«Арена Львів»: погляд зблизька

Ще недобудований стадіон «Арена Львів», на якому мають відбутися три матчі групового етапу фінального турніру Євро-2012, вже урочисто відкрили. «Хотіли зробити свято для всієї Західної України. Якби ми почекали, то відкрили б його матчем Україна-Австрія», — пояснив журналістам віце-прем’єр Борис Колесніков.

Офіційним початком будівництва стадіону до Євро-2012 у Львові вважається листопад 2008 року, коли мерія міста підписала договір генерального підряду із ТОВ «Азовінтекс». Проте через півтора року, у квітні 2010-го, Президенту УЄФА Мішелю Платіні змогли показати лише котлован із багнюкою. І це незважаючи на те, що з осені 2009 року фінансування будівництва перебрав на себе Кабмін України. Згодом, вже після відкриття «Арени Львів», віце-прем’єр скаже на прес-конференції дослівно таке:

— Сто відсотків витрат на будівництво взяв на себе держбюджет. Та й звідки Львів міг узяти гроші на фінансування, коли у нього самого дотаційний бюджет?

Мерія обіцяла емітувати облігації, які мали забезпечити фінансування, але,  здається, їх так і не випустили. Це була  справжня авантюра…

Отримавши від УЄФА «червону картку», уряд призначає державним замовником спорудження стадіону ДП «Західінфрапроект», а генпідрядником обирає ТОВ «Альткомкиївбуд». Тоді ж створюється й ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у м. Львові», яку підпорядковують Нац­агентству з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Євро-2012. І почалася робота.

За станом на січень  2011 року, готовність адміні­стративно-побутового корпусу стадіону становила 34%, чаші арени —  65%. 11 квітня 2011-го будівництво львівського стадіону інспектує Президент Віктор Янукович. Вердикт: готовність об’єкта — 52%, відставання від графіка — один місяць. Наприкінці вересня Мішель Платіні, оглянувши будову львівського стадіону вдруге, покидає його в чудовому настрої. А рівно через місяць, за день до попередньо призначеної на 29 жовтня дати офіційного відкриття «Арени Львів», комісія УЄФА вручає генеральному директору ДП «Західінфрапроект» Володимиру Шадріну сертифікат про готовність першої черги.

Урочистості відбулися у призначений вечір. Нікого з високих державних мужів, попри щирі запрошення, у VIP-ложі не було. Як і прямої телетрансляції, від ведення якої уповноважена на те ТРК «Україна» теж чомусь відмовилася. Не дотримались організатори й обов’язкового в таких випадках ритуалу відкриття державного об’єкта — забули про Гімн України. Привітання Віктора Януковича дивилися з моніторів у запису, наживо — двогодинну розважальну програму.

Із променада видно все

Проект стадіону розроблено у 2008 році австрійською фірмою «Альпіне Бау». Із квітня 2010-го архітектурний супровід здійснювало ТОВ «Арніка», а з вересня 2011-го — ТОВ «Укрдизайнгруп». На період відкриття  освоєно 2 млрд грн із передбачених кошторисом 2,287 млрд грн, які пішли на спорудження «Арени Львів» та створення необхідної інфраструктури. За словами Бориса Колеснікова, проблеми під час зведення об’єкта виникали не через помилки в проекті або конструкціях, а внаслідок несвоєчасного забезпечення комплектувальними та устаткуванням.

Нині оприлюднені цікаві технічні дані арени. Зокрема, загальна площа земельної ділянки стадіону становить 243226 м2. Каркас арени складається з 69 несучих ферм, які мають близько 10000 конструктивних елементів. Із 34915 запроектованих місць на трибунах під час проведення Євро-2012 буде задіяно 32725. Двотиповий дах площею 29500 м2, прозорий (із макролону) і непрозорий (з профнастилу), накриває всі трибуни. Покрівля оснащена підігрівним водостічним жолобом, що збиратиме як воду, так і талий сніг. Фасад  засклено 2989 м2 сонцезахисного скла з енергозбережним покриттям, здатним змінювати колір залежно від погодних умов. Для оздоблення вентильованої фасадної системи застосовано 6152 м2 райцинку — якісного матеріалу зі сплаву цинку, міді й титану.

Параметри футбольного­ поля, як і вимагає УЄФА, — 105х68 м. Воно покрите натуральним рулонним газоном RICHTER SYSTEMS (Голландія) із спеціальних трав’яних сумішей, оптимальних для кліматичних умов Галичини. Система його догляду включає три дренувальні шари та родючий грунт, поливання з 26 спринклерів із використанням дощової води та підігрів на рідкому етилен-гліколі.

Особливістю львівської арени є променад. Це 400 метрів суцільного пішохідного простору по периметру стадіону між нижнім та верхнім ярусами. Його призначення — розподіляти глядацькі потоки і убезпечувати їх рух. Із будь-якої його точки можна безперешкодно спостерігати за тим, що діється на газоні. У Дирекції з будівництва об’єктів до Євро-2012 у м. Львові запевняють: у разі надзвичайної ситуації для евакуації всіх гостей стадіону потрібно лише 8 хвилин.

Світлове обладнання ігрового поля «Арени Львів» таке саме, як і НСК «Олімпійський» та «Донбас-Арени», — компанії Royal Philips Electronics. Працює воно з максимальним розрахунковим рівнем освітлено­сті — 2400 люксів і відповідає стандартам FIFA та UEFA для телетрансляцій футбольних матчів. Акустична система чаші стадіону забезпечує покриття усіх місць рівнем гучності 110 Дб в діапазоні частот при відтворенні  ь40 Гц — 16 кГц. Відеозображення подій на газоні можуть транслюватися двома великими табло по 62 м2 на трибунах і 75 моніторами розміром 40 дюймів і 354 — по 52 дюйми у відокремлених приміщеннях усього комплексу.

