МММ-2011 майже рік, і політ триває

Головним «камбеком» 2011 року беззастережно можна вважати Сергія Мавроді зі старим проектом у новій обгортці — «МММ-2011: Мы Можем Многое!». Тепер площадкою для реалізації його ідей став Інтернет. 

Термін «фінансова піраміда» нерозривно асоціюється із шахрайством і АТ «МММ», яке стало загальним ім’ям — саме останньому поняття завдячує широким поширенням і уважним вивченням вітчизняними економістами, а також соціологами та психологами.

Авторові цього матеріалу особисто довелось ознайомитися з декількома роботами з економіки з теми фінансових пірамід. Їхня суть — у математичній моделі для визначення певної «точки виходу» — моменту часу, у якому організатор акумулює максимальну суму грошей, припиняє виплачувати доходи і їде в теплі краї.

Розрахунок ґрунтується на певних параметрах, таких як приріст залучених клієнтів, кількість учасників, що «виймають» гроші із системи, суми внесків і виплат із доходів і багатьох інших, як, наприклад, оцінка кількості потенційних вкладників у регіоні. На практиці такий аналіз може зробити тільки організатор, бо повна інформація апріорі доступна лише йому.

Іншій стороні — потенційному вкладникові відомі лише непрямі ознаки, згідно з якими можна ідентифікувати факт шахрайства. Звичайно це масштабні PR- і рекламні кампанії, які обіцяють високі (значно вище за банківські) відсотки або безризикові доходи, анонімність організаторів і координаторів, у тому числі відсутність офіційної реєстрації.

Також має насторожувати велика кількість іноземних партнерів, а «легкий старт» (невеликий внесок, мінімум формалізації) дозволяє зловмисникам не тільки охопити широкі маси, а й у перспективі зменшити кількість судових позовів.

До названого можна ще додати активне використання сучасних трендів. Приміром, якщо в 90-х МММ зробило ставку на ТБ-рекламу, яка тоді була вдивовижу («Я не халявщик — я партнер!»), то МММ-2011, про яке йтиметься, користується перевагами Інтернету, електронних грошей і онлайн-банкінгу.

Нью-МММ — не Нью-Васюки

Нова можливість ризикнути чесно заробленими за­ощадженнями в жителів ­пострадянського простору з’явилася 10 січня 2011 року, коли Сергій Мавроді оголосив про створення «МММ-2011: Мы Можем Многое!».

Факт створення нової фінансової системи людиною, яка недавно відбула покарання за серйозний економічний злочин, не залишився поза увагою уповноважених органів. Зокрема, Федеральна антимонопольна служба Росії поспішила визнати МММ-2011 фінансовою пірамідою, уважаючи заявлений рівень прибутковості завищеним. Але через кількаразові попередження Мавроді (у тому числі в рамках агресивної оффлайнової рекламної кампанії), який застерігає про можливу втрату коштів будь-коли, а також добровільні засади участі й відсутність розкрадання (внески учасників залишаються на їхніх особистих рахунках) факт шахрайства цієї структури важко довести. Саме тому, наприклад, Росспоживнагляд дорівнює МММ-2011 до азартних ігор.

Антимонопольний комітет України й Держкомісія з регулювання ринків фінансових послуг почали перевірку МММ-2011 тільки наприкінці вересня. Приблизно в той же час декілька українських банків, зокрема Приватбанк, заявили, що блокуватимуть платежі по рахунках і картках, відкритих для проведення операцій у системі МММ-2011, — досить сумнівна ініціатива без рішення суду. Це обурило Сергія Мавроді й спровокувало його відеозвернення до Президента України Віктора Януковича із проханням розібратися в ситуації.

Кажуть, саме Приватбанк і його система інтернет-банкінгу «Приват24» мали стати основними «інструментами» експансії в Україні. У Росії для цих потреб передбачалося використовувати WebMoney, однак компанія ще взимку попередила про моніторинг операцій із великими сумами.

