Вчені виявили мікроРНК рису в людських клітинах
Вітаміни, мінерали та мікроРНК — знайдено нову невід’ємну складову здорового харчування.
Тільки в наш час стало зрозуміло, що недоїдання в одних країнах і зловживання нездоровою їжею в інших здатне змінити людство до невпізнання і вплинути на його розвиток найнесподіванішим чином. Загалом, стародавні, як завжди праві: ми те, що ми їмо. Але про те, що це прислів’я треба сприймати буквально, ніхто не замислювався. А що, якщо наша їжа проходить через ключові центри управління людських клітин і відповідає за фундаментальну експресію генів – процес, в ході якого спадкова інформація від гена (послідовності нуклеотидів ДНК) перетворюється на функціональний продукт – РНК або білок?
Останні дослідження китайських учених не можуть не навести на такі думки. Чен Ю Янг і його колеги з Нанкінського Університету займаються проблемами транспортної мікроРНК тварин і рослин. Це короткі послідовності нуклеотидів, будівельних блоків генетичного матеріалу. Хоча мікроРНК не кодують білки, вони перешкоджають тому, щоб певні гени слугували підставою для білків. Учені протестували зразки крові 21 добровільця на наявність мікроРНК із сільськогосподарських культур, таких як рис, пшениця, картопля і капуста.
Результати, опубліковані в науково-дослідному журналі «Cell Research», показали, що в крові піддослідних міститься близько 30 різних мікроРНК з клітин найбільш поширених сільськогосподарських культур. Але найцікавіше те, що вони здатні впливати на функції клітин: так, специфічні мікроРНК рису пригнічують процес утворення «поганого холестерину» в крові і навіть контролюють його виведення з організму.
Таким чином, вчені вважають, що мікроРНК цілком може представляти собою раніше невідомий тип функціональних молекул, схожих на вітаміни та мінерали.
Те, що мікроРНК рослин грає роль в регулюванні людської фізіології, цілком можна назвати відкриттям навіть в наш багатий на сенсації час. Але стародавні мали рацію: наше тіло є високо інтегрованою екосистемою. Янг вважає, що результати дослідження можуть відкрити завісу над деякими таємницями коеволюції, при якій зміни, що зачіпають ознаки особин одного виду, призводять до змін у інших видів. Адже не секрет, що, наприклад, здатність людини перетравлювати лактозу придбана після того, як була приручена рогата худоба. Тоді чому не могли змінити нас одомашнені рослини? Принаймні, дослідження вчених у черговий раз довело, що нічого в природі не існує в ізоляції.
