданого доручення голови Кабміну вніс зміни в договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь». Відповідачі звинувачуються в перевищенні повноважень, передбачених законами України «Про управління об’єктами державної власності» і «Про приватизацію державного майна».

Незабаром після цього отямилася й Генпрокуратура й 16 липня в інтересах держави (у поданому нею судовому позові її представляє Кабінет Міністрів, на цьому треба особливо наголосити) звернулася до Господарського суду Києва, вимагаючи визнати недійсними внесені 14 травня 2009 року Фондом держмайна зміни в договір купівлі-продажу акцій «Криворіжсталі». Оскільки знову ж Фонд, на думку прокуратури, підписуючи додаткову угоду до первинного договору, перевищив свої повноваження, а отже є підстави вважати цей документ протизаконним, недійсним і таким, що підлягає скасуванню.

Але, як виявилося, сама держава аж ніяк не вважає себе скривдженою.

— Хотілося б дізнатися про позицію Кабміну в цілому з цієї справи, — сказав суддя на засіданні Господарського суду, яке відбулося 5 жовтня.

— У цілому в справі я не бачу порушень інтересів Кабінету Міністрів договором, що заперечується прокуратурою, — відповів представник вищого органу виконавчої влади країни Юрій Жменяк.

— Чиї ж тоді інтереси захищає прокуратура? — відразу поставила слушне запитання юрист фірми Baker&McKenzie Світлана Романова, яка представляє в суді інтереси міжнародної металургійної компанії.

На думку юристів Baker&McKenzie, заява Кабміну про те, що він не підтримує позов Генеральної прокуратури у зв’язку з відсутністю порушення його інтересів, фактично означає, що укладена в травні минулого року між ФДМУ й «АрселорМіттал» угода не порушує інтересів держави й, можна сказати, зводить нанівець спроби Генеральної прокуратури почати по суті реприватизацію «Криворіжсталі».

У свою чергу юристи Фонду впевнені, що в прокуратури немає ніяких законних передумов для подачі позову проти ФДМУ й «АрселорМіттал», оскільки законодавство дає Фонду повне право вносити зміни в договори купівлі-продажу державного майна за згодою сторін без узгодження з Кабміном. Компетенція його комісії в цьому питанні є винятковою.

На самому «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР) суди, які почалися фактично проти підприємства, розцінюють як політичне замовлення, кінцева мета якого — повернути комбінат у ситуацію 2005 року.

«Беручи до уваги швидкість, з якою ця справа розглядається в Господарському суді Києва, ми не виключаємо того, що рішення в справі буде винесено вже ­12 жовтня й стане точкою відліку для свідомо спланованого й незаконного повернення «Криворіжсталі» у державну власність із наступною передачею підприємства іншому власникові, а також новою точкою відліку у відносинах з іноземними інвесторами», — говориться в повідом­ленні компанії.

У відповідь у ЗМІ з’явилася заява заступ­ника Генерального прокурора Віктора Кудрявцева, де він наголосив, що в судовому позові ГПУ не йдеться про розірвання інвестиційного договору з «АрселорМіттал Кривий Ріг» і про повернення державі пакета акцій заводу.

Хоча навіть ті, хто ніколи не мав справи з юридичними суперечками, розуміють: якщо додаткова угода, яка є невід’ємною частиною комерційної угоди під час купівлі підприємства, буде визнана недійсною, його нинішній власник автоматично стає порушником основ­ного договору купівлі-продажу з усіма можливими наслідками. Навіть незважаючи на те, що, як зазначає керівництво комбінату, на підприємстві увесь час ведуться перевірки з виконання інвестиційних зобов’язань, за підсумками яких складається протокол, і в жодному із цих протоколів істотних порушень зафіксовано не було.

Звісно, заперечувати ті або інші рішення й указувати на порушення законів і усувати їх — право й обов’язок органів прокуратури. Однак із всієї цієї ситуації малоприємні наслідки можуть виникнути й для країни. АМКР цілком справедли­во відзначає, що захист інвестицій і прав іноземного інвестора, а також неухильне виконання державою правових норм і законодавчих актів є ключовою умовою створення сприятливого інвестиційного клімату в державі.

«У випадку з позовом Генпрокуратури на компанію «АрселорМіттал Дуйсбург ГМбХ» саме неповага державних органів до встановлених тією ж державою процедур викликає занепокоєння не тільки в компанії «АрселорМіттал», а й у інших іноземних інвесторів», — відзначається в повідомленні підприємства.

Його юристи вже зараз заявляють: якщо Генеральна прокуратура доможеться в українських судах скасування додаткової угоди до договору купівлі-продажу «АрселорМіттал Кривий Ріг», компанія позиватиме до Міжнародного центру з розв’язання інвестиційних суперечок у Вашингтоні та інших міжнародних судів. І якщо там визнають несправедливе ставлення до іноземного інвестора, а українська сторона не виправить цього, то країні загрожують економічні санкції…

На наступному засіданні суду сторони повинні оголосити свою позицію в справі, а Генпрокуратура, залишившись єдиною, хто підтримує позов, обґрунтувати свої вимоги з урахуванням усіх обставин справи. А саме надати суду конкретні докази на підтвердження своїх вимог. Такими доказами є матеріали, які стосуються доручення Кабміну і його виконання і підтверджують право уряду на узгодження з ним підписання додаткових умов до інвестзобов’язань. Поки що прокуратура посилається тільки на загальну нормативно-правову базу.

Висока обіцянка

Президент України Віктор Янукович­ під час офіційного візиту в Париж запевнив, що розірвання угод із компанією «АрселорМіттал», яка придбала меткомбінат «Криворіжсталь», а також ніякої реприватизації не буде. Усі проблеми вирішуватимуться в рамках підписаного між урядом і компанією договору.

«На мій погляд, ситуація далі не роз­виватиметься. У всякому разі, я вчора­ про це сказав президентові Ніколя­ Саркозі, що, швидше за все, це питання не дійде до суду», — повідомив В.Янукович на зустрічі з політичними й науковими колами Франції. Найближчим часом Президент планує зустрітися із власниками компанії, щоб з’ясувати всі обставини, пов’язані із цією справою

Довідка «УТГ»

24 жовтня 2005 р. на відкритому конкурсі компанія ArcelorMittal Duisburg GmbН (ФРН) (колишня назва — Mittal Steel Germany GmbH) придбала 93,02% акцій ВАТ «КГМК «Криворіжсталь» за 24,2 млрд грн за стартової ціни 10 млрд грн, після чого меткомбінат був ­перейменований на «Mittal Steel Кривий Ріг». Пізніше, коли корпорація Mittal Steel повідомила про злиття з компанією Arcelor, — у «Arcelor Mittal Кривий Ріг».

28 жовтня 2005 р. ФДМУ й Mittal Steel Germany GmbH підписали договір купівлі-продажу, який передбачав виконання великої інвестиційної програми соціально-економічного розвитку підприємства.

ArcelorMittal є світовим лідером металургійної галузі, працює в більш ніж 60 країнах світу.