Прості істини
Нинішній рік став ювілейним для багатьох речей, без яких уже важко уявити наше життя.
Нікого вже не дивує, коли в один рік відразу декілька вчених із різних країн роблять одне й те саме відкриття: є в часу свої, незрозумілі нам закони й цикли, які породжують речі, прості до досконалості.
Життя за абеткою, яку можна стерти
П’ятсот шістдесят років тому Вернер Ролевник запропонував друкарям пронумерувати сторінки своєї книги «Sermo ad Populam» — відтоді стало простіше знайти потрібну інформацію. Раніше про це ніхто не здогадувався. Як відомо, бажання розкласти все по поличках енциклопедії вперше виникло в жителів Візантії, а на схилку середньовічного світу люди раптом захотіли почати життя знову. Тепер за абеткою. Першопрохідником став «Універсальний словник» Антуана Фуретьє, який побачив світ 320 років тому.
Певне, через те саме бажання у Джорджа Прістлі виникла ідея, яку він висловив у передмові до своєї праці «Вступ до теорії та практики перспективи»: «Уже після закінчення цієї книги я бачив матеріал, здатний витирати з паперу сліди чорного олівця. Він дуже придасться художникам». Тож Прістлі першим почав використовувати гуму для стирання написаного.
Мода на швейну машинку
Зовсім не дивує й той факт, що моду придумують не модельєри й навіть не суспільні лідери різного кшталту, а сама історія й соціальні явища, які її супроводжують, — свідомість визначає побут. Так, приблизно в 1790-му криноліни поступилися місцем легким дамським сукням у стилі ампір, і того ж року лондонський мебляр Томас Сайнт запатентував першу у світі швейну машину. Правда, було її складено чи ні, достеменно невідомо, однак багато її елементів є і в сучасних швейних машинах. Зінгерівські домашні машини з’явилися в 1851 році, і їхнє креслення було майже точною копією креслень Сайнта. Однак про це ніхто не знав: опис патенту на першу швейну машину було знайдено серед паперів мебляра лише в 1874 році.
До речі, у середині XIX століття знову стали популярними сукні з кринолінами, і не дивно, що історики моди знаходять чимало паралелей між криноліном і джинсами: схожі вони хоча б довгим життям. Перші джинси, як відомо, пошив 1850 року німецький емігрант Леві Стросс. Не зумівши продати в Сан-Франциско кілометри парусини, він перетворив її на прості й зручні штани, щоб не марнувати крам. А німець — він і в Америці німець. Згодом Стросс обшив всю молоду країну й озолотився. Але що б він зробив без швейної машини!
Треба бути простішими!
Сто років тому норвежець Йохан Валер красиво зігнув металевий дріт…і одержав першу у світі скріпку. Її конструкція виявилася такою досконалою, що дійшла до наших часів без найменших змін. У цьому можна побачити глибинне значення: якщо раніше люди просто структурували інформацію про світ, то до початку ХХ століття її питома вага зросла настільки, що виникла потреба зібрати все в одне ціле… Спосіб зберігання ще більшого обсягу інформації — комп’ютерну дискету — запропонував японець Йохіро Накаматас лише за півстоліття. Можна сказати, це ціла епоха.
А за п’ять років до цього американець Персі Спенсер запатентував першу мікрохвильову піч. За задумом автора, вона призначалася для великих ресторанів і військових їдалень, тому й габарити в неї були відповідні: висота 175 см, вага 340 кг. І тільки потяг до спрощення зробив її такою, як зараз: зайшов у кухню, задав час…
Час не владний над справжніми цінностями, але хто б знав про це, якби не було годинника. Перші згадування про наручний годинник можна знайти в рахункових книгах швейцарських годинникарів Джакет-Дроза й Лешота з Лозанни, датованих тим же роком, у якому Томас Сайнт придумав швейну машину, от тільки його «прибрали до рук» набагато пізніше. До початку першої світової війни вважалося, що чоловік із годинником виглядає несолідно, однак настав і їх час. І він знову нагадав нам просту істину: треба жити простіше.
