«Енергосталь» — сплав досвіду й молодості

«Завтра» — це найчесніше, що є в нашому житті. Воно дуже розважливе й навіть демократичне, наприклад, дозволяє планувати, прогнозувати себе, працювати на себе й навіть ігнорувати себе. Та за всієї своєї поступливості «Завтра» дуже ображається, коли про нього забувають. Тоді, перетворившись на «Сьогодні», воно приходить і говорить: «Ну як, подобаюся? Ні? А вас попереджали і вчора, і навіть позавчора, що я буду саме таким. Іржавим, задушливим, важким і збитковим. Тож — без образ! Але я бачу, що, у принципі, ви люди непогані…. Тому я дам вам ще шанс!».

Це перша велика хитрість «Завтра», так воно перевіряє всіх нас і вирішує, хто в ньому  житиме, а хто ні. Проте більшість людей, почувши, що в них ще є шанс,  діяти не поспішають.  Зітхнувши, «Завтра» застосовує свою другу велику ­хитрість і більше шансів не дає, причому нікого про це не попереджаючи.

Слава Богу, є люди, які знають про ці хитрощі!

Переконливим доказом тому є історія створення­ й розвитку Українського державного науково-тех­ніч­ного центру «Енерго­сталь» (м. Харків).

Історики можуть нескінченно сперечатися про роль особистості в історії, але у випадку з УкрДНТЦ «Енергосталь» можна із упевненістю сказати: головними факторами, що визначили подальшу щасливу долю трьох найбільших науково-дослідних і проектно-кон­структорських організацій, стали інтелект, далекоглядність, здатність ухвалювати стратегічно правильні рішення й воля до перемоги генерального директора Центру, доктора технічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки­ України, Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Дмитра  Віталійовича Сталінського. Керівник Центру — автор  5 монографій, 460 наукових робіт, у тому числі більше 200 авторських свідоцтв і патентів.

Після розвалу СРСР металургійна промисловість, що раніше існувала в єдиному комплексі,  розділилася: наука — в одному місці, найбільш передові підприємства — в іншому. Це призвело до того, що українські заводи перейшли на випуск рядової продукції, просто кажучи — заготовок, які продавалися за рубіж. У таких умовах галузева наука, утративши державні замовлення і відповідно бюджетне­ фінансування, утратила і надії на яку-небудь перспективу. Тоді й було висунуто ідею створення на основі об’єднання кількох науково-дослід­­них і проектно-конструкторсь­ких організацій єдиного Центру.

Сьогодні УкрДНТЦ «Енергосталь» — найбільший у металургії України й країн СНД державний інжиніринговий комплекс, що надає замовникові повний комплекс послуг — від виконання наукових досліджень, розробки технологій, проектування, конструювання, виготовлення устаткування до його ­поставки, будівельно-мон­таж­них і пусконалагоджувальних робіт, уведення об’єкта в експлуатацію, навчання персоналу замовника, гарантійного й сервісного обслуговування.

Поряд із науковою діяльністю УкрДНТЦ «Енерго­сталь» виконує комплекс­не проектування  нових і реконструкцію діючих підприємств. У тому числі за базисним інжинірингом закордонних компаній у разі поставок ними металургійного обладнання. Адже жодна закордонна компанія не зацікавлена в постачанні в країни колишнього СРСР ексклюзивних технологій, які можуть забезпечити високу конкурентоспроможність вітчизняної металургії.

Тому в Центрі приділяють особливу увагу розвит­ку власних наукових розробок, які є основою нових технологій, прогресивних проектних рішень, що застосовуються для створення нових або реконструкції діючих, у тому числі «під ключ», промислових підприємств і об’єктів гірничо-металургійного комплексу,­ машинобудування й інших галузей. Як показали час і практика, тільки такий підхід до справи, а також 80-річний досвід є основою для досягнення гарантовано стабільних результатів у таких напрямках діяльності УкрДНТЦ «Енерго­сталь», як, наприклад, комплексне проектування промислових підприємств за всім виробничим циклом; комплексний інжиніринг із поставкою й освоєнням устаткування, або в не менш важливих напрямках зі створення й промислового освоєння сучасних технологій і устаткування у сферах металургії, ресурсо-  та енергозбереження, захисту повітряного й водного басейнів, знешкодження й утилізації відходів, випуску сучасного екологічного, енергозбережного та іншого технологічного обладнання. Центром продано 96 ліцензій, за якими створено унікальні агрегати й системи на металургійних підприємствах в Австралії, Бельгії, Великій Британії, Німеччині, Іспанії, Італії, Індії, Канаді, Люксембурзі, Нідерландах, США, Японії  та інших країнах. Усе це стало можливим завдяки науковим дослідженням і новітнім розробкам.

