10% за 347 мільярдів

«Нагорі» нарешті усвідомили, що альтернативи стратегії енергозбереження в країни нема.

Ця осінь стала для України багатою на події в газовій сфері. Крім окресленої перспективи зниження ціни на російський газ і створення тристороннього (Україна—Росія—ЄС) газотранспортного консорціуму, поповнився список власне українських газових родовищ. «Укргазвидобуток», дочірня компанія НАК «Нафтогаз України», у результаті розшукових робіт відкрила Кузьмичівське газове родовище в Богодухівському районі Харківської області, запаси якого оцінюються в 1,5 млрд м3. Там же було знайдено Борове родовище з перспективними запасами  1,2 млрд м3.

Ядерний аргумент

Однак ці події ніяк не впливають на актуальність посилення енергетичної безпеки України, насамперед за рахунок зниження внутрішнього споживання. Київ докладає значних зусиль для реалізації заходів з енергозбереження у межах країни. Пояснюючи ситуацію, перший віце-прем’єр-міністр  України—міністр еконо­мічного­ розвитку й торгівлі  Андрій Клюєв відзначив, що найважливішим пріоритетом залишається зміцнення енергетичної безпеки України.

«Наша економіка занадто енергоємна. Ціна російського газу надзвичайно висока. Я впевнений, що в результаті переговорів із нашими російськими партнерами нам удасться її знизити, але вона однаково буде високою. Знач­ного падіння цін на вуглеводні у світі в найближче десятиліття не прогнозується. Тому, по-перше, ми маємо максимальну увагу приділяти енергозбереженню в усіх без винятку галузях економіки. Майже всі пріоритетні інвестпроекти з модернізації підприємств містять у собі енергоефективну складову. По-друге, ми маємо активно розвивати поновлювані джерела енергії. По-третє, поставлено завдання в стислий термін максимально збільшити видобуток вуглеводнів — власних нафти, газу, вугілля», — уточнив він.

Цікаво, що експерти сприймають заходи з енергозбереження державного масштабу не тільки як засіб заощадити на вуглеводнях. Грамотно й ефективно проведені, вони можуть стати відповіддю на виклик у ще одній сфері — атомній енергетиці. Це питання, як відомо, після аварії на японській АЕС «Фукусіма-1» широко обговорюється у світі, а для деяких економічно потужних країн ЄС стало навіть приводом говорити про цілковиту відмову від атомних електростанцій.

Українцям, які пережили Чорнобиль, не треба багато розповідати про небезпеку «мирного атома». Тим часом альтернатив цьому виду енергетики не так багато. На одну з них указав екс-міністр охорони довкілля України Юрій Щербак, який заявив, що головна альтернатива ядерній енергетиці в Україні — енергозбереження. На його думку, скоротивши споживання електроенергії до європейського рівня, не треба буде будувати нові атомні енергоблоки. «Нереалістично сьогодні говорити про закриття всіх атомних станцій. Але не можна безапеляційно заявляти, що нема альтернатив ядерній енергетиці — це велика брехня, альтернатива є. У нас сьогодні 4 атомні станції, 15 ядерних реакторів, вони поставляють нам 40— 50% електроенергії. Тобто якщо ухвалити дуже серйозну програму енергозбереження, це дасть економію 50%, і ми можемо вдвічі скоротити споживання електроенергії. Урахуємо також, що на одиницю українського ВВП витрачається в 4—5 разів більше енергії, ніж у Японії, і в 2,5 раза більше, ніж у Європі. Якщо виправити цю ситуацію, не треба буде будувати нові атомні електростанції», — говорить Щербак.

Програмна програма

Не має значення, про що йдеться — про економію вуглеводневого палива чи про рятування від необхідності будувати нові АЕС — в обох випадках актуальним є проведення комплексу заходів державного масштабу з енергозбереження. Відповідна програма — Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010—2015 роки — затверджена постановою Кабміну ще в березні минулого року.

Її головна мета — створення умов для наближення енергоємності ВВП України до рівня розвинених країн і стандартів Європейського Союзу. Конкретніше — зниження рівня енергоємності ВВП на 20% у порівнянні з 2008 роком (щорічно на 3,3%). Крім того, програма передбачає заходи для підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і посилення конкурентоспроможності національної економіки, оптимізацію структури енергетичного балансу держави шляхом зменшення частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів і заміщення їх іншими видами, у тому числі отриманими з альтернативних джерел енергії, а також вторинними енергетичними ресурсами.

У сфері вдосконалення системи стандартизації в галузі енергоефективності й поновлюваної енергетики програма передбачає забезпечення законодавчого врегулювання питань функціонування системи стандартизації, а також розробку стандартів для визначення енергоємності техпроцесу виробництва найбільш енергоємних і соціально значущих видів продукції. Що до оптимізації структури енергетичного балансу держави, зокрема заміщення традиційних видів палива іншими, планується впровадження когенераційних технологій, а також технологій, що передбачають використання теплових насосів, електричного теплоакумуляційного обігріву й гарячого водопостачання, енергії сонця й геотермальної енергії.

