Олейна — приклад іноземних інвестицій, що вивели Дніпропетровщину в лідери виробництва соняшникової олії
Кожна третя пляшка соняшникової олії на ринку України — із Дніпропетровська.
Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський маслоекстракційний завод» (ПАТ з ІІ «ДМЕЗ») 2010 року переробило 420 тис. тонн насіння соняшнику, а сьогодні тут поставлено завдання вийти на річний обсяг 500 тис. Сучасні технології дозволяють випускати на заводі на місяць до 54 видів продукції. Вони різні за складом, вагою, формою упаковки, зовнішнім оформленням (етикетки, кришки, ручки) і назвами, серед яких головне й найпочесніше місце займає добре відома всім в Україні «Олейна». Багатогранний і досить складний процес перетворення насіння на популярний продукт завершується декількома заключними акордами, від яких, власне, і залежить, яку олію й у яку пляшку буде налито.
— Після видобутку олія надходить на зливальну станцію, звідти подається за допомогою насосів на дільницю рафінації, очищається й збагачується вітамінами, бета-каротином, йодом та іншими корисними інгредієнтами, — розповів начальник цеху виробництва пляшкованої олії Микола Данилюк. — Потім знову повертається на зливальну станцію й чекає своєї черги. Коли лінії фасування підготовлені до прийому нових партій, готовий продукт потрапляє до нас у цех і розливається в пляшки ємністю 5, 3, 1 або 0,75 літра.
Сильна й стильна пляшка
Начальник цеху продемонстрував кілька літрових пляшок, що відрізняються кольором і формою. Прозорі, жовті, червоні, зелені. В одних стінки трохи звужуються в середній частині, в інших — вище середини. Усі конструкції розроблені з урахуванням тривалого транспортування й навантаження, що може становити десятки кілограмів. Наприклад, під час перевезення залізницею у вагони завантажують ящики з олією, установлені один на інший у 10 рядів. І вони повинні без ушкоджень доїхати в Казахстан, Білорусь, країни Балтії та інші. Власна лабораторія заводу регулярно проводить різноманітні тести на витривалість тари. Зокрема, перевірка на міцність передбачає навантаження на одну пляшку в 45 кг.
На зовнішній і внутрішній ринки поставляються пляшки однаково високої якості. Для їхнього виготовлення використовується термопластик поліетилентерефталат (англ. — PET), що після нагрівання стає тягучким, легко піддається механічному впливу й здатний швидко набувати потрібної форми.
Установлене в цеху обладнання дозволяє працювати на високому технологічному рівні. Необхідні параметри твердості й міцності пляшок досягаються за рахунок добору режимів видувної машини. Спочатку преформи (пластикові заготівки) засипаються в бункер, елеватором подаються в піч видувної машини, і там кожна встановлюється на шпиндель. Нижня частина, де надалі сформується горлечко пляшки, не нагрівається. Із зони попереднього нагрівання заготівка переставляється в мульду (форму), де її під тиском 9 атм витягають у вигляді бурульки. Потім усередину вдувається струмінь повітря вже під тиском 40 атм, що дозволяє розігріту пластичну масу «розмазати» по стінках мульди й створити пляшку потрібної форми.
У видувних машинах містяться від 1 до 14 печей, зони нагрівання обладнані інфрачервоними лампами, установленими приблизно через кожні 20 мм. По-різному нагріваючи їх, можна домогтися більш сильного або слабкого температурного впливу на різні ділянки преформи, щоб у процесі видавлювання та розтягування матеріал розподілився належним чином.
Спостерігати за виготовленням пляшок дуже цікаво. Усе відбувається швидко, в автоматичному режимі. Продуктивність машин — від 10,5 до 12 тис. виробів на годину.
— У нашому цеху встановлені три лінії фасування соняшникової олії, — розкриває «секрети» М. Данилюк. — Дві з них працюють із літровими пляшками, а третя, універсальна, призначена для виготовлення пляшок ємністю 3—5 літрів. До речі, лише три роки тому для виготовлення великої тари ми використовували дві окремі лінії. На трилітровій на 80% була ручна праця. Преформа вручну встановлювалася на шпиндель печі, на виході з печі вручну переставлялася у видувну машину, потім після автоматичного скидання в короби співробітник виймав готову пляшку й ставив її під дозатор або кран, а після наповнення олією закріплював ручку й ковпачок. Оскільки постійних замовлень на трилітрові пляшки з олією не було, лінія працювала періодично. А простої будь-якого обладнання, як відомо, знижують ефективність усього виробництва.
Я запропонував створити універсальну лінію, на якій можна випускати обидва види пляшок. Керівництво схвалило цю ідею й виділило необхідні кошти на модернізацію. У результаті ми змогли значно скоротити простої й відмовитись від ручної праці. Це, до речі, не єдиний випадок, коли керівництво компанії підтримало пропозицію «знизу». Як тільки постало питання про переустаткування старої вентиляційної системи нашого цеху, компанія інвестувала в цей проект 800 тисяч гривень, і торік «вентиляційне питання» було знято з порядку денного. Як на мене, готовність компанії весь час вкладати кошти в розвиток і модернізацію виробництва вигідно відрізняє її від багатьох інших і вселяє впевненість у завтрашньому дні.
Кому — йод, кому — вітаміни
Здавалося б, що нового можна придумати (та й чи варто?), завоювавши значну частину вітчизняного й закордонного ринків? Але в компанії «Бунге Україна» і на маслоекстракційному заводі в Дніпропетровську весь час щось удосконалюють, працюють над підвищенням якості та різноманітністю продукції.
