Кран, який не перекриєш

Харківський експериментальний завод підйомно-транс­портного машинобудування має передову конструк­торську базу, яка дозволяє йому не тільки розробляти нову техніку,­ а й модернізувати наявну. Генеральний директор підприємства Володимир Алексєєв був ­відвертий: ринок затоплений «виробниками» та некомпетентними посередниками, а законодавча база кранобудування недосконала.

Ринок підйомно-транс­портного обладнання можна охарактеризувати так: старі «радянські» механізми вже зруйновані, нові ще не створені в тому обсязі, щоб забезпечити саморегуляцію процесів, — починає бесіду Володимир Вікторович. — Понад 90% (а в деяких областях України всі сто) експлуатованого обладнання відслужило свій нормативний термін, є крани-довгожителі, які відробили два, три й чотири терміни. Проблематична ситуація із убезпеченням умов праці. Рівень уведення в експлуатацію нової техніки не компенсує природного старіння вже працюючої.

Відкладений попит на вантажо­підйомні механізми для ліквідації тільки аварійного стану, за різними оцінками, становить 40—70 тисяч одиниць, на що потрібно 20—35 мільярдів доларів. При цьому підприємства кранобудування недовантажені, багато виробництв, які існували за радянських часів, ліквідовані. Обсяг випуску продукції галузі сьогодні становить не більше 10% у порівнянні з 80-ми роками й не перевищує 100 мільйонів доларів. На ринку з’явилася величезна кількість непрофесійних посередників і «виробників»-фальсифікаторів. Є приклади експорту недобро­якісної продукції

— Як розв’язати проблему?

— Що до експлуатації підприємствами обладнання, фізично зношеного й морально застарілого, то це пов’язано, насамперед, із відсутністю в ­Україні офіційно закріплених вимог обов’язкового страхування громадянської відповідальності власників об’єктів підвищеної небезпеки. Норми промислової безпеки, що діють на Заході,­ передбачають у таких випадках оформлення страхових полісів, що автоматично приводить до професійного та ретельного аудиту й кваліфікованого технічного обслуговування. Часто ­цілком працездатне обладнання змінюється на нове, що економічно вигідно користувачеві в умовах чинної системи лізингу через зменшення ставок страхових платежів. В Україні, на жаль, такого немає. У результаті — немає платоспроможного попиту на достовірний аудит промислової безпеки. Не одержують необхідного обсягу замовлень і належного фінансування організації, що спеціалізуються на ­технічній експертизі. Відсутні запити з боку бізнесу на наукові розробки. Питання оцінки ризиків, механізмів старіння, визначення залишкового ресурсу й багато інших вирішувалися б успішніше, якби було їх гідне фінансування та науковий супровід.

— У якій ситуації сьогодні перебуває споживач?

— В Україні немає рейтингових агентств, які займалися б ­незалежною оцінкою якості продукції промислового призначення. Як наслідок — відсутність достовірної інформації, у результаті чого споживач не може порівняти, використовуючи ті або інші критерії, товари різних виробників і зробити свідомий ­вибір.

— Але ж є законодавчі нормативи…

— Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів багато в чому відтворюють ще радянські норми. За багатьма їх пунктами «видно» цілком конкретний, добре всім знайомий двобалковий кран, зварений зі сталі, що вимагає щоденного обслуговування та регулярних ремонтів. Правила в такому вигляді зараз необхідні. Вони хоч якось допомагають забезпечувати інспекцію такого обладнання. А в Україні використовуються десятки тисяч саме таких пристроїв, які до того ж відслужили нормативний термін.

— Як справи із власне закупівлями?

— В економічній науці узвичаєний поділ на ринок споживача й продавця. Наш же не відповідає жодному з них. Його скоріше можна назвати ринком посередників, які притому майже завжди випадкові, не знайомі ні з потребами користувача, ні з можливостями виробника, і, на жаль, не знаються на основ­них базових характеристиках обладнання. Практика тендерних закупівель створила ситуацію, коли постачальником вантажопідйомної техніки стає найчастіше не завод, а посередник, якому однаково що поставляти — бетон чи цвяхи, а можна й кран, головне,­ щоб через нього йшли гроші. І навіть на тих підприємствах, де «тендерного захворювання» вже нема, придбанням кранів займаються люди, які, як правило, нічого в них не розуміють.

Така ситуація — закономірна відповідь споживача на сьогоднішній стан ринку підйомно-транспортного обладнання. Відсутність ліцензування діяльності з його виготовлення привела до появи величезної кількості «виробників», у яких нічого нема, і їм нема чого втрачати. Частими є випадки порушення зобов’язань, спроби збільшення вартості в процесі виконання контракту. Деякі підприємства не гребують прямим шахрайством і видають на «металобрухт», який уже був у вжитку, свої «свіжі» документи.

— Напевно, існують нові шляхи розвитку галузі?

