Лікар на екрані

Ефективним може бути тільки інноваційний шлях розвитку української системи охорони здоров’я. Такого висновку дійшли учасники міжнародного форуму «Інновації в медицині: від керування до технологій», який відбувся недавно в Донецьку.

Визначений у назві форуму діапазон питань, безпереч­но, містить у собі використання в медицині сучасних інформаційних технологій, що дозволяють інтегрувати медзаклади в єдиний інформаційний простір.  За словами кандидата технічних наук, співробітника Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ Віталія Вишневського, за останні десятиліття кількість інформації в охороні здоров’я перевищила все, що накопичено за кілька попередніх тисячоліть. Чого варта, приміром, сама тільки цифрова радіологія!

Інформаційний вибух змусив медиків шукати вирішення проблеми зберігання й використання величезного обсягу інформації. І його було знайдено. Грід (англ. grid — ґрати, мережа) — погоджене, відкрите й стандартизоване комп’ютерне середовище, яке забезпечує гнучкий, безпечний, скоординований поділ обчислювальних ресурсів і ресурсів зберігання інформації в рамках однієї віртуальної організації.

Сфера застосування грід-проектів безмежна: від нанотехнологій до фінансів. Тому у вересні минулого року Кабмін ухвалив постанову про державну програму використання грід-технологій. Одне з її завдань — упровадження нових методів медичного обслуговування населення, зокрема комп’ютерного аналізу медичних даних.

— Сьогодні така перспектива ще здається нам неймовірною, — говорить Віталій Вишневський, — але через 2—3 роки вона стане цілком реальною.

Ще одна новинка — телемедицина, яка використовує телекомунікаційні та комп’ютерні технології для забезпечення медичної допомоги на відстані. До неї входять телеконсультування та телемоніторинг, домашня телемедицина й телескрінінг, телеасистування й телеманіпулювання…

— У Донецькій області досить широко використовуються різні напрями телемедицини, — розповідає кандидат медичних наук, співробітник Донецького НДІ травматології та ортопедії Антон Владзимирський. — З 2005 року 10 лікарень області підключені до мережі Телекард — автоматизованої системи реє­­страції та аналізу електрокардіограм. Ця система складається із блоків реєстрації ЕКГ у хворого й  передачі каналами зв’язку  в комп’ютерний центр медуніверситету.

Крім того, з 2009 року дві лікарні підключені до мережі ЮНЕТ, яка працює в системі швидкої медичної допомоги.

Ще кілька років тому голов­ним недоліком телемедицини вважалася дорожнеча технічного забезпечення. Зараз, коли комп’ютер, Інтернет і веб-камера є в кожного другого школяра, з’явилася надія, що на програмне забезпечення телемедичної мережі, яка відкриває унікальні можливості для діагностики та лікування, в української охорони здоров’я знайдуться кошти.

Незважаючи на безліч проблем, українські медики весь час пропонують  діагностичні, терапевтичні та хірургічні інновації.

Приміром, про нескладну, але ефективну технологію ранньої діагностики онкологічних захворювань розповів завідувач клініко-діагностичної лабораторії Київської міської онкологічної лікарні, кандидат медичних наук Віталій Владимиров. Методика «Онкотест WМ01» розрахована на виявлення в крові аномальних молекул, які продукуються клітинами, що зазнали злоякісної трансформації. При додаванні в кров пацієнта спеціальних реактивів аномальні клітини проявляються, змінюючи оптичну густину крові. На підставі одержаних за допомогою програмно-апаратного комплексу кривих оптичної густини  можна дійти висновку про наявність або відсутність злоякісного утворення в організмі. Клінічні дослідження методу показали його високу діагностичну чутливість.

Донецькі вчені під керівництвом академіка Г.Бондаря розробили методику  внутрішньоартеріальної доставки хіміопрепаратів (або селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії) для комплексного лікування раку молочної залози. Є також альтернативний варіант — ендолімфатична поліхіміотерапія. Методики дозволяють забезпечити високу інтенсивність дози хіміопрепаратів у пухлинному вогнищі й зонах регіонарного метастазування. У поєднанні із променевою та ендокринною терапією такі технології дають дуже добрі результати.

Ще приклад. Один зі шляхів поліпшення результатів хірургічних втручань — пошук нових технічних рішень. Свій варіант запропонували співробітники Інституту електрозварювання ім. Є.Патона, які кілька років тому розробили принципово нову методику з’єднання розсічених м’яких тканин з використанням високочастотної електрохірургії. Вона дозволяє з’єднувати тканини без застосування шовного матеріалу або скоб, просто кажучи, зварювати їх аналогічно тому, як зварюють металеві деталі. Застосування такого методу  дає можливість відновлювати фізіологічні функції тканин, які зварюються, і зберігати життєдіяльність прооперованого органа. Донецькі онкологи застосовують цю технологію з 2004 року, весь час розвиваючи та удосконалюючи її.

Це лише декілька прикладів, які доводять: те, що 10 років тому здавалося фантастикою, сьогодні цілком реально. Сподіватимемось, що темпи давно назрілого реформування системи охорони здоров’я відповідати­муть темпам розвитку медичних технологій.

Пряма мова

Анатолій Близнюк
Голова Донецької обласної держадміністрації

— Система охорони здоров’я потребує комплекс­ного реформування, що дозволить наблизити галузь до загальноприйнятих стандартів. Наше завдання — підготувати своє бачення змін у медицині, розробити проекти, виробити нову ідеологію системи охорони здоров’я, але не розвалюючи стару — її ми повинні поступово реформувати.

Пряма мова

Віталій Москаленко
Ректор Національної медичної академії ім. О.Богомольця

— За тривалістю життя Україна посідає 123-тє місце у світі, за смертністю —23-тю позицію з кінця списку, за народжуваністю — 189-те місце у світовому рейтингу. Ці показники свідчать, що вітчизняна система охорони здоров’я нераціональна, високовитратна й неефективна, а тому потребує негайного реформування.

А як у них?

Кілька років тому в Росії ухвалено нову стратегію розвитку медицини. За цей час тривалість життя збільшилася на два роки. У планах до 2020 р. — збільшення цього показника на 5 років, що, у свою чергу, дозволить збільшити й пенсійний вік. У цілому такі зміни обіцяють дати до 6% зростання ВВП.