Для зменшення обсягу технологічних витрат і втрат енергоресурсів унаслідок модернізації та реконструкції обладнання планується впровадження сучасних енергоефективних технологій, проведення санації житлових будинків і будівель бюджетних установ; модернізація ГТС, переобладнання теплових електростанцій, теплоелектроцентралей і котлоагрегатів, використовуваних у комунальному господарстві.

Обсяг заміщення споживання первинних енергоресурсів у результаті впровадження технологій, що передбачають використання енергії сонця та геотермальної енергії, на 2015 рік має становити 1,36 млн т умовного палива. Обсяг заміщення природного газу, як передбачається, починаючи з 2016 року дорівнюватиме не менше 15 млрд м3, а нафтопродуктів — 1 млн тонн. Програма також передбачає зниження техногенного впливу на довкілля за рахунок зменшення  шкідливих викидів на 15—20%. Орієнтовний розмір фінансування спочатку становив 250 млрд грн, у тому числі 30,1 млрд — за рахунок державного бюджету, 15 млрд — місцевих бюджетів, 204,9 млрд грн — з інших джерел. 2010 року на потреби енергоефективності було виділено 14,3 млрд грн.

Навесні цього року на програму чекало серйозне коректування. Кабмін відкоригував назву. Тепер це «Державна цільова фінансова програма енерго­ефективності й розширення сфери виробництва енергоносіїв із поновлюваних джерел енергії та інших видів палива на 2010—2015 роки». Крім того, скасовано положення, яке затверджувало метою програми створення умов для наближення енергоефективності внутрішнього валового продукту (ВВП) України до рівня розвинених країн ЄС і зниження енергоємності ВВП поступово до 2016 року на 20% у порівнянні з 2008-м. Замість цього пріоритетним завданням було визначено оптимізацію структури енергетичного балансу країни, у якому частка енергоносіїв, отриманих із поновлюваних джерел, має до 2015 року становити 10%. Цієї мети  буде досягнуто шляхом скорочення частки імпортованих органічних енергоресурсів і їхнього заміщення іншими видами. А також стимулюванням і заохоченням виробників електроенергії використовувати поновлювані види палива та альтернативні джерела вироблення електрики.

Такий перегляд спричинений, мабуть, усвідомленням недосяжності для України на цьому етапі запланованих європейських показників у енергозбереженні. Однак, знизивши заплановані вимоги, Кабмін одночасно різко збільшив фінансування програми — відразу на 62,5 млрд грн (до 347,82 млрд грн), що зробило її набато реалістичнішою.

Наступний перегляд програми привів до того, що у вересні цього року в неї вирішили знову внести зміни. Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Микола Пашкевич повідомив, що Президент України доручив вжити заходів із запобігання негативному впливу на економіку України значного підвищення ціни на імпортований природний газ. Реформи найперше стосуватимуться обсягів фінансування заходів щодо програми енергоефективності, зменшення обсягів використання природного газу й збільшення — альтернативних видів палива. Пашкевич відзначив, що відповідний проект агентством уже підготовлено і в жовтні буде внесено на розгляд Кабміну.

Таку пильну увагу Києва до вироблення та реалізації стратегії енергозбереження належно оцінили й у Європі. У вересні ЄС затвердив виплату першого траншу в розмірі 31 млн євро за європейською ініціативою підтримки реалізації української програми в галузі енергоефективності.

Одночасно Міністерство економічного розвитку та торгівлі України заявило, що впровадження енерго­ефективних технологій і матеріалів у реальному секторі економіки та домогосподарствах сформульоване Кабміном як важливі завдання державної політики на 2012 рік. У рамках цільової програми на реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів з енергозбереження наступного року уряд передбачає залучити близько 19,5 млрд грн позабюджетних коштів. У підсумку скорочення обсягу технологічних витрат і невиробничих втрат енергоресурсів має становити не менше 4%.

На два фронти

Залишається додати, що нинішню жорстку «боротьбу» за зниження ціни для України на російські енергоносії український уряд так само жорстко прив’язує до своєї стратегії енерго­збереження та енерго­ефективності. Так, керівництво Кабміну чітко вказує на те, що зменшення ціни на російський газ не є самоціллю, оскільки аж ніяк не зменшує залежність держави від зовнішніх поставок енергоносіїв. Навпаки, якщо домовленості з Москвою буде досягнуто (а таке планується зробити в жовтні-листопаді цього року), це дозволить більш зважено підійти до реалізації заходів з енергозбереження. Насамперед ми матимемо час, необхідний для розроблення та впровадження відповідних програм. Наприкінці вересня прем’єр-міністр Микола Азаров, виступаючи з лекцією в Київському національному економічному університеті, заявив, що Україні потрібні низькі ціни на газ для реалізації програми енергозбереження. «Для нас вигідні низькі ціни на газ, оскільки для виконання програми енергозбереження потрібні роки», — сказав Азаров.

Такий комплексний підхід і відчутне фінансування програми дають підстави для оптимізму, адже до цього головними проблемами таких українських стратегій була їхня однобокість, тобто відсутність комплексної реалізації, і брак коштів на проведення передбачених заходів. Цього разу, схоже, український уряд розв’язав обидва питання. З іншого боку, очевидно, в України просто нема іншого виходу, як робити ставку на енергозбереження та енергоефективність, тобто на те, чим давно успішно займаються провідні країни світу.