Демуринський ГЗК розширюватиметься

ТОВ «Демуринський ГЗК» почало активний пошук інвесторів для подальшого освоєння стратегічного об’єкта — Вовчанського розсипного титано-цирконієвого родовища в Дніпропетровській області.

А освоювати є що. Запаси родовища становлять 5 млн тонн важких мінералів за бортового їхнього вмісту 9%. За комерційною вартістю корисних копалин (сума, утім, не розголошується) воно зразково дорівнює знаменитому Малишевському. Відзначимо, що з 15 українських родовищ цього типу активно розробляються лише два, що означає величезні перспективи за правильного ведення справи. Слід зауважити, що в Україні зосереджено мінімум 7% світових запасів титану.

Незалежна компанія ТОВ «Демуринський ГЗК» уже інвестувала в розроблення Вовчанського родовища $26 млн і знаходить додаткові кошти для збільшення виробництва до 85 тис. тонн на рік ільменітового (ільменіт містить 64% TiO2), 24 тис. тонн на рік рутилового й 5 тис. тонн на рік цирконового концентратів. Розроб­лення цих запасів почалося в 2006 році й ведеться у відкритий спосіб із первинним збагаченням на борту кар’єру з наступним поділом концентратів на фабриці. Переговори про поставки ведуться з російською корпорацією «ВСМПО-Авісма», компанією DuPont (США) і українською «Сумихімпром».

Успішна реалізація  проекту вимагає ще приблизно $26 млн інвестицій. Сума, узагалі, для гірничодобувного й металургійного секторів невелика, і можна не сумніватися, що кошти знайдуться. Хотілося б, звичайно, щоб це були гроші й зацікавленість серйозного інвестора, бажано з українською реєстрацією. Адже якщо Демуринському ГЗК удасться реалізувати задумане, попиту не бракуватиме, оскільки одна лише вітчизняна діоксидтитанова промисловість випускає близько 120 тис. тонн пігментного діоксиду титану.

Олександр БІЛІЛОВЕЦЬ

У «Київському політехнічному інституті» опановував спеціальність, яка знаходиться на стику кібернетики і математики з вкрапленнями економіки, що оформилося у вивчення функціонування фінансових інтернет-сервісів.

Ярий прихильник технічного прогресу, глобалізації та «інтернетизації». Бо вважає, що Інтернет — це така штука, «зарегулювати» яку традиційними прийомами із оффлайнового життя доволі складно: Глобальна Мережа змінюється значно швидше, ніж ставляться підписи під указами і навіть замикаються деякі хімічні реакції в мізках. Вірить, що майбутнє за друкованими ЗМІ, але друкуватися вони будуть на електронному папері.

Нерегулярний автор матеріалів про інформаційні технології, фінанси та цікаві вітчизняні технології.

You may also like...