— Скорочення транзакційних витрат завжди було й залишається серед пріоритетів. Саме їхнє непропорційне зростання, що обганяє за темпами збільшення обсягів бізнесу компанії, у цілому й стає перешкодою для її подальшого розвитку. Сучасна відповідь — перенесення активності в інформаційний простір. Усе більша кількість домовленостей укладається зараз у Інтернеті. Пошук партнера, збір інформації та й укладання угод може відбуватися без особистого спілкування. На жаль, рівень довіри одне до одного, брак об’єктивних рейтингових досліджень, прогалини в законодавстві майже не дозволяють працювати по-сучасному. Відсутність дієвих механізмів страхування комерційних ризиків і породжує потребу у «своїх» посередниках — буфері, здатному захистити споживача від незрозумілого ринку. Я не проти посередників, але вони повинні бути фахівцями, добре знатися на проблемах галузі, інакше можуть просто завдати шкоди — і покупцеві, і виробникові.

— А ваше підприємство співробітничає з посередниками?

— Досить активно. Одина­дцять років тому діяльність на ринку підйомно-транспортного обладнання для нас почалася як робота дилерів. Ми представляли інтереси Харківського заводу підйомно-транспортного обладнання. Маючи шестирічний досвід роботи як національний виробник, можу констатувати, що сьогодні, у період виходу з економічної кризи, головна роль посередників, як і раніше, полягає в тому, що вони беруть на себе комерційні ризики. Пряме співробітництво зі структурами залізниці, вуглепрому, портів досить ризиковане: повсякчас змінюються правила гри, нерегулярна оплата (якщо не сказати регулярні неплатежі). Все це породжує потребу в дилерах. Але з ними необхідно працювати, хоча б знайомити їх із переліком проблем і ситуацій, що виникають.

— Яке тоді основне завдання на шляху до цивілізованого ринку підйомно-транспортного обладнання?

— Вирішити, у яку гру ми граємо. Якщо йдемо до ринку — уводити законодавчі норми, змусити працювати механізми страхування комерційних ризиків і громадянської відповідальності власників об’єктів підвищеної небезпеки. І, звичайно, посилити практику застосування закону відносно шахраїв і фальсифікаторів, а також увести пряму дію норми Європейських директив безпеки для виробників вантажопідйомного обладнання.

— Які найближчі плани з розвитку вашого підприємства?

— Найперше ми націлені на вітчизняного споживача, маємо намір і далі пропонувати крани європейської якості на базі кращих вітчизняних та імпортних комплектувальних.

Основним досягненням 2009 року уважаю те, що нам удалося зберегти колектив, здатний вирішувати нестандартні технічні завдання, виконати всі зобов’язання перед замовниками, домогтися хоч і незначного (до 10 %), але все-таки зростання виробництва.

Розвиваємо співробітництво з компанією SWF Krantechnik GmbH (Німеччина), нашим регіональним партнером з 2006 року. Вона входить до складу корпорації KCI Konecranes (Фінляндія) — світового лідера з виробництва вантажопідйомного обладнання, що дозволяє нам застосовувати високоякісні комплектувальні під час виробництва власних кранів. Чудові технологічні можливості нам дає спільна робота із французькою компанією. Ми є спеціалізованим системним інтегратором із застосування електрообладнання Schneider Electric під час виробництва та модернізації вантажопідйомного обладнання.

Ми маємо намір і надалі розвивати міжнародне співробітництво і як експортери готових виробів власного випуску. Провели сертифікацію нашої продукції в Російській Федерації за системою ГОСТ Р. Укладені контракти на поставки в Грузію та Бразилію. Плануємо й далі розширювати географію продажів.

Володимир Алексєєв

Народився в 1970 році у м. Харкові.

Закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету.

З 2004 року (із часу заснування) очолює підприємство ТОВ «ХЕЗ ПТМ».

Довідка «УТГ»

ТОВ «Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування» — спеціалізоване виробниче підприємство, що провадить проектування, виготовлення, монтаж, пусконалагодження, сервісне обслуговування, ремонт і реконструкцію вантажопідйомних кранів і споруд, систем управління й кранового електропривода. Працює на ринку підйомно-транспортного обладнання як виробник із 2004 року. Основна продукція: крани мостові в/п до 250 т, козлові — до 50 т, кран-балки опорні й підвісні, грейфери, вантажні візки, талі, траверси (у тому числі контейнерні), кранові кабіни, системи радіоуправління, НКУ релейно-контакторні й на базі перетворювачів частоти тощо. За 6 років роботи підприємством було виготовлено понад 430 кранів. Має досвід реконструкції вантажопідйомних кранів до 600 тонн включно.

У 2006 — 2007 роках завод був нагороджений дипломом і пам’ятним знаком у номінації «Лідер промисловості та підприємництва України».

У 2008 році ТОВ «ХЕЗ ПТМ» за підсумками рейтингу «Експортер/Імпортер року», який щорічно проводиться Торгово-промисловою палатою України, посів перше місце в рейтингу «Імпортер року-2008».