Патентні війни: споживач платить за все!
Навряд чи автори указу про патентування, що вперше з’явився 1474 року у Венеціанській Республіці й служив для захисту прав винахідника, думали про те, що через більш ніж півтисячу років їхній шляхетний порив використовуватиметься в комерційних війнах, а патенти перетворяться на потужну й дорогу зброю для одержання надзвичайних прибутків за нульових витрат праці.
Ми не беремо до уваги дотепні витівки окремих персонажів, які в різні часи чи то жартома, чи то всерйоз намагалися й намагаються досі запатентувати, наприклад, колесо. Сьогодні патентні війни захлиснули IT-корпорації, і ставки в боротьбі обчислюються мільярдами доларів. За останні 7 років кількість патентних позовів у сфері інформаційних технологій збільшилася на 70%. У принципі, нічого дивного: IT-галузь на підйомі, прибутки зростають, а сегменти ринку звужуються від напливу конкурентів. Одних маркетингових вивертів стає недостатньо, і корпорації кидають в атаку на суперників армії юристів.
Хто з ким і проти кого?
Найгучнішими судовими справами на цей час є юридичні війни між Apple і Samsung, а також претензії Microsoft і Oracle до виробників смартфонів на базі ОС Android (від Google). Не відстає від лідерів і Sony, що бореться з LG. Інші патентні «розбирайлівки» не такі близькі вітчизняному гаджетоману. У чому ж суть претензій корпорацій одна до одної?
Apple, успішно продаючи свої iPad, побачила в Galaxy Tab від Samsung серйозного конкурента на ринку планшетів. У суди різних країн полетіли клопотання юристів «яблучної» корпорації про заборону продажу цих пристроїв у зв’язку з тим, що Samsung у своїх продуктах нібито копіює запатентований Apple дизайн пристроїв і навіть спосіб керування сенсорним екраном. Претензії висуваються до корейських не тільки планшетів, а й смартфонів. Результат — тимчасова судова заборона на продажі Galaxy Tab у Німеччині й падіння акцій Samsung на 19%.
Корейці теж довели, що не з лика шиті, і подали відповідний позов проти Apple, твердячи, що та порушує їхні технологічні патенти на безпроводову передачу даних. Під загрозою — продаж нової версії iPhone і iPad у Австралії: корейська корпорація має кілька ключових патентів зі стандарту мобільного зв’язку 3G.
Але найбільше нападок — на новомодну ОС Android від Google. Завдяки своїй безкоштовності та частковій відкритості вона дуже швидко завоювала популярність як у великих виробників, так і в користувачів. Смартфони на Android розлітаються, немов гарячі пиріжки, і щодня у світі активується понад 500 тис. пристроїв під керуванням цієї ОС. Більше 40% ринку смартфонів уже належить Android.
Microsoft і Apple не могли проігнорувати наближення загрози. Перша корпорація активно просуває свою ОС Windows Phone, друга не хоче втрачати велику частку на ринку смартфонів. Жертвою вибрали успішну тайваньську компанію HTC. У суди полетіли претензії від Apple до HTC із приводу порушення патентів на технології, пов’язані з обробкою мультимедійних даних і автоматичним визначенням даних (наприклад телефонних номерів) у тексті електронних листів.
Суд розглядає й інші претензії «яблучників» до HTC. Зі свого боку Microsoft вимагає в HTC ліцензійні відрахування за використання своїх технологій у Google Android у розмірі $7,5—12,5 за кожен пристрій. І в ході досудового розгляду HTC погодилася на виплати. Судові витрати занадто великі, і деякі корпорації вважають за краще заплатити відрахування. І не треба думати, що корпорації виділяють на це кошти зі своїх прибутків. Платить завжди споживач, але про це — далі.
До Android має свої претензії й корпорація Oracle. Голова компанії Ларрі Еллісон вимагає від Google $2 млрд, бо вважає, що та використовувала захищені патентами технології Java під час розробки своєї операційної системи. Засновник Google Ларрі Пейдж спробував урегулювати конфлікт із головою Oracle мирним шляхом, але переговори ні до чого не привели. Юристи Google уже роблять необхідні розрахунки й відзначають: $2 млрд — сума завелика й обчислена неправильно. Вони визнають: їхні розробники порушили деякі патенти, але вважають, що збиток не може бути більше $100 млн.
Oracle же думає, що тільки 2012 року вона зазнає шкоди в розмірі 1,2 млрд. Треба сказати, що Еллісон уже й так частково відступився. Ще в липні він вимагав від Google $6,1 млрд.
Юристи, опитані Bloomberg, вважають, що загроза з боку Oracle для Google набагато більша, ніж від претензій Apple. Аналітики Citigroup говорять, що було б справедливо, якби Google платила компанії-позивачеві по 15 доларів за кожен проданий Android-пристрій. Якщо ж суд ухвалить щось подібне, Android може втратити значну частку ринку: Google і її партнери-виробники не погодяться на такі витрати. Тим більше, що на вендорів чинить тиск і Microsoft, підбадьорена успіхом у боротьбі з HTC.
Зброя масового ураження
Щоб вигравати в сучасних корпоративних війнах, IT-компаніям треба мати цілий арсенал патентів. Власних наробітків для «бойових дій» у судах катастрофічно не вистачає, а тому застосовується простий, але дорогий спосіб — скупівля патентів. Найгучнішим продажем останнього часу став аукціон із реалізації патентного портфеля збанкрутілої компанії Nortel. Остання виставила на продаж понад 6 тис. патентів, які охоплюють майже всі галузі, пов’язані з телекомунікаціями, — від методів організації передачі даних, мобільних технологій 3G, 4G і LTE, способів організації оптичних мереж, методів організації голосового зв’язку й побудови обчислювальних мереж до програмних технологій, використовуваних у побудові соціальних мереж, сітьових сервісів і пошукових систем.
