Зворотний бік цивілізаційного комфорту

Кривий Ріг приєднався до європейського проекту «Угода мерів».

Україна разом з європейською спільнотою шукає баланс між дедалі більшими апетитами в усіх видах природної енергії та її майбутнім неминучим дефіцитом.

Протягом двох жовтневих днів місто Кривий Ріг було і гостинним господарем, і своєрідним стартовим майданчиком для всіх бажаючих долучитись до загальноєвропейської ініціативи­ із впровадження муніципальних енергозбережних програм. Про реальні досягнення та поширення руху в цьому напрямку йшлося на міжнародній конференції «Угода мерів» — шлях до сталого енергетичного розвитку міст», яка відбулася завдяки спільним зусиллям асоціації «Енергоефективні міста України» (ЕЕМУ) та Криворізької міської ради.

У заході взяли участь керівники всіх міст Дніпропет­ровщини та районних державних адміністрацій, особи, відповідальні за формування енергетичної політики на місцях, українські та міжнародні експерти, представники державних, неурядових та міжнародних інституцій, що займаються питаннями енергоефективності та сталого розвитку.

Відповідальне лідерство

Центральною подією першого дня міжнародної конференції стало підписання мером Кривого Рогу Юрієм­ Вілкулом «Угоди мерів». Таким чином міський голова потужного промислового центру першим на території Дніпропетровської області взяв на себе відповідальність за розробку і виконання певних завдань із скорочення використання енергоресурсів в місті, насамперед в житлово-комунальному господарстві.

Це місто споживає природного газу набагато більше, ніж така країна, як Швеція. З одного боку, цьому є пояснення — тут діють 7 із 11 українських підприємств із видобутку та переробки залізорудної сировини, працює близько 500 бюджетних установ та комунальних підприємств, у тому числі 6 з енергопостачання. З іншого — немає сумнівів, що навіть з урахуванням багатьох об’єктивних факторів треба використовувати енергоносії економніше та ефективніше.

По-перше, щоб покращити екологічний стан,  по-друге — мінімізувати­ соціальне напруження, пов’я­­зане з великими грошовими витратами за опалення будинків, гарячу та холодну воду, електроенергію. Тому ще 2009 року рішенням Криворізької міської ради була затверджена концепція енерго­ефективності, згідно з якою  розроблена відповідна програма на 2010—2015 роки. За час дії цієї програми очікується зниження енерго­ємності виробництва в комунальному секторі (виконання робіт та надання послуг) на 20% і заощадження бюд­жетних коштів на утримання підпорядкованих установ на 50%.

— Ми невипадково зібрали під одним дахом представників влади, науковців, керівників комунальних підприємств з усієї Дніпропетровської області, — прокоментував подію Юрій Григорович. — Саме перші особи повинні першими перейнятися важливістю  скорочення використання всіх видів енерго­носіїв, щоб чітко сформулювати завдання своїм підлеглим. Наші почесні гості, серед яких чимало провідних фахівців у галузі енергозбереження,  у тому числі з  європейських країн, охоче поділились досвідом  створення дієвих механізмів для досягнення тієї або іншої мети. У тому числі в пошуках та залученні грошових інвестицій від банків, державних структур, небюджетних, громадських об’єднань.

Підписання «Угоди мерів», на мою думку, — це новий багатообіцяльний крок у обраному нами напрямку розвитку Кривого Рогу. Місто вже досягло позитивних результатів у виконанні програми з енерго­збереження: за останній рік у комунальному господарстві вдалося заощадити в цілому 8% енергоресурсів.­­ Тільки з природного газу економія становить 12 мільйонів кубічних метрів, з електроенергії – 36,6 млн кіловатів, теплової енергії – 9,6 тис. гігакалорій. Серед проведених заходів  — заміна старих електродвигунів на сучасніші економні, установлення регулювальних систем і приладів обліку водо- і теплопостачання в дитячих садках, школах, лікарнях, комунальних підприємствах. До кінця поточного року такими приладами будуть оснащені всі бюджетні установи.