Стійкий душок шахрайства, що оточує МММ і Сергія Мавроді, за ідеєю, мав віджахнути вкладників, але споконвічна жага «шари» і не «покаране» серйозним «киданням» нове покоління зробили свою справу. Так, за даними Всеросійського центру вивчення суспільної думки, у МММ-2011 готові інвестувати від 3% до 17% росіян. За неофіційною інформацією (велика частка неформальних звернень ускладнює точний підрахунок), тільки в Україні на осінь 2011-го користувачів «фінансової мережі» — більше 500 тис. чоловік, тому 10 млн учасників (за даними Мавроді) виглядає завищеною, але не фантастичною цифрою.

Як бачимо, підходи до «розкручування» піраміди змінилися — Нью-МММ уже не обіцяє «Нью-Васюки», але закликає ризикнути. Змінилася й форма взаємодії: МММ-2011 не є юридичною особою або громадською організацією — де-факто це якась фінансова соціальна мережа. Але набагато цікавіше, яких трансформацій зазнала парадигма «Соціальної структурованої фінансової мережі, або Глобальної каси взаємодопомоги», як характеризує її засновник.

Внутрішній механізм МММ-2011

Потрапити в МММ-2011 можна, ставши членом первинного осередку — «десятки». Для цього треба безпосередньо звернутися до ­керівника осередку (десятника) на основі особистого знайомства або просто вибравши зі списку на сайті проекту. Набравши необхідну кількість однодумців, можна створити свою «десятку» і приєднатися до існуючої «сотні» («десятки», «сотні» і «тисячі» і т.д. — назви рівнів структурної організації, а їхня реальна чисельність не обов’язково відповідає найменуванню). Десятникові повідомляється форма й сума внеску, який резервується на банківському рахунку або електронному гаманці. Причому десятник має право перевіряти схоронність резерву й вимагати перерахування грошей для виплати іншому учасникові. Гроші можна передати готівкою — на цей випадок десятник має підтримувати рахунок у банку або платіжній системі.

Внесок конвертується в «умовні одиниці» МММ-2011 — «мавро» — мавродолари, маврогривні, маврорублі тощо (до 29 жовтня «фантики» були прив’язані тільки до долара США й називалися МММ-долари) за поточним курсом купівлі (однаковий для будь-якої валюти). Приміром, на час написання статті $50 конвертувалися в 6,81 «мавродоларів» (за курсу 7,34 за $1). Сума внеску (наразі не лімітується) учасника записується на його рахунок у вигляді «мавро», повідом­ляється керівникам осередків за ієрархією й керуючим МММ-2011, які ведуть централізований облік кількості «фантиків».

Існує кілька видів «мавро», залежно від місячного рівня прибутковості (із кроком 10%: від 20% до 60% — нормальні; від 45% до 75% — наддохідні) і пов’язаних із ними умов «купівлі» (прості; пільгові — для пенсіонерів, інвалідів або багатодітних родин; із обмеженням мінімального терміну вкладення; лотерейні). Приміром, 20% — звичайний внесок для непільговиків, 30% — 3-місячний депозит для непільговиків і звичайний для пільговиків, 60% — річний депозит, тільки для пільговиків.

Дохід формується за рахунок перманентного збільшення курсу купівлі/продажу «мавро». На відміну від реального фінансового ринку з попитом/пропозицією й макроекономічною ситуацією, котирування визначаються особисто Сергієм Мавроді двічі на тиждень, у вівторок і четвер. На офіційному сайті є таблиця, у якій зазначені попередні й наступні котирування, аж до грудня 2012 року: щомісячний приріст з усіх видів — близько 20—30%. Так, на початок грудня курс МММ-одиниць збільшився на 521% для звичайних учасників і на 1296% для пільговиків. Відзначимо, що таке «ручне керування» прибутковістю було характерне і для першого проекту МММ.

