Підземний газ метан приборкали в шахтоуправлінні «Покровське» Донецької області

Тут здано в експлуатацію унікальну когенераційну установку, здатну переробляти його на тепло та електрику.
Проект у «Покровському» реалізовано за технічної та фінансової участі ПрАТ «Донецьксталь», що здійснює широкомасштабну програму комплексного освоєння метано-вугільних родовищ. Про значення цієї програми, ефективність новобудови в шахтоуправлінні «Покровське» та її перспективи найкраще можуть розповісти люди, причетні до її втілення.
Андрій Шишацький, голова Донецької обласної держадміністрації:
— Серед головних завдань, поставлених Президентом України, — розв’язання проблем безпеки шахт. Проект, здійснений у шахтоуправлінні «Покровське», поліфункціональний, економічно вигідний. Головний його плюс у тому, що завдяки вилученню підземного газу шахта стане безпечною для людей. Також з’явиться можливість виробляти додаткову електроенергію. Це нові перспективи для регіону.
Олександр Риженков, генеральний директор, голова наглядової ради ПрАТ «Донецьксталь»:
— Усі роки нашого співробітництва із шахтоуправлінням «Покровське» першорядними у нас були проблеми безпеки шахтарської праці. Для цього створили спеціальний департамент із дегазації гірничих виробок, пройшли довгий шлях до створення новітньої когенераційної станції. Таких сьогодні в Україні лише дві. Першу запущено на донецькій шахті імені Засядька. Загальна вартість нашого проекту — 243,5 мільйона гривень, і це власні кошти. Із бюджету, якому є куди спрямовувати капіталовкладення, на установку взято тільки 17,2 мільйона гривень.
Потужність станції нового покоління досягне 18,2 МВт. Цього вистачить, щоб шахтоуправління забезпечувало себе власною електроенергією на 53%, теплом — на 77%. Однак тільки цим проектом ПрАТ «Донецьксталь» не обмежиться. У рамках багатовекторної стратегії інноваційного розвитку компанії вона здійснює ще багато інших проектів. Вони присвячені дегазації вуглепородних масивів через свердловини, пробурені з поверхні землі, упровадженню технології підземної газифікації вугілля, його глибинної переробки, залученню в господарський обіг шахтних вод.
Олександр Лукьянченко, міський голова Донецька:
— Проект використання шахтних вод призначений для колишньої шахти імені Горького. Свого часу її було закрито, однак і досі щогодини тут скидається до 1600 кубометрів води, що потрапляє спочатку в річку Кальміус, а потім в Азовське море. Екологічна проблема навіч. Компанія «Донецьксталь» уже займається питаннями очищення води й використання її для потреб Донецького металургійного заводу. Такий проект здійснюється вперше як в Україні, так і у світі. Загалом закриті шахти країни й ті, що закриваються, здатні давати до 180 мільйонів кубометрів води на рік, яку можна ефективно використовувати в різних галузях промисловості. Передбачається, що досвід, який накопичується сьогодні в Донецьку, уже в найближчі роки застосують у Дніпропетровській області й у Львівсько-Волинському вугільному басейні.
Євген Халімендиков, головний інженер ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»:
— Шахта «Красноармійська-Західна» — так раніше називалося публічне акціонерне товариство, введена в експлуатацію 1990 року. Її проектна потужність становила 1,8 мільйона тонн вугілля на рік. Високий рівень технології вивів підприємство на перше місце в Україні. Середнє навантаження на очисний вибій тут утричі вище, ніж у цілому по країні, а річний обсяг видобутку палива зріс до 6 мільйонів тонн. У перспективі, з уведенням у експлуатацію нових потужностей, шахта зможе ще приростити видобуток вугілля на 5 мільйонів тонн на рік. Однак які б перетворення не відбувалися на підприємстві, завжди першорядним тут було розв’язання проблеми безпеки шахтарської праці.
У першу чергу із цією метою на «Покровському» побудовано й когенераційну станцію нового технічного рівня. Відтепер рудничний газ, супутник вугілля, названий гірниками «гримучим», використовуватимуть для мирних потреб. Станція вироблятиме і свою електроенергію, і своє тепло. Зауважу, при цьому собівартість виробленої на підприємстві енергії в сім разів менше державних тарифів, а отримане тепло в десять разів дешевше тарифів комунальних. У експлуатацію здано тільки першу чергу станції. Із повним освоєнням потужності вона перероблятиме на рік до 53,1 мільйона кубометрів метану, який раніше просто викидався в атмосферу.