Великий шлях великим кредитам

Прем’єр-міністр України Микола Азаров обіцяє, що наступного року підприємства зможуть вільно одержувати кредити в комерційних банках.

У Києві під час проведення інвестиційного форуму «Інтеграція і партнерство» Микола Янович пообіцяв виробникам не що інше, як кредити для підприємств, які вітчизняні банки видаватимуть наступного року. Прем’єр узагалі був сповнений оптимізму, закликавши бізнес «планувати не на рік, а на роки. Працювати на основі середньострокових і довго­строкових планів. Ми в цьому за­цікавлені».

Незрозуміло головне: яким чином удасться спонукати банки видавати кредити?

Батогом чи пряником?

Криза позначилась на всіх без винятку галузях вітчизняної економіки. Переважно проблем зазнав кредитний сектор. Неповернення й валютні стрибки, попри сумнівної чесності допомогу Нацбанку, уподібнили українські банки до карткових будиночків. Фізособи і юрособи наче змовилися не віддавати борги. Та якось вижили. Але досі в підвішеному стані «священна корова» економічного розвитку держави — кредитування промислових підприємств. Адже без великих грошей не буде ні модернізації виробництва, ні виконання значної частини замовлень.

За словами економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, формулювання про «поновлення кредитування», що з’явилося в ЗМІ, не зовсім­ точне. Гроші в борг підприємствам банки дають і зараз, однак суми порів­няно невеликі, а кредити короткі — їх треба повертати після невеликого періоду часу. Однак ідуть ці кошти переважно на перекриття попередніх позик. «Зростання кредитування юридичних осіб немає», — констатує експерт.

Можна виділити дві основні потреби, на які підприємства беруть кредити: поповнення поточного капіталу ­(виготовити-продати-мати прибуток) та інвестування. На перше звичайно припадає переважна частина позик, однак грошей на це, як бачимо, немає. Із другим ще складніше, оскільки відсутня чітка картина розвитку економіки країни й триває її падіння, нехай і замасковане косметичними цифрами. Скажімо, на наступний рік Мінекономіки прогнозує шестивідсоткове зростання промислового виробництва. Звісно, інвестор не поспішає вкладати зароблене важкою працею.

— У тому й річ, що гроші в банків є, але давати їх у борг невигідно через високу дисконтну ставку Нацбанку, — говорить Олександр Жолудь. — Високі відсотки виплат із депозитів передбачають відповідні цифри з кредитів — щоб був сенс позичати. У свою чергу під позахмарні відсотки ніхто нічого не запозичатиме, щоб не залишитися без штанів.

Одним словом, закляте коло. Ситу­­ація може розвиватися за декількома­ сценаріями. За «поганим»  — влада може змусити Нацбанк виділити гроші комерційним банкам і в такий спосіб влити необхідні суми, зобов’язавши кредитувати бізнес.

— Однак це не дуже добрий спосіб, оскільки створюються сприятливі умови для корупційних зловживань, — переконаний Олександр Жолудь. — Та й гроші треба звідкись узяти, наприклад надрукувати. І матимемо на додачу до корупції ще й інфляцію.

Ще один варіант — скористатися досвідом кредитування АПК. Там, цитуємо недавню постанову Кабміну, «компенсація надається позичальникам за кредитами, залученими в націо­нальній валюті, у розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ, яка діє на дату нарахування відсотків за користування кредитами, і в іноземній валюті в розмірі 10% річних, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами». У такому випадку, переконаний експерт, хоча б «тіло» боргу поверне той, хто його брав, а не доведеться відбувати за всіх державі.

Однак усе-таки найкращий вихід, на думку Олександра Жолудя, — це… почекати. Коли почнеться більш-менш помітне економічне зростання, тоді підуть інвестиції, а підприємства працюватимуть стабільніше. Або хоча б знизяться кредитні ставки. Загалом, тут не можна рубати з плеча — ситуацію розрулить гола еволюція.

У передчутті верстата

Заперечити що-небудь із приводу необхідності терпляче дочекатися того моменту, коли «зможуть і верхи, і низи», складно. Однак, виходячи з останніх заяв М. Азарова, треба спрогнозувати прискорення процесу. По-перше, про це свідчить бадьора й конкретна риторика прем’єр-міністра на інвестиційному форумі про поновлення кредитування вже  наступного року. По-друге, днями під час засідання Кабміну Микола Янович доручив державним монополіям і підприємствам підготувати першочергові інвестиційні проекти з модернізації та розвитку. І ще раз недвозначно висловився про плани уряду: «Ми повинні провести чіткий розрахунок робіт на 2011 рік з огляду на можливості держави, кредитну підтримку банківської сфери та іноземні інвестиції». Ні додати, ні відняти, отже, чекаємо грошей від Нацбанку.