Замкнене коло
Україна ставить рекорди як із обсягів експорту металопродукції, так і… з її імпорту.
У той час як вітчизняні металурги традиційно реалізують до 80% своєї продукції на зовнішніх ринках, зростання її споживання в Україні вже кілька років поспіль відбувається за рахунок імпорту. За підсумками січня-липня його обсяги зросли більш ніж на 90%.
Спад у контексті зростання
За даними ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» (УГМК), за цей же період споживання металопродукції в країні зросло на третину. Схожі оптимістичні цифри зафіксовані й за підсумками першого півріччя.
На перший погляд, статистика свідчить про сплеск споживання в Україні. Насправді ж вона не відбиває істотного піднесення в металоспоживчих галузях. Певне пожвавлення почалося лише в машинобудуванні.
Проте в УГМК упевнені, що в найближчі три-чотири місяці в деяких сферах української економіки збережеться позитивна динаміка обсягів споживання металопрокату й до кінця року тенденція до зростання збережеться. Збільшення обсягів місткості ринку буде, як і раніше, характерне для машинобудування (насамперед — вагонобудування), а також трубної промисловості. За словами директора з маркетингу й продажів УГМК Руслана Мажинського, «ринок оживає: сьогодні є значні замовлення у вагонобудівників, реалізується декілька програм під Євро-2012, збільшується попит на метал із боку приватного сектора й дрібних будівельних компаній».
Найбільшими покупцями залишаються трубні заводи й машинобудівні підприємства. А скорочення внутрішнього споживання металопрокату в червні-липні обумовлене, у першу чергу, застоєм у будівельній галузі. Проте фахівці Держкомстату відзначають, що підсумки першого півріччя свідчать про поступове її відновлення.
Пік зростання імпорту
Як би то не було, але протягом останніх декількох років темпи зростання імпорту перевищують аналогічні показники споживання у країні. І перші сім місяців цього року демонструють пік його розвитку: поставки металопрокату в Україну з-за кордону в порівнянні з минулим роком збільшилися на 92,3%.
Як не парадоксально, але, за словами керівника департаменту з питань металургійного комплексу державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків «Держзовнішінформ» Володимира Піковського, такий стрибок обумовлений у тому числі досить істотним зниженням використання металу в країні. Річ у тім, пояснює експерт, що в період спаду виробництва українські споживачі почали купувати метал порівняно невеликими партіями, тобто припинили розміщати великі замовлення на вітчизняних підприємствах. Тому наші меткомбінати ще більшою мірою переорієнтували свої поставки за кордон, а покупці відповідно були змушені звернутися до імпорту.
Найбільше везуть з-за кордону трубної заготівки — приблизно 40% цієї продукції. Основні постачальники — російський Оскольський електрометалургійний комбінат і Білоруський металургійний завод, а головний покупець, звичайно — корпорація «Інтерпайп». Експерти «Держзовнішінформу» пояснюють це насамперед проблемами, які виникли в традиційних українських виробників — ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» і АТ «Донецький ЕМЗ». До того ж, як відзначає Піковський, «трубна заготівка, яка випускається на Оскольському ЕМК, більш високої якості порівняно з вітчизняними аналогами».
Загалом, як найбільші на сьогодні споживачі металопрокату в Україні, а також головні імпортери заготівки, вітчизняні трубні підприємства залишаються лідерами з обсягів увезення металу. За підсумками липня їхня частка в імпорті досягла 42%. Друге місце традиційно посідають машинобудівники — 22%.
За словами пана Мажинського, споживачі купують за кордоном усе те, що виробляють і в Україні, але їм із певних причин вигідніше закуповувати в іноземних постачальників.
Невтішні коливання
Очевидно, що головна причина такого стану справ — більш низька вартість необхідного товару за кордоном. Утім, зростання металоспоживання, по-перше, і збільшення обсягів імпорту, по-друге, уже спричинили зниження цін на вітчизняну продукцію на внутрішньому ринку з деяких товарних позицій. Хоча, як попереджають трейдери, це явище тимчасове.
Проте, за даними «Держзовнішінформу», із середини липня через надлишок товстолистового прокату й відповідно загострення конкурентної боротьби між його основними постачальниками у світі він почав дешевшати. У той же час, незважаючи на дефіцит пропозиції плоского прокату й посилення конкуренції між його зарубіжними та українськими виробниками, у нас його вартість не знизилася. Наприклад, меткомбінат «ArcelorMittal Теміртау» знизив розцінки на холоднокатаний тонколистовий і рулонний прокат для поставок в Україну, місцеві ж підприємства зберегли їх на тому ж рівні.
Що ж до інших видів металопродукції українського виробництва, то на них внутрішні ціни поки залишаються стабільними. «Застигли» оцинкований прокат, оскільки основні гравці цього сегмента обрали вичікувальну позицію й підтримують складські запаси; арматура — через те, що трейдери мають достатні резерви найбільш затребуваних її типорозмірів; і, нарешті, кутик — конкуренція в цьому сегменті досить висока.
Поряд із цим, за словами представників УГМК, більшість металургійних компаній уже призупинила дію знижок і розпродає залишки. Із чого виходить, що незабаром найбільші вітчизняні виробники можуть знову почати гру на підвищення. Зокрема, для сортового прокату приріст цін становитиме 3—4%. А от на фасонний прокат ціни, як і раніше, будуть стабільними.
У будь-якому разі, підсумовує пан Мажинський, попри незначні коливання кон’юнктури, попит на метал є, а тому ціни істотно не знизяться. А це означає, що український споживач знову віддаватиме перевагу імпорту.
Тим часом
Кабінет Міністрів виключив із ухваленого в грудні минулого року «Плану заходів щодо подолання наслідків світової фінансової кризи» пункт, який передбачає підготовку проекту урядової постанови, де мали визначити конкретні завдання, які випливають із Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року. Вирішення цих завдань дозволило б розширити обсяги споживання металопродукції в країні.
