Україна поставить в Ірак 420 бронетранспортерів
Бойові машини БТР-4 виготовить Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова (ХКБМ), а у виконанні замовлення будуть задіяні ще близько сотні українських підприємств.
За словами начальника ХКБМ, генерального конструктора зі створення бронетанкової техніки та артилерійських систем Михайла Борисюка, контракт між українською фірмою «Прогрес» і міністерством оборони Іраку підписаний наприкінці серпня 2009 року. До ухвалення угоди українська сторона припускала, що Ірак закупить танки «Оплот», які вже є на озброєнні нашої армії, але вийшло інакше. Іракці вирішили закупити БТРи, про розробку яких бюро заявило в червні 2006 року. Це стало несподіванкою для харківських машинобудівників — новинка ще не пішла в серійне виробництво.
— Документації й випробуваних зразків із цієї техніки не було. Але в нинішніх умовах відмовлятися від такого контракту не можна, і я вважаю, правильно ми зробили, що, попри всі ризики, підписали контракт. Зараз уже є документація з більшості зразків, а лінійні — проходять випробування, — говорить Михайло Борисюк.
На все це в харків’ян пішло лише 8 місяців. Попередні випробування виявили високу гучність і вібрацію силової установки — фахівці ХКБМ працюють над розв’язанням цієї проблеми.
Обсяг замовлення становить $457 млн, 20% із яких машинобудівники одержали наперед. Загалом харків’яни виготовлять для Іраку 270 лінійних і 80 командирських БТР, 30 штабних, 30 медичних, 10 ремонтно-евакуаційних машин, 10 групових комплектів ЗІП і комплектів видаткових матеріалів, 10 ремонтних «летючок» і 10 комплексних тренажерів екіпажу. Крім того, у суму угоди включене також навчання в Україні 90 чоловік екіпажів замовника протягом 2 місяців.
У виготовленні комплектувальних для партій бронетранспортерів задіяно багато промислових підприємств країни. ХКБМ уклало 88 договорів із постачальниками серійних складових частин машин загальною вартістю близько 1,9 млрд грн. Заводу ім. Малишева ще належить налагодити поставки близько 90 найменувань комплектувальних. Так, обмеження загального бюджету на БТР-4 змусили відмовитися від установлення на машину дорогої з погляду «морозовців» панорами спостереження з місця командира виробництва чернігівського АТ «ЧеЗаРа». Із метою зменшення ціни апаратури управління вогнем організована її розробка в ХКБМ і освоєння випуску на харківському держпідприємстві ЦКБ «Протон» і Феодосійському казенному оптичному заводі. Рідкокристалічні монітори для цієї системи придбають у білоруського КБ «Дисплей». Харківські конструктори не виключають також поставку панорами закордонного виробництва.
Традиційно не все гаразд у ХКБМ і з давнім партнером — заводом ім. Малишева, з яким КБ перебуває практично на одній території. У червні М. Борисюк заявляв, що майбутній БТР ще не укомплектовано двигуном 3ТД і колісними редукторами виробництва заводу, і для випробувань бюро застосовує технологічні комплектувальні. Хоча, як показала практика, такі проблеми два суміжники все-таки звичайно вирішують.
Перша партія машин буде виготовлена в жовтні, інші доставлять ще чотирма партіями до березня 2012 року.
