Гудбай лампочкам Ілліча

Росія й Казахстан поступово відмовляються від використання традиційних ламп розжарювання.

Не дуже давно 100-ватні «лампочки Ілліча» зникли з російських прилавків — вони заборонені. Замість них продаються діодні, які обійдуться покупцям на порядок дорожче. У Казахстані теж незабаром скасують використання неощадливих ламп розжарювання.

Перескочити через рівень

Дорогими світлодіодами планують замінити в Росії всі освітлювальні прилади до 2014 року. Гасниця, план  ГОЕЛРО з лампочками розжарювання, а от тепер — ­діоди. Баловство на межі шарлатанства з невідомими й незрозумілими звичайному громадянинові нанотехнологіями набридло. У фаворі — новий коник, на якому Росія вирішила обскакати Євросоюз.

Президентська комісія РФ із модернізації економіки ухвалила проект переведення країни на світлодіоди. Раніше планувався перехід із ламп розжарювання на просто енергозбережні, наприклад, люмінесцентні (трубчасті), які лише в 5—10 разів дорожчі за звичайні. А ці з діодами — у десятки разів! Для полегшення переходу на енергозбережний режим уряд планує надати росіянам споживчі кредити.

Приклад РФ наслідує і Казахстан: президент республіки Нурсултан Назарбаєв неодноразово заявляв, що підпише закон, який забороняє продаж ламп розжарювання. Президент Росії Дмитро­ Медведєв затвердив законопроект про енергозбереження й підвищення енергетичної ефективності. Відповідно до нового закону, з 2014 року Росія має відмовитися від ламп розжарювання й перейти на енергозбережні. Продаж ламп розжарювання поступово обмежують: цього року заборонили лампи потужністю 100 Вт і більше, в 2013-му така сама доля чекає на 75-ватні, у 2014-му — 25-ватні. Суб’єкти Федерації мають прийняти програми з енергоефективності.

Це що — безглуздя «похмурих кремлівських геніїв», які повсякчас згадують про нанотехнології, але майже не застосовують їх? Ні, є раціональні резони. До економії енергії почали закликати після аварії на Саяно-Шушенській ГЕС. Мовляв, нема чого дарма енергію спалювати, якщо її можна пустити на плавку алюмінію (знач­на частина енергії цієї станції йшла на алюмінієві комбінати Дерипаски). Або продати у вигляді газу, приміром, на українські теплоелектростан­ції. Адже у нас такі ощадні лампи теж не скоро витіснять традиційні.

Є й інше, більш важливе обґрунтування необхідності світлодіодів. Це відсутність налагодженої системи утилізації ртуті з альтернативних їм люмінесцентних ламп. Причому не тільки в Росії. Такі лампи навіть у Німеччині  переробляються на 40%, решта ртуті тоннами йде в атмосферу й ґрунт (є дані, що тільки в 2006 році 1,5 тонни ртутних сполук у Німеччині не утилізовані, тобто потрапили в навколишнє середовище).

Доходить до смішного: небайдужі до власного здоров’я громадяни знаходять порошок сірки, хлорне залізо, марганцівку (вони зв’язують ртуть), посипають лампи й загортають у кульок перед тим, як викинути їх. А що ще робити? То, може, дійсно краще заплатити за лампу дорожче — $10, а не $1,5?

У підсумку поки європейські виробники «впарюють» своїм бюргерам колби із ртутною отрутою — дешеві люмінесцентні лампи, Кремль вирішив перескочити люмінесцентний етап — просто до світлодіодів.

Обережно, ртуть!

Отруїти сусідів лампочкою? Запросто! Компактні люмінесцентні лампи містять 2000—6000 мікрограмів ртуті (у довгих люмінесцентних лампах її до 50000 мікрограмів). Оскільки припустима концентрація парів ртуті лише 0,3 мікрограма на кубометр повітря, це означає, що одна розбита лампа здатна забруднити кілька тисяч кубометрів, тобто і багатоповерховий будинок, і повітря у подвір’ї. Ртуть легко усмоктується в поверхню меблів, підлоги, стін. Хронічне отруєння ртуттю не смертельне, але приємного в цьому мало: підвищення чутливості до різних запахів, швидка стомлюваність, дратівливість, головний біль, ослаблення пам’яті. Пізніше з’являються тремтіння пальців, кровоточивість ясен, запалення дихальних шляхів, позиви до частого сечовипускання, у жінок — порушення менструального циклу.

А як у нас?

Олександр Паршин, перший заступник голови Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів:

— В Україні ухвалена програма з виробництва власних діодів. Збирають лампи з імпортних світлодіодів наші підприємства й зараз, але ключове питання — ціна. Тому головна мета — одержати досить дешеві власні діоди. Програма фінансується через Національну Академію наук України, при ній працює науково-технічний комплекс, де і розробляють ці діоди.

Із 2009 року діє розпорядження Кабміну про використання в бюджетній сфері виключно енергозбережних ламп — люмінесцентних. Що ж до широкого використання в побуті — зобов’язати до цього населення держава зараз не готова. У тому числі тому, що не створено програму збору та утилізації ламп, які містять шкідливі речовини (це насамперед завдання Мін­природи). А головне — дорожнеча.

Вибір між лампою розжарювання вартістю 2 гривні та енергозбережною за 20 гривень частіше припадає на ту, що дешевше: електрика зараз недорога. Найреальніший найближчим часом захід для впровадження ­енергоефективних світильників і побутового обладнання — установлення ціни на кіловат-годину електроенергії залежно від кількості споживаної енергії.

Швидше за все, Україна, подібно до Росії, перейде від ламп розжарювання відразу до діодних — у такий спосіб удасться уникнути проблем з утилізацією люмінесцентних ламп. Ключове питання — вартість діодів. Зараз ціна виробленого діода дуже висока, але за масового виробництва вона повинна бути значно нижче. Можна провести аналогію з мобільними телефонами: коли вони з’явилися, були дорогими й недоступними більшості людей, але вже через якийсь час ціна впала в багато разів, тепер ними користується більшість населення.

Цифра

72 грн коштує в Україні найменш потужна світлодіодна лампа — аналог 25-ватної лампи розжарювання. За аналог 60-ватної доведеться заплатити 128 грн.

Довідка «УТГ»

Більш високий ККД світлодіод дає за рахунок того, що витрачає значно менше енергії на своє нагрівання. Придуману в Російській імперії XIX століття Яблочковим технологію розжарювання росіяни змінюють на напівпровідникову, розроблену в 1962 році в університеті Іллінойсу. Лампочка Яблочкова (вона ж — Ілліча, хоча Ленін її не придумував, а «піарив») світиться від банального нагрівання дротика. У ламп розжарювання всього-на-всього 4% електроенергії використовується на освітлення, 96% — на нагрівання. Діоди випромінюють світло набагато мудрованіше: електрони стрибають із вищого енергетичного рівня на нижчий, потім під дією струму назад — і видають квант світла. Світлодіодна лампа (біле світло) витрачає 60% електроенергії на випромінювання світла, 40% — на нагрівання. Люмінесцентна має схожі характеристики, але до половини світлового потоку йде «аби куди» — за рахунок трубкової конструкції. У результаті спрямований світловий потік від світлодіодної лампи — удвічі більше в порівнянні із ртутною.