Портфель патентів Nortel дуже хотіла викупити компанія Google, сподіваючись сформувати на їх базі щит для відбиття патентних атак не тільки проти себе, а й проти партнерів і співтовариства розробників відкритого ПЗ, залучених до роботи над відкритими проектами Android і Chrome. Корпорація запропонувала Nortel $900 млн за цей портфель, але він пішов з молотка консорціуму, до якого ввійшли Apple, EMC, Ericsson, Microsoft, Research In Motion (RIM) і Sony: він запропонував набагато вищу ціну — 4,5 млрд. Після купівлі патентів компанії, що входять до консорціуму, крос-ліцензують отримані патенти між собою. Для Google це було великою невдачею.
Патентні тролі
Патентними війнами займаються не тільки корпорації, які дійсно вкладають працю й гроші у свої наробітки, нехай і патентують найчастіше очевидні речі на зразок ковзання пальців по екрану, як Apple, а й так звані патентні тролі. Це великі інвестиційні компанії із приватним капіталом, які, як правило, нічого не виробляють і гроші заробляють на тому, що дехто може назвати здирством. Скуповуючи права на патенти в маленьких фірм або на аукціонах за результатами банкрутств, вони пізніше позивають на ті ж Microsoft, Apple, HTC і Google, які, на їхню думку, використовують технологію, патент на яку належить їм. Доходить до абсурду: один такий троль — компанія Gooseberry Natural Resources — недавно заявив, що має патент на новинний інтернет-сайт. І подав позови до безлічі найрозкрученіших інформаційних порталів. Серед жертв цього хижака — Techcrunch і навіть Yahoo.
Патентний «тролінг» уже фактично не поступається оборотами продажу наркотиків і зброї. Наприклад, Apple наприкінці минулого року остаточно програла в суді компанії-тролеві Mirror Worlds більше $600 млн. Схожа історія із тролем i4i, що засудив Microsoft за її офісний пакет програм. На кожного всесвітньо відомого виробника знайдеться свій троль, і не один.
Зовсім не всі позови компаній-паразитів є успішними для них. Скоріше навпаки, частіше вони справи програють. Але тут як у венчурному бізнесі — одне вдале вкладення може окупити 100 невдалих. Патент, придбаний за кілька тисяч доларів, дозволить вибити з великих виробників сотні мільйонів. Чудовий бізнес!
Фахівці Бостонського університету підрахували, що за останні 20 років збиток від дій компаній, які називають патентними тролями, становить колосальну суму — близько $500 млрд. Останніми роками апетити тролів зростають, і з 2006-го світова економіка щорічно втрачає близько 83 млрд. 2010 року тролі подали 2600 позовів тільки проти американських компаній — це в 5 разів більше, ніж у 2004-му.
Жертви війн
Хто ж у підсумку стає жертвами патентних війн? Тільки не корпорації. Споживач — от хто платить по всіх рахунках. І йдеться не тільки про подорожчання пристроїв, а й про недоотримані технології. Сотні мільярдів доларів — це нереалізовані ідеї, нестворені продукти, недороблені гаджети. Власне, це наші з вами втрати.
Ескалація патентних конфліктів змушує замислитися і гравців ринку, і сторонніх спостерігачів про те, що наявна система патентів вже не працює на користь ринку. У нинішньої патентної системи дійсно безліч недоліків. Час дії патенту, як правило, перевищує десять років — це занадто великий строк за стрімкого розвитку нашого світу.
Передова технологія через 10—15 років уже нікому не потрібна. Крім того, нема чіткого визначення, як має здійснюватися доступ до актуальних технологій, захищених патентами. Час якось змінити наявну систему. І таких зусиль вже вживають.
Зокрема, як панацея для IT-компаній пропонується ідея використання патентів за системою FRAND (прийнятний і не дискримінаційний доступ). Це означає, що умови використання патентів не мають містити в собі нездійсненних умов. А недискримінаційний доступ означає, що всі компанії можуть одержати доступ до технології, захищеної патентом, за схожу ціну.
Чи приймуть великі корпорації нові правила гри й чи зголосяться на поступки одна одній — покаже час. Поки ж нам залишається стежити за повідомленнями про «бойові дії» з патентних фронтів і витягувати все більше грошей зі своєї кишені.
До речі
1986 року компанія Polaroid позвала на Eastman Kodak, що побудував завод із виробництва апаратів і видаткових матеріалів для моментальної фотографії. На думку Polaroid, таким чином було порушено патентні права, які належали компанії. Суд задовольнив позов Polaroid. Eastman Kodak довелося закрити завод, звільнити кілька тисяч працівників і виплатити Polaroid $900 млн на відшкодування збитку.
British Telecom (BT) 1976 року запатентувала технологію гіперпосилань, що згодом знайшла широке застосування в Інтернеті. Торік компанія заявила про намір примусити, у тому числі й у судовому порядку, 2000 американських інтернет-провайдерів до виплати ліцензійних зборів за право використання технології. За найскромнішими оцінками, в Інтернеті зараз близько 200 млрд гіперпосилань; якщо BT удасться одержати хоча б по 1 центу з посилання, вона відразу одержить $2 млрд.
