Пиво із ГМО
Учені знайшли найближчого родича лагерних дріжджів.
Лагер — пиво, одержуване шляхом так званого низового бродіння з наступною ферментацією за низьких температур, — упевнено лідирує на ринку. Сьогодні на нього припадає близько 80% споживаного у світі хмільного напою. Більша частина звичних вітчизняних брендів — саме лагер. Мікроорганізм, відповідальний за цей тип бродіння, ученим відомий давно — це один із видів дріжджів, Saccharomyces pastorianus. Генетики давно припускали, що він є плодом природної гібридизації, і навіть знайшли одного з його «батьків», яким є звичайнісінький вид пивних дріжджів, Saccharomyces cerevisiae. А от другу половинку знайти ніяк не вдавалося.
Серпневе відкриття аргентино-американською експедицією на чолі з ДієгоЛібкіндом відсутньої ланки, Saccharomyces eubayanus, стало сенсацією в мікробіології. Інформацію про це недавно опубліковано в працях Національної академії наук (США).
Загадковий мікроорганізм знайдено не в Європі й не в Північній Америці, де його багато років шукали фахівці, а в аргентинській Патагонії. Тамтешні букові ліси на перший погляд не схожі на броварні, однак якщо врахувати, що в них досить прохолодно й що поселяється грибок у галах (інфекційних наростах на деревах, де відбувається активне розщеплення цукрів), у його безпосереднє споріднення з холодолюбивими лагерними дріжджами повірити неважко. Тим більше що факт «батьківства» підтверджує генетичний аналіз.
Учених, утім, більше цікавить інше питання: як аргентинський грибок потрапив у Європу? Можливо, на букових колодах, з яких будували кораблі, або ж з буковими бочками. Є й екзотичні версії: наприклад, у шлунках комах, що залетіли на судна, які поверталися від берегів Америки. Однак уважається, що лагер почали варити в Баварії на початку XV століття, тобто ще до того, як європейці потрапили в Новий Світ. Тож тепер технологи гадають, як середньовічні броварники проводили низькотемпературне бродіння без холодолюбивих дріжджів.
