Кероване поєднання фізичних властивостей двох напівпровідникових елементів – кремнію та германію в штучних кристалах, вирощених у Національному університеті «Львівська політехніка», відкрило шлях до створення мікроелектронних датчиків ХХІ століття.
Конструктори автомобілівбезапеляційно стверджують: на найближчу перспективу редуктори і коробки зміни швидкостей залишаться безальтернативними вузлами усіх транспортних механізмів. Проте винахіднику Емілю Благуту з м. Стрия, що на Львівщині, здається, вдалося-таки знайти нове у традиційному.
Учені Національного університету «Львівська політехніка» розробили і підготували до випуску унікальний мікроелектронний датчик для нафтогазових свердловин.
У ІІІ міжнародній літній школі «Супрамолекулярні системи в хімії та біології», яка проходила в національному університеті «Львівська політехніка», взяли участь провідні хіміки з Франції, Німеччини, Росії та України і навіть Нобелівський лауреат — професор Жан-Марі П’єр Лен — засновник цієї галузі науки.
Гнучкі суперконденсатори, які дозволяють накопичувати електроенергію від сонячних батарей у великих кількостях за лічені частки секунди, розробили вчені Національного університету «Львівська політехніка» для Тайваньського текстильного дослідного інституту. Пристрій і метод його виготовлення вже запатентовані не лише в Тайвані, а й у Європі.
Чи допоможе карпатський сланцевий газ енергетичній самодостатності держави?