А от у житловому секторі облік спожитих енергоносіїв ведеться лише в 27% будинках, тому в цьому питанні ще є над чим працювати. Певною мірою сподіваємось на допомогу держави. Наскільки мені відомо, якраз зараз на вищому рівні розглядається відповідна державна програма, якою передбачено в тому числі оснащення всіх багатоквартирних будинків приладами обліку енергоносіїв.

Усе почуте під час цієї конференції від європейських менеджерів та експертів ми обов’язково візьмемо на замітку, запровадимо, досягнемо успіхів, і, упевнений, за нами слідом пі­дуть усі інші міста та райони  Дніпропетровської області.

Для чого об’єднуються мери?

«Угода мерів» — перша пропозиція, з якою Європейський Союз звернувся до місцевих територіальних громад різних країн задля розробки дієвих механізмів зі скорочення шкідливих викидів у довкілля та більш ефективного використання енергоресурсів. Спільна мета рано чи пізно згуртує всіх мерів в єдину команду, незалежно від місця знаходження окремого населеного пункту або країни. А гуртом, як відомо, можна досягти набагато кращих результатів, аніж поодинці.

На цей час «Угоду мерів» підписали 2868 міст із понад 40 держав Європи та  країн пострадянського простору. Україну в цьому проекті представляють міста­ Артемівськ, Долина, Кам’янець-Подільсь­кий, Херсон, Ковель, Луцьк, Львів, Могильов-Подільсь­кий, Першотравенськ, При­луки, Вознесенськ, Жмерин­ка, Славутич, Чернігів, Броди, Новоград-Волинсь­кий, Вінниця, Коростень і, звичайно, Кривий Ріг. Усі вони входять до асоціації «Енергоефективні міста України», яка є офіційною структурою підтримки «Угоди мерів».

Асоціація – добровільне, недержавне, неприбуткове об’єднання органів місцевого самоврядування, яке створене з метою задоволення потреб своїх членів і відповідних територіальних громад у сучасній інформації, нових технологіях, інвестиціях, розвитку співробітництва та обміну досвідом з українськими й закордонними партнерами. Насамперед — у галузях ефективного та ощадливого використання енергетичних ресурсів, надання якісних енергетичних послуг, підвищення енергетичної безпеки, захисту довкілля та забезпечення сталого розвитку поселень.

Ідея створення асоціації виникла завдяки проекту «Моніторинг енергоефективності будівель та обладнання органів місцевого самоврядування в Україні», який здійснювався з січня 2004 по травень 2006 року за фінансової підтримки Європейської комісії в рамках програми партнерства та інституційного розвитку (Tacis IBPP). Асоціація покликана допомагати місцевим органам влади у вирішенні глобальних проблем муніципальної енергетики.

Виконавчий директор ­асоціації «Енергоефектив­ні міста України» Анатолій­­ Копець у своєму виступі перед учасниками Міжнародної конференції роз’яс­нив причини, які спонукають українських мерів об’єднати зусилля задля майбутнього не лише окремих міст, а й усього населення країни. Для цього, на його думку, потрібно навчитися мислити глобально, робити правильні висновки з огляду на нові знання та наукові досягнення.

— Якщо всі країни світу оберуть для себе американську модель розвитку й почнуть демонструвати той же самий рівень оснащеності сучасного життя тими ж самими технологіями, на нашій планеті негайно станеться незворотна екологічна катастрофа, — заявив Анатолій Копець. — Це тупиковий напрямок розвитку. Але чому такий спосіб життя виглядав раніше привабливо і барвисто? Відповідь проста: у природному середовищі завжди був надлишок ресурсів, щоб задовольняти людські потреби. Зараз такого залишку немає, адже з 1958 року до сьогоднішнього дня населення Землі зросло з 3,5 до 7 мільярдів. Водночас стрімкий розвиток цивілізації спонукав людей навчитись брати додаткову енергію з індустріальних джерел, за рахунок технологій, які забезпечили створення штучного середовища для виживання. І ось на цьому «енергетичному бульйоні» біологічний вид під назвою «гомо сапієнс» почав розвиватись набагато швидше, ніж усі інші види на планеті. При цьому залишати навколо гори сміття. Зараз на кожну тонну­ корисної продукції, яку випускає людство, у довкілля­  викидається приблизно  20 тонн неперероблених відходів. Таким чином, ­людина перетворилась на найбільшого планетарного шкідника.

