Не всі йогурти однаково корисні

Шлях до серця чоловіка пролягає через його шлунок, говорить народна мудрість. Виявляється, у травній системі треба шукати й шлях до мозку, причому представників обох статей.

Про надзвичайно важливу роль кишкової мікрофлори в забезпеченні нормального травлення та підтримці імунітету відомо давно. Останнє відкриття інтернаціональної групи нейрохіміків з Ірландії, Канади та США, опубліковане в працях Національної академії наук (США), свідчить, що деякі види бактерій помітно впливають на поведінку своїх господарів.

Героєм дня стала бактерія Lactobacillus rhamnosus, що давно дістала добру репутацію у фармакологів і харчовиків, які знайшли їй застосування у виробництві препаратів-пробіотиків і всіляких «живих» йогуртів. Новий ефект мікроорганізма — зменшувати тривожність — уже підтверджено в експериментах на мишах: гризуни, яких годували «біоюшкою», у незнайомій клітці дозволяли собі виходити на відкриті місця, тоді як їхні побратими з контрольної групи притискалися до стінок, що є нормальною поведінкою у такій ситуації.

Сигнали від кишечника в мозок надходять через блукальний нерв. Звичайно цей канал зв’язку працює в протилежному напрямку: він йде до багатьох внутрішніх органів, і через нього з мозку надходить інформація, яка регулює їхню роботу. На мишах з ушкодженим блукальним ­нервом годування «заспокійливими бактеріями» позитивно не позначалося.

У мозку бактеріальні сполучення якимсь чином перерозподіляють уміст рецептора гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) — речовини, відповідальної за процеси гальмування. Як саме це відбувається, учені ще не з’ясували. Однак ГАМК є основним гальмівним нейромедіатором майже в усіх хребетних, тож експерименти на мишах із дуже великою ймовірністю знайдуть застосування в медицині.