До 2015 року всі маршрутки можуть обладнати тахографами
Проект закону про обладнання тахографами автотранспорту, який перевозить пасажирів та вантажі, у Мінтрансі є, але він досі неухвалений. Тоді як пересуватись у наших міських та міжміських авто, як і раніше, небезпечно.
Дорога до омріяної європейської цивілізації аж ніяк не завжди вкрита шовковою травичкою, а більше на ній колючого терня. Можливо, вона й довга така через те, що українські політики йдуть до Європи своїм шляхом, бізнесмени — своїм, а пересічні громадяни вже давно проторували туди доріжку і на власні очі побачили переваги «їхнього» життя. Приміром, ставлення до пасажирів у громадському транспорті та до тих, хто їх перевозить.
Заплативши свої кревні за проїзд, ми, як і раніше, сідаємо у заповнені під самий дах «маршрутки» й запопадливо позираємо на водія із вічною цигаркою в роті, повсякчас чимось роздратованого. А от у цивілізованому світі водіїв контролюють за допомогою спеціального приладу — тахографа. Цей електронний самописець — близький родич «чорного ящика», який обов’язково є на кожному літаку. На авто він теж фіксує найважливіші параметри під час руху транспортного засобу. Якщо погортати довідник, то можна дізнатися, що головним призначенням тахографа є об’єктивний контроль, мета якого — покарання за порушення вимог міжнародних угод із безпеки руху, зокрема, у разі недотримання режиму праці та відпочинку водіїв.
З Європою все зрозуміло, адже прообрази нинішніх тахографів там з’явилися ще 1913 року, а широко їх почали застосовувати з 1919 року. У нас цей прилад усе ще вдивовижу. Принаймні для водіїв міського пасажирського транспорту.
На це, на думку інженера-тахографіста Андрія Голованьова, є кілька причин. У Полтаві він займається обслуговуванням тахографів, подекуди на прохання працівників ДАІ розшифровує тахокарти. З автомобільними «чорними ящиками» має справу з 2005 року — після закінчення спеціальних курсів та складання іспитів інженерам німецької компанії «Сіменс», де виготовляють найнадійніші тахографи. Має міжнародний сертифікат.
За його спостереженнями, в обласному центрі є чимало автоперевізників, які не дуже радіють з того, що від них вимагають установлювати тахометри. І не лише тому, що новий прилад коштує майже 8 тисяч гривень: вони проти будь-якого контролю за поведінкою водіїв на маршрутах. Не секрет, говорить Андрій Голованьов, що дехто з приватних перевізників нині працює за принципом «п’ятирічку за три роки». Тобто, примушує водіїв працювати 14—16 годин на добу.
У Європі, де більшість транспортних засобів, призначених для перевезення пасажирів та вантажів, обладнані тахографами, водій може провести за кермом не більше дев’яти годин на добу. І це при тому, що він мусить робити 45-хвилинний відпочинок через певний проміжок часу. Контролюють це за допомогою тахокарти — спеціального паперового диска, на який самописець протягом усього часу руху фіксує параметри швидкості, пройденого шляху та дотримання режиму праці й відпочинку. Водій зобов’язаний зберігати тахокарти 28 діб. Тож будь-коли поліцейський може його зупинити та перевірити показання. І якщо виявить, що водій, приміром, проїхав без відпочинку більше часу, ніж мав на це право, штраф гарантований. Причому, чималий. І борони Боже, якщо водій спробує підробити показники тахографа! Приміром, в Іспанії, штраф за це сягає 400 євро. Так само нещадно покарають водія і за використання простроченої тахокарти, яку той має міняти щодоби. За відсутність даних про час їзди та відпочинку штраф автоматично збільшується до 2000 євро. А водію, в авто якого немає тахографа, доведеться заплатити до 6000 євро.
Начальник Головавтоінспекції в Полтавській області Володимир Кужель розповів, що штраф на «наших» водіїв, яких інспектори заскочать на тому, що вони порушили режим праці й відпочинку, становить 380 гривень. А якщо виявиться, що авто має бути обладнане тахографом, але інспектори його не знайшли, штраф збільшать до 680 гривень.
Коли ж вітчизняні перевізники обладнають авто тахографами? Володимир Кужель уточнює, що транспортні засоби, якими перевозять людей або вантаж уночі — з 22.00 до 6.00, вже не мають права виїжджати без цих приладів. У свою чергу Андрій Голованьов зазначає, що в обласному центрі кількість тахографів на автотранспорті поступово збільшується. Так, фактично всі автомобілі, які здійснюють рейси до Європи або країн СНД, ними обладнані.
До речі, зауважує інженер-тахографіст, у Європі авто для перевезення вантажів на великі відстані оснащують тахографами ще на заводі. У нас таке не практикують. Виробник не встановлює їх через прагнення здешевити свою продукцію, а приватні перевізники теж не хочуть витрачатися на прилад, який не тільки дасться їм у копійчину, а й контролюватиме водія.
У той же час у Мінтрансі є проект закону, який передбачає оснащення тахографами всіх транспортних засобів, якими перевозять пасажирів та вантажі, до 2015 року. Але він досі не ухвалений. І чи з’являться «чорні ящики» у маршрутках, «Богданах» та «Еталонах», спрогнозувати важко.
До слова, якщо ви зайдете в Інтернет і поцікавитеся форумами, на яких обговорюють доцільність тахографів в Україні та їхні можливості, то, напевне, здивуєтеся: кожне друге повідомлення — запитання про те, як обдурити цей прилад…