 На думку виконавчого директора асоціації, далі таке тривати не може. Ресурси, які забезпечували добробут населення багатьох розвинених країн, дуже швидко вичерпуються. У першу чергу йдеться про обмеженість нафтових запасів. Ще два роки тому був пройдений пік максимального видобутку нафти, після чого стартували процеси, пов’язані з неухильним зростанням цін на викопне паливо у планетарних масштабах.

Фахівці підрахували, що доступних запасів нафти на планеті вистачить приблизно на 30 років. У подальшому її видобуток буде нерентабельним. Такі ж проблеми спіткають згодом видобуток природного газу, а потім кам’яного вугілля. Те, що останнього може вистачити на 150 років, сучасне покоління втішає мало. Викликають стурбованість і масштаби забруднення навколишнього середовища, що значною мірою пов’язане з використанням величезних обсягів різних видів енергії. Усе це разом спричинить появу  факторів, пов’язаних зі скороченням чисельності людської популяції. Зміна клімату, погіршення здоров’я і скорочення віку життя людини, виникнення дефіциту їжі в деяких країнах — усе це вже є.

Отож, світ потребує створення нової системи порятунку. Європейський Союз дійшов висновку, що починати треба з міських громад, бо 75—80% енергоресурсів споживають саме міста, які водночас є найбільшими забруднювачами середовища. Якщо міста не створять потенціалу для вирішення цих нагальних проблем, про ефективність національних і регіональних планів можна забути.

Цікавий факт: міста самі приєднуються до ініціативи і прагнуть підписати «Угоду мерів», навіть якщо не мають жодних гарантій щодо фінансування свого плану заходів. Насамперед їм важливо отримати від тих, хто вже обрав стратегію економії, певну інформацію, досвід та методологію. А гроші, як відомо, приходять туди, де розроб­лено чіткий, обґрунтований план дій. Коли інвестор  знатиме, кому саме і чому він має віддати гроші, а також на що вони будуть використані, він обов’язково приєднається до взаємовигідної угоди. Те саме стосується державних програм з енергоефективності. Вони мають бути наповнені реальними завданнями з чіткими розрахунками і висновками. Тоді можна пере­ходити від лозунгів про енергозбереження до реальних дій.

— При цьому треба роз­у­міти, що разом з інвестиціями приходить робота, створюються десятки, сотні нових робочих місць, — зазначає А.Копець. — Повірте моєму досвіду: якби завтра в Кривому Розі потрібно було розгорнути масштабну програму з модернізації  фонду житлових та муніципальних будівель, які потребують утеплення, то не вистачило б усіх працюючих у  місті або навіть в області, щоб виконати таке завдання. Саме такі процеси тривають в Європейському Союзі, і  саме в Чехію, Польщу, Португалію — туди, де активно утеплюють будинки, їдуть наші заробітчани. За розумної  енергетичної політики на  локальній території потреба в робочих місцях зростає колосально! Тому українським містам важливо встигнути розробити відповідну стратегію і вчасно розпочати роботу. Серед основних переваг «Угоди мерів» є те, що участь у цьому русі може стабілізувати плату за енергоресурси. Тобто розумно продумана і реалізована політика може помітно знизити або взагалі зняти соціальне напруження, пов’язане зі зростанням платежів за спожиті енергоносії. До того ж виконання плану дій зі скорочення витрачання енергоносіїв забезпечить споживачів якісними послугами з тепло-, водо- та електропостачання. Тільки хтось повинен взяти на себе політичну відповідальність і забезпечити професійну реалізацію визначених пріоритетів. На мій погляд, місто Кривий Ріг, маючи інтелектуальний та діловий потенціал, може стати яскравою демонстраційною моделлю і потім поділитись своїм досвідом з іншими містами Дніпропетровської області та України.

