СКМ проаналізувала енергоефективність регіонів. Одеса — у лідерах, Київ — не в списку

Достатньо модернізувати хоча б одне велике промислове підприємство — і енергоефективність регіону різко зростає, до рівня ЄС. Вітчизняному бізнесу варто замислитися.

Сукупний потенціал енергозбереження в Україні становить близько 12 млрд євро на рік. Про це свідчать результати Рейтингу енергоефективності регіонів Ukrainian Energy Index-2011, уперше складеного аналітичним центром «Бюро економічних і соціальних технологій» (БЕСТ) на замовлення промислової групи СКМ.

Як рахували…

У групі Ріната Ахметова не приховують, що вклали в розробку $100 тис. При цьому за допомогою методології Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), розробленої на прохання країн великої вісімки, уперше обраховано енергоефективність української економіки на основі зіставлення з аналогічними показниками країн Європейського союзу, які  брали за еталон. Урахували і структуру економіки в кожному з регіонів України, і особливості побутового споживання, а також визначили потенціал енергозбереження в кожному регіоні.

Ця методологія дозволяє розділити головні чинники, що визначають енергоспоживання: економічну діяльність, структуру економіки та енергоємність виробництва, що, у свою чергу, допомагає одержати більш точну оцінку енергоефективності в порівнянні з уже відомими стандартними оцінками — за кількістю спожитих енергоресурсів на одиницю вироб­леної продукції.

Ноу-хау методики українського рейтингу полягає у використанні альтернативних індикаторів для промисловості, будівництва, послуг, сільського господарства, ЖКГ і транспорту, оскільки, як виявилося, до вітчизняної статистики є серйозні претензії.

Масив даних Держкомстат збирає, але зберігається він, за словами експертів, у неприйнятному для використання вигляді. Багато часу витратили на переведення відомостей в електронну базу даних, яку можна використовувати для розрахунків.

Деяких показників (це стосується, зокрема, транспортної галузі) у держави нема в регіональному аспекті — є тільки зведені дані. Довелося інформацію Держкомстату порівнювати з міжнародними розрахунками енергобалансу України.­

В Ukrainian Energy Index2011 для визначення енергоефективності областей України використані 14 індикаторів. У наступному випуску рейтингу, як обіцяють його укладачі, планується збільшити їх до 21.

Що вийшло…

Якщо бути зовсім точними, 11,8 млрд євро Україна могла б щорічно заощаджувати, використовуючи енергозбережні технології у промисловості та  житлово-комунальному господарстві.

У рамках дослідження названо найбільш енергоефективні області України: так, у сумарному рейтингу до трійки лідерів увійшли Вінницька, Чернівецька й Одеська. У секторі «Промисловість» лідирують Київська, Одеська й Закарпатська, у секторі «Послуги» — Дніпропетровська, Харківська й Донецька, у секторі «Сільське господарство» — Закарпатська, Житомирська та Івано-Франківська області. Найбільш енергоефективними у  ЖКГ визнані Вінницький, Кіровоградський і Херсонський регіони України, а найменш ефективними, відповідно до загального рейтингу, — Луганський, Полтавський і Дніпропетровський.

При цьому областями з найбільшим потенціалом для енергозбереження визнані Дніпропетровська, Донецька та Луганська  (Ђ2629,9 млн, Ђ2186,8 млн і Ђ1384 млн відповідно).

— Перше, що можна виділити, це те, що показник енергоефективності істотно варіюється за регіонами, — говорить один із координаторів проекту Наталя Ємченко. — Різниця між лідерами та аутсайдерами становить приблизно два рази.

По-друге, у першій десятці рейтингу нема областей, де домінують енергоємні галузі промисловості — металургія, виробництво неметалевих мінеральних виробів і хімічна промисловість. Отже, донедавна ціни на енергоносії нижче світових не стимулювали власників підприємств для їхньої модернізації.

Показники енергоефективності промисловості й сфери послуг для Києва — 196% і 220% відповідно. Ці дані навряд чи свідчать про неймовірні успіхи нашої столиці. Вони, скоріше, указують на спотворення економічної структури України. Компанії створюють додану вартість у регіонах, але недорозвиненість сфери послуг на периферії, у першу чергу фінансового сектора, приводить до того, що підприємства вказують додану вартість у Києві, тобто за місцем розташування своїх головних офісів. Тому Київ із підсумкової таблиці вирішили взагалі виключити, залишивши тільки сектор ЖКГ.

Своїм високим місцем у рейтингу як Вінницька, так і Чернівецька область завдячують, найперше, відносній енергоефективності житлового сектора. Вінницька ж — узагалі лідер у цій категорії. Показники ефективності житлового сектора — 87% для Вінницької й 79% для Чернівецької області в порівнянні з ЄС.