2007 року завод почав випускати олію «ІнтелектУМ», у складі якої 90% соняшникової рафінованої, дезодорованої, вимороженої олії та 10% лляної. Остання містить велику кількість поліненасичених жирних кислот омега-3, уживання яких знижує рівень холестерину в організмі й сприяє поліпшенню розумової діяльності. Тому така олія переважно вживається в їжу без додаткової термообробки. Начальник відділу управління якістю ПАТ із ІІ «ДМЕЗ» Андрій Сімань:
— Наші маркетологи вивчили ринок і дійшли висновку, що дефіциту йоду зазнає фактично кожен мешканець країни. Даються взнаки наслідки Чорнобильської катастрофи, у ґрунті бракує йоду, що міг би потрапляти на стіл разом із сільськогосподарськими продуктами — овочами, фруктами, м’ясомолочними, злаковими та іншими. Є держпрограма зі скорочення дефіциту йоду в продуктах харчування, і ми робимо свій внесок у розв’язання цього важливого завдання.
Протягом року в науково-дослідному центрі нашої компанії проводилися розробки, створювалася рецептура, узгоджувалася документація із НДІ харчування Міністерства охорони здоров’я. Після апробації та затвердження оригінальної рецептури почалося виробництво йодованої соняшникової олії. На етикетці зазначено, що 1 столова ложка олії містить 6% добової норми споживання йоду. За статистикою, у середньому людина споживає 30 грамів олії, тож про передозування йоду в організмі годі й говорити.
Уся олія піддається багаторівневій обробці, у тому числі термічній. Це необхідно для очищення продукту від шкідливих домішок (токсичних елементів, пестицидів, воску, канцерогену бензпірену, мила тощо). Контроль починається з партії насіння в 5 тисяч тонн, що закладається в елеватор. Тільки після проведення лабораторних досліджень і на підставі позитивних даних видається дозвіл на переробку партії насіння. Потім нерафінована й рафінована олія, ще до фасування в пляшки, лабораторно перевіряється на наявність важких металів, мікотоксинів, пестицидів тощо. А щоб повернути їй якнайбільше корисних властивостей, утрачених після термообробки та рафінації, до олії додають натуральні вітаміни А, Д, Е, бета-каротин, йод.
Технологічне обладнання на заводі відповідає останньому слову науки і техніки. На первинній обробці насіння застосовуються крупорушки й насіннєвійки ВАТ «Хорольський механічний завод», а преси, вальцьові верстати й жаровні — аргентинської фірми ALLOCO, у цехах рафінації та фасування встановлене обладнання провідних виробників Франції, Німеччини, Бельгії, Італії. Комплектація здійснюється завдяки технічній службі підтримки «Бунге Україна» з урахуванням ціни, якості й надійності обладнання.
Олександр Слоєв, голова правління ПАТ з ІІ «ДМЕЗ»:
— Наступного року наше підприємство відзначить 65 років від дня заснування й 10 із часу входження в компанію «Бунге Україна», що є складовою частиною світового лідера у виробництві соняшникової олії Bunge Limited (США). Інвестиції в розвиток підприємства з 1997 по 2011 рік становили 35 мільйонів доларів. Це дозволило значно збільшити власні потужності й обсяги виробництва, удосконалити технологічні лінії, підвищити рівень безпеки праці персоналу, реалізувати кілька екологічних проектів — з очищення стічних вод, скорочення шкідливих викидів в атмосферу та інші.
Зокрема, три роки тому ми побудували за 1,2 мільйона доларів власну котельню, що працює на відходах виробництва — соняшниковому лушпинні. У результаті вдалося вп’ятеро знизити споживання природного газу. Крім того, ми почали продавати частину лушпиння в гранульованому вигляді іншим споживачам, роблячи таким чином свій внесок у розв’язання загальних завдань з енергозбереження та переходу на альтернативні види палива.
Інвестполітика — це живий і безперервний процес. Торік ми освоїли 1,5 мільйона доларів, в 2011-му розмір інвестицій збільшиться до 1,8 мільйона. 2012 року компанія планує вкласти в розвиток підприємства 2,4 мільйона доларів і за рахунок цих коштів побудувати елеватор, сушарку, сепаратори для очищення насіння, а також сховище для олії.
Довідка «УТГ»
Процес рафінації включає механічне очищення (видалення домішок шляхом відстоювання, фільтрації та центрифугування), гідратацію (жир обробляється гарячою водою з послідовним видаленням білкових і слизових речовин), нейтралізацію (видалення вільних жирних кислот, фосфоліпідів, важких металів тощо), відбілювання (обробка олії органічними адсорбентами), дезодорацію (видалення ароматичних речовин водяною парою під вакуумом), виморожування (видалення воскоподібних речовин).
ПАТ «ДМЕЗ»
На підприємстві працюють 366 чоловік, у тому числі 135 — жінки.
Україна в цілому переробляє 8 млн тонн насіння соняшнику, з якого 5,6% припадає на частку дніпропетровського заводу. Із виробництва нерафінованої олії ДМЕЗ закриває 6,5% внутрішнього ринку, рафінованої — 21%, пляшкованої — 34%.
На експорт відправляється 50% нерафінованої олії й близько 20% рафінованої (від загального обсягу виробленої продукції).
Продукція ПАТ «ДМЕЗ» поставляється в більш ніж 40 країн світу: Литву, Естонію, Латвію, Велику Британію, Вірменію, Грузію, Казахстан, Молдову, Росію, Білорусь, Ізраїль, Ліван, Австралію, США, держави Африки та інші. Найбільший обсяг експортних поставок — у країни СНД.