Європа подає руку

Незважаючи на «дитячий вік» асоціації «Енергоефективні міста України», як  і «Угоди мерів», ці структури вже виробили алгоритм упровадження корисних ідей нової енергетичної стратегії Європи і готові до конструктивної співпраці з усіма іншими суб’єктами — мерами або громадами міст.

Міський голова м. Долина­ Івано-Франківської області і водночас президент асоціації Володимир Гаразд докладно розповів учасникам криворізької конференції про основні напрямки співпраці з європейцями.

У своїй діяльності керівництво асоціації дотримується вимог «Угоди мерів». Натомість зі штаб-квартири цієї організації українці мо­­жуть за потреби дістати­ технічну та інформаційну підтримку. У тому числі допомогу в розробці інструментів оцінювання та моніторингу, механізмів обміну ноу-хау між територіями та інструментів, що сприяють поширенню та впровадженню успішних заходів. Наприклад, розміщують відповідну інформацію на веб-сайтах, у інформаційних матеріалах і ЗМІ, допомагають в організації заходів на місцевому рівні, проводять моніторинг реалізації угоди містами-учасниками стосовно операційних та технічних аспектів і таке інше.

Зі свого боку підписанти зобов’язуються подати свої плани дій для досягнення сталого енергетичного розвитку протягом року після приєднання до «Угоди мерів». Міста також зобов’язуються залучити на вирішення цих завдань необхідні кадри,  мобілізуючи громадян на своїх географічних територіях до участі у реалізації плану дій.

Процес приєднання до угоди надзвичайно простий. Місцеві органи влади повинні перш за все довести до відома цю ініціативу та обговорити її в місцевому виборному органі. Міська рада ухвалює рішення, в якому декларує готовність долучитися до «Угоди мерів» та надає уповноваженому представнику (місько­­му голові) право поставити підпис під угодою від імені громади. Як тільки рішення про це буде затверджено, муніципалітет електронним листом інформує про свої наміри Європейську комісію. До листа додається спеціальна заява (adhesion form) із підписом уповноваженої особи (міського голови),  завірена печаткою. Лист надсилається на адресу офісу «Угоди мерів» через спеціальну поштову скриньку на сайті цієї організації.

Чимало учасників Міжнародної конференції у Кривому Розі розповіли про власний досвід із впровадження європейських стандартів енергозбереження. Напрацюваннями поділились представники муніципалітетів Львова, Долини, Алчевська, Полтави, Артемівська, Вільногірська. Привернули увагу також виступи міжнародних експертів, які спостерігають за процесами в українських містах або надають консультаційну та іншу допомогу в реалізації місцевих планів дій. Наприклад, керівник проекту «Кліматично сприятлива концепція сталої мобільності» у Львові, радник із транспортної політики Армін Вагнер (Німеччина) наголосив на важливості будівництва у великих містах … велосипедних доріжок. З огляду на те, що велосипед визнаний екологічно найчистішим транспортним засобом, міськради повинні сприяти поверненню велосипедів у повсякденне життя городян. А для цього, звісно, потрібна відповідна транспортна інфраструктура.­

У Львові «велосипедному­ проекту» приділяється велика увага. Зараз триває ремонт декількох вулиць у різних районах з урахуванням створення особливих велосипедних зон шириною від 1,5 до 3 метрів  залежно від конкретних умов автотранспортного руху. Більш того, міська програма розвитку передбачає будівництво кожної нової вулиці обов’язково з окремою  велодоріжкою.

Досвідом львів’ян зацікавилися такі міста, як Долина, Київ, Євпаторія. Прагне долучитись до відповідного проекту і Дніпропет­ровськ, де розроблятиметься програма розбудови нової ­транспортної інфраструктури міста.

Із доповіді директору департаменту НАК «Нафтогаз України» С.О.Сторчака на міжнародній конференції «Угода мерів» — шлях до стійкого енергетичного розвитку міст» м. Кривий Ріг, 5-6 жовтня 2011 р.

— Наша держава входить до числа найбільших споживачів енергетичних ресурсів,насамперед газу, у Європі й світі. Це не дивно, адже довгий час природний газ був дуже дешевим, і по-справжньому його економією ніхто не переймався. Тільки в останні роки ця проблема настільки загострилася, що треба було вживати термінових заходів, щоб не допустити банкрутства всієї держави.