— На думку фахівців УЄФА, з-поміж усіх восьми стадіонів Євро-2012 «Арена Львів» вже сьогодні претендує на статус одного з найкомфортніших, — прокоментував подію директор турніру УЄФА Євро-2012 в Україні Маркіян­ Лубківський. — Споруда зручна для вболівальників, досить функціональна з огляду на управління великими людськими потоками і транспортну логістику. Попри те, що до початку турніру ще треба облаштувати прилеглі території і під’їзди, добудувати зону гостинності, головне — «Арена Львів» відкрита.

Гроші не пахнуть

За попередніми розрахунками фахівців, утримання такої арени обходитиметься в 20—25 млн грн на рік. Тому постановою Кабінету Міністрів від 13 липня 2011 року створено державний консорціум «Спортивні арени України», завданням якого й має бути ефективне використання об’єктів інфраструктури після проведення чемпіонату. До консорціуму, разом із НСК «Олімпійський» таьПалацом спорту, увійшла й «Арена Львів». Концепція її розвитку передбачає перетворення комплексу на спортивний, культурний, розважальний та бізнесовий центр Західної України. У проміжках між футбольними заходами консорціум надаватиме його сегменти для проведення концертів, шоу, виставок тощо. Крім цього, тут постійно функціонуватимуть ресторани, бари, кафе.

Однак фінансовий експерт, заступник керівника Комітету громадського контролю «Євро-2012» Тетяна Тимошенко, не вважає державний консорціум формою ефективного менеджменту. Більш того, на її думку, він є ні чим іншим, як ще одним структурним навантаженням на держбюджет.

Цілком інший підхід до такої ж проблеми знайшли в польському місті Вроцлаві. Задовго до завершення будівництва стадіону до Євро-2012 місто підписало угоду з профільною компанією із США про організацію його комерційного використання. Нині американські менеджери успішно курирують об’єкт, а місто, завдяки добрим дивідендам, справно погашає кредити, які брало на його спорудження.

Україна, звісно ж, не Польща. І хто знає, можливо, сподівання Бориса Колеснікова щодо виходу «Арени Львів» на самоокупність через два роки справдяться. Спромоглися ж за півтора року на болоті звести стадіон. А факт, що всі наші стадіони завжди були дотаційними, — вже не «совкова» догма. Та й песимістичний прогноз, яким експерт Тетяна Тимошенко прирекла «Арену Львів» на вічну дотаційність через віддаленість від житлових масивів, погану логістику і дорогі комунікації, теж досить сумнівний.

Звідки ж їй було знати, що ще в середині 70-х років минулого століття виникла­ й почала реалізовуватися­ концепція забудови саме цієї, південної частини Львова, де нині й створили стадіон. Зрештою, і мало кому з львів’ян  відомо про наміри місцевої влади винести всі державні та інші установи з історико-архітектурного ансамблю міста. За функціональністю кращої території, ніж південна частина Львова, у межах міської смуги більше немає.

Наша відповідь Керзону

Тепер, коли стадіон офіційно відкритий, депутати Львівської міськради, знач­на частина яких перебуває у стані превентивної війни з мером Львова Андрієм­ Садовим, хочуть заслухати його щодо частки міста у стадіоні «Арена Львів». Мовляв, а що ми з цього матимемо? У відповідь міський голова процитував голову бюджетної комісії Яромира Самагальського: з бюджету міста в стадіон змогли вкласти 130 млн грн, 90 з яких — кредитні кошти. Також місто передало під стадіон землю. Тільки й того. І поставив два зустрічні запитання:

— А знаєте, скільки коштуватиме утримання стадіону? То тепер ви хочете пропор­ційно закладати в бюджет міста кошти ще й на це?

Мабуть, переконливішої­ відповіді на такий запит міський голова знайти не зміг. І якщо депутати під займенником «ми» мали на увазі львівський електорат, то за бажання відповідь могли б почути від самих своїх виборців.

Протягом усього поточного року Львовом не те що не проїхати — не всякою вулицею пройти можна. Із восьми трамвайних маршрутів через заміну покриття проїжджої частини вулиць, рейок та підземних каналізаційних комунікацій, які пам’ятали ще австрійського цісаря, півроку функціонувало лише два. Вульгарний асфальт, від запаху якого кожного літа потерпали мешканці центральної частини міста, тепер замінено історичною базальтовою бруківкою. Тротуари вистеляють гранітною плиткою. Трамваї пішли безшумними коліями. Полотно фактично всіх магістральних міських доріг та під’їзних до міста трас капітально відремонтовано турецькою компанією ONUR із дотриманням європейських стандартів. Причому, в кредит.

Докорінно змінено схему руху громадського автотранспорту, а його пасажири почали поступово пересідати із задушливих маршруток у комфортабельні великогабаритні автобуси. Урешті-решт, не пізніше, як у грудні, мають відкрити і львівський аеропорт із злітно-посадковою смугою, здатною приймати всі типи літаків. Усе це і багато чого іншого фінансується в основному з держбюджету.

І якби не Євро-2012, то ще довго б міському господарству Львова животіти, як доводиться усім «нефутбольним» обласним центрам, на свій куций дотаційний бюджет.