Що багатше, то марнотратніше?

Якщо оцінювати енергоефективність за галузями, треба насамперед відзначити, що всі сектори економіки України помітно поступаються країнам ЄС. У сільському господарстві, промисловості, сфері послуг і ЖКГ цей показник становить відповідно 33%, 44%, 72% і 62% від європейського еталона.

Найгірше виглядає аграрний сектор. Навіть лідер рейтингу в цій категорії — Закарпаття — більш ніж удвічі поступається ЄС. А Запорізька, Дніпропетровська й ­Херсонська області витрачають на одиницю випущеної продукції вчетверо більше енергоресурсів, ніж країни Євросоюзу.

За наявними даними, Україна витрачає менше палива в нафтовому еквіваленті на 1 га посівної площі — приблизно 100 кг, тоді як у Євросоюзі, за даними Євро­стату, цей показник — 140 кг.  Однак додана вартість у ЄС значно вище завдяки більш високій урожайності та продуктивності аграрного сектора. Наприклад, урожайність пшениці в Україні в інтервалі 20—25 ц/га, у той час як у Польщі — близько 40, а в Німеччині — близько 80.

Сектор житлового господарства — другий після промисловості за рівнем енергоспоживання й такий же за потенціалом енергозбереження. Якби в цьому секторі вдалося домогтися показників ЄС, це дозволило б заощадити понад 8 млн т енергоносіїв у нафтовому еквіваленті, що відповідає 10 млрд м3 природного газу й становить приблизно 3,6 млрд євро.

Утім, як визнає заступник міністра регіонального розвитку, будівництва й ЖКГ Ольга Романюк, у житловому секторі й секторі послуг перші позиції зайняли регіони, де багато сервісів надаються неякісно або не в повному обсязі. От вам і значна «економія»!

Більш того, енергоємність сектора в нас обраховується на квадратний метр житлової площі. Але ж стандартне домогосподарство в ЄС користується значно більшою кількістю побутових приладів. Оснащеність домашньою технікою також істотно варіюється в Україні. Та от парадокс: що вище рівень доходів населення в регіоні, то нижче енергоефективність у побуті.

В Україні, схоже, ніякої ролі не відіграють правила заощадження енерго­ресурсів, поширені в Європі. У Євросоюзі що вище дохід на душу населення, то більше люди вкладають особистих коштів у енергозбережну побутову техніку, придбання альтернативних джерел енергії.

В Україні ж — що більше заробляють, то менше за­ощаджують. Як правило, у нас люблять купувати величезні холодильники, найпотужніші пральні машини, і навіть праски й фени, що працюють на граничних потужностях, мають великий попит. Отакий менталітет.

Незважаючи на те, що ціни на енергоносії зростають, про економію енергії українці поки не замислюються. Адже ніхто не збирається їм, як за кордоном, компенсувати витрати на придбання тих же сонячних батарей і відсотки з цільових кредитів.

Одеський феномен

Для металургії, хімічного виробництва, неметалевих мінеральних виробів навіть із урахуванням паритету купівельної спроможності показник енергоефективності становить близько 40%, у той час як для добувної промисловості він дорівнює лише 21%.

Однак є досить показові винятки. Енергоефективність­ переробної промисловості Одеської області становить 81,0% від рівня ЄС. Це істотно вище за середню по Україні. А хімічна промисловість регіону навіть трохи перевищує аналогічні галузі ЄС із показником 107,7%. Найбільший споживач енергоресурсів у регіоні — Одеський припортовий завод.

— Високе місце в рейтингу Одеської області свідчить, що ніякої магії в найефективнішому споживанні енергоресурсів нема, — говорить Наталя Ємченко. — Енерго­збережні заходи в промисловості й у ЖКГ дають фантастичні результати. Причому в Одесі промисловість не так потужно представлена, як, скажімо, в Запоріжжі, але досить було провести модернізацію на одному великому підприємстві, такому як Одеський припортовий завод, щоб це відразу позначилося на ситуації у всьому регіоні.

До речі, за оцінками голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України ­Миколи Пашкевича, щоб заощадити 12 млрд євро, треба вкласти в галузі України не менше 3 млрд грн. І завдання рейтингу — показати віт­чизняному бізнесу, скільки інвестицій очікує цей нерозвинений ринок. Крім того, дані рейтингу буде включено в щорічний звіт уряду про те, що відбувається у сфері енергоспоживання. Тим більше, що в Кабміні готується Національний план дій у галузі енергозбереження.