Спортивний бік деталі

На території Харківського підшипникового заводу (АТ «ХарП») відбувся чемпіонат робочих професій «Золоті руки».

Індустріальна група УПЕК (м. Харків) чотири роки тому вирішила відновити добру радянську традицію проведення таких змагань. Їхня головна мета — підвищення престижу робочих професій. Адже молодь сьогодні не дуже прагне працювати біля верстата.

Переможців заохочують не тільки званням «Золоті руки» й почесним дипломом, а й­ матеріально — набором інструментів для дому. А краща заводська команда одержує перехідний кубок і цінний приз.

Перші два роки УПЕК проводила такий конкурс тільки серед своїх підприємств, а це акціонерні товариства «ХарП», «Укрелектромаш», «Харверст», Лозовський ковальсько-меха­нічний завод (ЛКМЗ), фірма «УПЕК-Техсервіс». Із 2009-го за підтримки об’єднання організацій роботодавців Харківської області «Граніт» чемпіонат став відкритим. Тепер спробувати щастя в ньому може будь-який робітник машинобудівних заводів регіону.

Торік до п’яти команд УПЕК приєдналися підприємства «Турбоатом», «Електроважмаш», «ФЕД» і «Світло шахтаря», а в цьому — ще й АТ «АВТРА­МАТ». Загалом у нинішньому чемпіонаті брали участь 10 підприємств. Серед заводських бригад є й такі, що вже брали участь у попередніх змаганнях. Прибули навіть дві жінки-верстатниці.

Конкурс «Золоті руки» проходить у два етапи. На відбір­кових турах визначають кращих слюсарів-інструментальників, токарів, фрезерувальників і шліфувальників. Потім переможці вже на чемпіонаті змагаються в особистому заліку з колегами з інших заводів.

Не просто швидше

Команди одержують креслення, а потім однакову деталь, яку треба обро­бити, — розповідає про правила­ й суть змагань їхній ініціатор — головний інженер ІГ УПЕК Микола Щербець. — Перед стартом керівник бригади консультує своїх підопічних, як краще це зробити. Потім робітники різних професій по черзі працюють над деталлю: токарська обробка, фрезерна, свердлильна й шліфування. Головний критерій — швидкість. За кращий показник присуджується 250 балів. А далі застосовуються понижувальні коефіцієнти залежно від того, на скільки хвилин спізнився з виконанням завдання кожен учасник. Крім того, можуть нараховуватися штрафні бали за недотримання закладених у кресленні параметрів, порушення правил техніки безпеки й культури виробництва, за недотримання температурного режиму деталі. Важлива умова конкурсу — інші члени команди не повинні підходити до своїх колег за верстатом.

Переможцем визнається команда, яка набрала найбільшу кількість балів. За їхньої рівності кращою буде та, у якої менше штрафів. А за однакових­ і цих показників ураховується­ найменший час обробки. Якщо хтось помітив поправний брак­ до того, як передати деталь журі, краще витратити час і закінчити її, ніж одержати штрафні бали, уважає головний інженер УПЕК.

Переможцями в особистому заліку стали токар «УПЕК-Техсервісу» Олександр Челомбитько, шліфувальник «ХарПу» Андрій Землянов, а також фрезерувальник Євген Вишняков і слюсар-інструментальник Ігор Селивоненко із ЛКМЗ. Командне ж змагання виграла бригада АТ «ХарП».

— Деякі учасники скаржилися на те, що завдання було складніше, ніж торік. Хоча, на мій погляд, воно нічим не відрізнялося. Працювали над кругляками розміром 90х65 мм. Раніше також були тіла обертання. Проте шліфувальники цього разу відробили напрочуд погано. Дуже багато одержали штрафних балів із розмірів і чистоти поверхні. Може, через поспіх, — припускає Микола­ Щербець.

Великою виявилася диспропорція з часу обробки однієї деталі в представників різних заводів. Причому це вже тенденція, що дає інформацію до роздумів для керівників підприємств. Адже від ефективності праці робітників залежать фінансово-економічні показники заводу.

Звичайно, має бути відповідна мотивація працювати швидко й без браку. Але, з іншого боку, працівника треба навчити цього. Разом із тим сьогодні на деяких заводах Харківщини досі немає верстатів із числовим програмним управлінням, тобто бази для практики. Тому й фахівців із роботи з ними небагато. Це одна із проблем, що поки не дозволяє ускладнювати завдання на конкурсі. Ще одне питання — невелика кількість нового однотипного обладнання (особливо фрезерних верстатів) у самої УПЕК, щоб проводити фестиваль в один день і мати можливість запрошувати на нього більше команд.