Структура споживання енергоносіїв в Україні така: на природний газ припадає 35% від загального споживання, на вугілля — 23,2%, нафту і нафтопродукти — 16,9%, атомну енергію — 15,2%, вторинні енергетичні ресурси — 5,1%, електроенергію, вироблену гідроелектростанціями, — 2%, поновлювані джерела енергії — 2,6%.

Річне споживання природного газу в Україні —  50 млрд м3 (1,6% загальносвітового споживання). При цьому енергоємність ВВП становить 0,63 кг умовного палива на долар США.

Для порівняння наведу кілька прикладів по європейських державах. Витрата газу в Італії — 71,6 млрд м3, або 2,4% загальносвітового обсягу, але енергоємність ВВП при цьому 0,18 кг у.п./долар США, що в 3,5 раза менше, ніж в Україні. Споживання газу в Німеччині — на рівні 78 млрд м3 — 2,6% загальносвітового обсягу, однак енергоємність ВВП лише 0,2 кг у.п./долар США, тобто в 3,15 раза ­менше українського показника. Аналогічна ситуація у Франції й Польщі.

НАК «Нафтогаз України», споживаючи до 5 млрд м3  природного газу (10% ­загальноукраїнського річного обсягу), не може  триматися осторонь від державних і європейських енергозбережних ініціатив. Компанія розробляє і впроваджує програми підвищення енергоефективності, які передбачають організаційно-технічні за­хо­ди зі зменшення споживання паливно-енерге­тичних ресурсів і найперше — з економії природного газу. Із цією метою провадиться заміна застарілих газоперекачувальних агрегатів, модернізуються газорозподільні станції. Завдяки комплексу заходів, вжитих протягом 2001—2010 років, удалося зменшити витрату паливно-енергетичних ресурсів загалом на 5,5 млн тонн умовного палива (на 44%)!

Сьогодні в компанії «Нафтогаз України» для теплоенергогенерувальних підприємств, переданих у правління і статутний фонд компанії, розроблені заходи для підвищення енергоефективності шляхом зниження споживання природного газу й заміни його альтернативними видами палива. Для цього створюються нові схеми систем теплопостачання з переведенням на місцеві види енергетичних ресурсів (вугілля та інші) з використанням екологічно чистих технологій спалювання. Для модернізації виробничих потужностей із метою реалізації цих заходів компанія надала ДП «Лисичанська ТЕЦ» і ПАТ «Одеська ТЕЦ» поворотну фінансову допомогу в розмірі понад 56 млн грн. Загальна орієнтовна вартість енергозбережних заходів по всіх ТЕЦ становить близько 6 млрд грн, а їхня реалізація дозволить заощадити понад 470 млн м3 природного газу.

Зменшення витоків природного газу під час його транспортування трубопроводами — актуальна складова енергозбережної діяльності підприємств компанії.­ Значного економічного ефекту ми очікуємо й від реалізації проектів модернізації устаткування із залученням інвестицій за рахунок механізмів Кіотського протоколу. Загальна кількість СО2екв. по проектах, реалізованих компанією, становить 17 млн тонн.

Зрозуміло, що неможливо знайти універсальне рішення проблеми й різко зменшити споживання газу, але перші кроки на шляху до цього вже визначені. Це модернізація підприємств комунальної теплоенергетики; зменшення втрат енерго­ресурсів з технологічних причин; підвищення  ефек­тивності викоистання  енергоресурсів. Усе це має бути враховане під час розробки програми модернізації ­теплоенергетики в цілому для України.

На відміну від передових країн, де енергоефективність є елементом економічної та екологічної доцільності, для України це питання виживання й можливості подальшого розвитку.

Компанія «Нафтогаз України» готова до діалогу з усіма учасниками виробництва й споживання в енергетичній сфері й сподівається, що це дозволить розробити програми, у тому числі модернізації теплоенергетики, спрямовані на зменшення споживання енергетичних ресурсів, і в першу чергу — природного газу.