Лад для наведення ладу
Зміни в законодавстві обіцяють зробити торгівлю квотами на викиди парникових газів прозорішими та ефективнішими.
Торішня історія із продажем Україною квот на викиди парникових газів Японії — приклад запаморочливого зльоту й не менш стрімкого падіння. Спочатку ми одними з перших у світі продемонстрували, що механізми Кіотського протоколу реально працюють. А потім показали, як за відсутності прозорих процедур, які регламентують використання коштів від продажу квот, реальний ефект стає другорядним, поступаючись місцем політиці, корупції та скандалам.
Усвідомивши це, Кабінет Міністрів України 28 липня затвердив «Порядок використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату». А вже наступного дня в Україну надійшли гроші від продажу Японії другої партії квот на викиди. Остання угода — продаж Японії 15 мільйонів одиниць установленої кількості (ОУК), тобто того, що в побуті називається квотами, стала вже третьою міжнародною операцією України в цій сфері. У березні-квітні минулого року 29 мільйонів ОУК були «списані» з українського реєстру й «зараховані» на японський, а в листопаді ще 3 мільйони ОУК відійшли Іспанії. Ці угоди вивели нашу країну в безперечні лідери: у 2009 році з 12 мільйонів тонн парникових газів, «недовикинутих» в атмосферу планети завдяки впровадженню механізмів Кіотського протоколу, 7 мільйонів, тобто 60%, стали можливими завдяки Україні.
Продані 47 мільйонів ОУК у грошовому еквіваленті становлять більш ніж відчутну суму — 4,5 млрд грн. Звичайно, у громадськості виникло бажання довідатися, на що саме були витрачені ці кошти. На жаль, Національне агентство екологічних інвестицій (НАЕІ) України — головна дійова особа в цій історії — довго тримала паузу. Так довго, що це дало привід львівським юристам, які представляють міжнародну благодійну організацію «Екологія. Право. Людина», позвати на відомство (а заразом і на Кабмін) за бездіяльність і невиконання своїх зобов’язань із надання громадськості інформації.
А потім почалася велика політика, пов’язана зі зміною команд влади. Посипалися гучні заяви — про нецільове використання одержаних коштів, яких нібито немає на рахунках держскарбниці, погрози «розібратися й покарати», відповідні виправдання. Усе це закономірно призвело до того, що країни — потенційні покупці квот відмовились вести з Україною будь-які переговори.
Зараз, як запевнив на брифінгу 30 липня новий голова НАЕІ Сергій Орленко, співробітництво з Японією відновлено, і доказ тому — друга угода із цією країною. «Український уряд запевнив партнерів у безумовному виконанні своїх зобов’язань, і 10 червня за результатами міжнародного аудиту підтверджено поновлення залишків коштів на рахунках Державного казначейства України. Узгоджено подальший план роботи», — повідомив він.
Затверджений Порядок не містить вичерпної інформації з конкретних проектів, які планується профінансувати за рахунок «зелених» інвестицій — документ тільки окреслює перспективні напрямки, та й ті сформульовані надто загально: енергозбереження, поновлювані джерела енергії, комбіноване виробництво тепла та електроенергії (когенерація), утилізація шахтного метану… По суті, Порядок є адаптацією на національному рівні відповідних обопільних умов (саме тому в ньому окремо прописане призначення коштів японського та іспанського походження, хоча багато пунктів у двох списках збігаються), однак і це вже прогрес. Крім того, жоден із проектів не зможе початися без узгодження із країною-«інвестором» — Японією або Іспанією, а там до питання підхід дуже серйозний. Із конкретних заходів на найближче майбутнє поки можна назвати амбіційну програму так званої теплової санації соціально значущих об’єктів: на її пілотному етапі, який триватиме до кінця 2011 року, передбачається утеплити понад півтисячі садків, шкіл і лікарень у чотирьох регіонах України.
Досить несподіваним напрямком витрати частини коштів, виручених від продажу квот на викиди парникових газів, стало фінансування… діяльності самого НАЕІ. Зокрема, відомство планує витратити трохи «японських» грошей на розроблення методики обліку викидів, а також на підготовку національного та регіонального планів дій зі зменшення викидів, не враховуючи вже такі «дрібниці», як відрядження та поліграфія. Можливо, у такому підході немає нічого поганого: зрештою, будь-який торговельний представник має відсоток від вартості проданого товару. От тільки і методика, і плани — невід’ємна частина статутної діяльності НАЕІ, і гроші на ці потреби закладені в держбюджеті.
Із перших уст
Сергій Орленко
Голова Національного агентства екологічних інвестицій України
— Протягом цього й наступного років плануємо виконати роботи з 550 об’єктів в Україні, зокрема у чотирьох полярних точках: АР Крим, Сумській, Івано-Франківській областях та на Луганщині.