Для одержання доходу «мавро» реалізуються за курсом продажу — десятник зобов’язаний виплатити гроші із коштів десятки на першу вимогу учасника. А у разі браку коштів звернутися до сотника, який перерозподіляє кошти інших десятків своєї сотні або звертається до тисячника.

Цікаво, що комунікація між користувачами МММ-2011 побудована виключно на особистому листуванні електронною поштою (сам Мавроді пропонує використовувати іноземні поштові сервіси) або через Skype, причому рядовому вкладникові не обов’язково розкривати свої дані. Винятком є керівники осередків, мінімальний рівень персоналізації яким потрібний для формування позитивного іміджу й залучення нових користувачів (за це вони одержують бонуси — 20% від першого внеску клієнта й 10% — від наступних). На простенькому веб-сайті проекту для вкладників передбачений тільки особистий кабінет, де фіксуються суми внесків. Зате завдяки активістам МММ-2011 уже обріс веб-сервісами ведення статистики, онлайн-каль­куляторами, шаблонами й макросами Excel-таблиць для зведення балансу, не кажучи вже про користувальницькі форуми й «сайти ­відгуків».

«У що це виллється?»

В одному зі своїх звернень Сергій Мавроді нарікав на ЗМІ, які занадто жорстко критикують МММ-2011. Дійсно, однозначно розглядати фінансову піраміду як абсолютне зло не зовсім коректно. Звичайно, вклавши­ кошти на ранніх стадіях і встигши одержати дохід до настання «точки виходу», можна непогано заробити. Але з появою азарту — інвестувати більше або почекати довше — збільшується й ризик.

Є також підстави думати, що МММ-2011 існуватиме довше за свою попередницю. Курс купівлі внутрішньої валюти весь час збільшується, тому новим учасникам доведеться вкладати більше грошей, щоб розраховувати на відчутний дохід, оскільки відсотки нараховуються не на реальні, а на віртуальні гроші. Приміром, ще в серпні еквівалентом $50 були 15 «мавро» з 20% доходу в розмірі 3 «мавро» ($9,81) проти відповідно 7 і 1,4 ($9,56) «мавро» за грудневих котирувань.

Якщо приплив коштів збільшуватиметься пропор­ційно відтоку, то це дозволить організаторам компенсувати виплати відсотків збільшенням не кількості надходжень (як це було в МММ №1), а їхньої якості — середньої суми одного внеску.

Зате в МММ-2011 значно більше виражений «людсь­кий фактор». І хоча сам Мавроді відіграє роль «сенсея», у всякому разі, явно не одержуючи у власність ніяких активів, замість нього обраний керуючий, а реальні гроші фактично перебувають у руках групи керівників осередків. Ці кошти дозволено використовувати для оплати промо-акцій осередку (причому кількість «мавро» на рахунках учасників осередку не змінюється), але з тим же успіхом вони можуть «ходити» повз касу.

При цьому максимальне­ покарання за несанкціоноване використання — виключення із системи. А жадібність, як відомо, губила й більш стійкі з усякого погляду проекти.

Довідка «УТГ»

Фінансова піраміда — специфічне (у більшості випадків — від самого початку фіктивне) підприємство, у якому, на відміну від реального бізнес-проекту, виплата доходів забезпечується за рахунок внесків нових акціонерів, а не доданої вартості від виробництва товарів і послуг, вкладення в ліквідні активи. Закономірний кінець так званої «схеми Понці»­ — банкрутство проекту й збитки останніх інвесторів.

Іноді підприємства стають фінансовими пірамідами через прогнозні помилки, невдалу кон’юнктуру, потрясіння на ринку або некоректні (але без злого наміру) дії менеджменту. Прагнучи скоригувати негативні результати, керівництво залучає позикові кошти, які йдуть не на розвиток, а на погашення попередніх заборгованостей і зобов’язань.