До речі, сьогодні багато говорять про те, що енерго­збереження — це один із головних шляхів зниження витрат виробництва, підвищення енергобезпеки країни й захисту довкілля. Незважаючи на те, що цій темі в Україні почали приділяти більше уваги тільки в останні роки, над нею вже давно працюють учені  Центру. Науково-дослідний проектний інститут, що і дав назву Центру, задовго до створення безпосередньо УкрДНТЦ «Енерго­сталь» займався питаннями екології та енергозбереження з часу свого заснування — з 1967 року! Це до слова про «Завтра».

Зараз ця тема особливо актуальна у зв’язку із зростанням цін на енергоносії. Радянський Союз мав найбільшу енергосистему у світі, тому економією енергії просто зневажали. Тоді здавалося, що газу, приміром, вистачить на сотні років, а сьогодні всім зрозуміло: прогнози були злочинно помилковими. І як це, на жаль, у нас буває, тільки коли світова криза торкнулася країн СНД, проблеми енергозбереження набули актуальності.

Усі цивілізовані компанії світу намагаються максимально ефективно використовувати енергію й не «опалювати» атмосферу. Річ у тім, що металургія — надзвичайно енерговитратна галузь, де активно застосовуються високотемпературні процеси, які в підсумку вимагають охолодження різних агрегатів, металу, газів і т.п. Тому ця галузь — найбільше джерело вторинних енергоресурсів. От чому на жодному європейському металургійному заводі ви не побачите ні диму, ні пари — усе очищається й утилізується. У наших же промислових містах Маріуполі, Запоріжжі, Кривому Розі й інших димову завісу видно за багато кілометрів. Мало того, що природне середовище втомилося від цього, то ще й гроші в буквальному значенні викидаються на вітер, а в нинішніх умовах це божевілля.

У зв’язку з цим УкрДНТЦ «Енергосталь» займається теплоутилізацією на великих металургійних комбінатах, створює газовідвідні тракти, зокрема конвертери, які дозволяють перетворювати тепло газів, що відходять, у пару й вироб­ляти електричну енергію, спалюючи вторинні металургійні гази в газотурбінних установках. За багато років роботи створений широкий спектр технологій і устаткування, які дозволяють утилізувати як високопотенційне тепло, так і тепло низькопотенційних джерел, коли йдеться не про сотні, а про десятки градусів.

У сучасних умовах найбільш затребуваними підприємствами різних галузей промисловості й сферою ЖКХ можуть бути маловитратні  енергозбережні заходи, що швидко окупаються, які пропонує Центр, а саме:

– переведення паливних печей із природного газу на електронагрівання, що дає скорочення витрат на енергоресурси в 1,5—2 рази;

– переведення енергетичних котлоагрегатів із природного газу на пиловугільне паливо, що дає 700 грн економії на кожній тонні використовуваного умовного палива;

– скорочення на 20—40% споживання природного газу паливними печами за рахунок їхньої модернізації за технічними рішеннями Центру;

– підвищення ефективності спалювання мазуту (економія до 7—10%) у котлоагрегатах і паливних печах за рахунок використання водомазутної  емульсії, одержуваної за допомогою диспергатора, розробленого Центром;

– ефективна утилізація тепла відхідних димових газів і нагрівання повітря горіння, що дає економію 25—30% природного газу при експлуатації паливних печей;

– електростабілізаційна обробка води, що запобігає карбонатним відкладенням на поверхнях теплообмінного устаткування, підвищуючи до 5% вироблення електроенергії на теплових і атомних електростанціях;

– упровадження систем автоматичного керування й оптимізації процесів горіння різних видів палива в котлах і паливних печах, що забезпечують економію 2—5% газу або мазуту й до 10% — вугілля.

Найцікавіше, що такого чималого ефекту енерго­збереження й скорочення фінансових витрат можна досягти за незначних капітальних вкладень у реалізацію названих заходів, які окупаються за період від 3—6 місяців до 1—2 років залежно від виду й обсягу робіт.

Багато досягнень Центру, визнані й широко застосовувані в усьому світі, стали можливі завдяки чітко окресленій і стратегічно правильно визначеній  позиції цього інжинірингового комплексу, який має у своєму розпорядженні висококваліфікований кадровий склад, що являє собою сплав досвіду й молодості. Тому можна з упевненістю сказати, що УкрДНТЦ «Енергосталь» здатний вирішити будь-яку науково-технічну проблему галузі.

Вони пам’ятають про «Завтра», отже, воно в них буде.