Кредитний рейтинг в обмін на виборчий
Без кредитів МВФ Україні не обійтися, але одержати їх буде непросто.
Довга й складна історія відносин Києва й МВФ не змінила свого характеру й зараз. Український уряд не виконав узятих на себе зобов’язань, що привело до відстрочки приїзду місії Фонду ще на два місяці. Поки все обмежилося тільки іміджевим провалом, але цілком можливо, що попереду набагато гірші наслідки.
Піар-провал
Схвалена 29 липня 2010 року програма кредитування України Міжнародним валютним фондом на суму близько $16 млрд припускає виконання погодженого переліку вимог в обмін на одержання чергового траншу. Україна встигла одержати тільки дві частини кредиту: $1,89 млрд відразу після схвалення програми й ще $1,5 млрд наприкінці минулого року. Наступний транш планувався в березні-квітні, після закінчення чергового моніторингу виконання Україною вимог Фонду. Навесні місія МВФ виїхала ні з чим, а Україна залишилася без траншу.
За сприятливого збігу обставин наша країна мала до кінця року одержати ще два транші по $1,5 млрд. Отже, цього року нам у найкращому разі дадуть тільки $1,5 млрд, та й то не раніше листопада. З огляду на досвід співробітництва із МВФ, член ради НБУ Роман Шпек уважає, що наступний транш надійде в лютому 2012-го. Причиною такої затримки він називає бажання Фонду побачити виконання бюджетного дефіциту й реальний бюджет на 2012 рік.
Місія МВФ планувала проводити моніторинг із 29 серпня по 9 вересня, але ніхто не приїхав, і візит перенесли на кінець жовтня. В уряді заявили, що перенесення ніяк не пов’язане із «зобов’язаннями держави». У свою чергу у МВФ відверто сказали: до нас вони не приїхали на прохання українського ж Кабміну…
Утім, інакше й бути не могло. За станом на весну цього року влада не виконала дві головних вимоги Фонду — підвищення ціни на газ для населення й проведення пенсійної реформи. Як відомо, другу проблему ліквідовано тільки 9 вересня, коли Віктор Янукович підписав Закон України «Про заходи для законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а першу не розв’язано досі.
Вимоги ті самі
Українська влада планувала виправити ситуацію до вересневого візиту місії МВФ. Щоб у Фонді не сумнівалися в серйозності намірів уряду, навесні був узгоджений графік підвищення ціни на газ для населення на 30% і комунальних тарифів на 62% уже цього року. У парламент було внесено законопроект про пенсійну реформу.
Нічого з обіцяного Україна до кінця серпня (часу, коли ухвалювалося рішення про візит місії МВФ) виконати не встигла. Більш того, Нацкомісія регулювання електроенергетики оголосила на початку серпня, що ціна на газ для населення не підвищуватиметься до наступного року. «Виходячи із заяви МВФ, також можна зробити висновок про відсутність особливого прогресу в питанні підвищення тарифів на газ», — говорить головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Бєлан.
Разом із тим, за словами голови НБУ Сергія Арбузова, уряд фактично виконав решту умов угоди із МВФ.
Важливо уточнити, що МВФ цікавить не так сама ціна на газ для населення, як можливість покриття дефіциту НАК «Нафтогаз України», яку Кабмін хоче терміново реструктуризувати, щоб спробувати виторгувати в Росії прийнятні ціни на блакитне паливо.
За попередніми даними, до кінця поточного року уряд має знайти 10—12 млрд грн для покриття дефіциту «Нафтогазу». МВФ міг би погодитися на перенесення підвищення тарифів, якби уряд знайшов кошти для компенсації цих витрат без збільшення дефіциту держбюджету.
Хоча «Нафтогаз» і одержав у I півріччі чистий прибуток у розмірі 490,9 млн грн, але з урахуванням торішнього збитку — 21,43 млрд грн — без держдопомоги вижити не зможе. За рахунок яких коштів, крім збільшення дефіциту держбюджету, Кабмін збирається закривати діри в бюджеті «Нафтогазу», незрозуміло.
Очевидне рішення — кредитування придбання російського газу держбанками й випуск облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Але в уряду фактично вичерпано можливість проведення запозичень на внутрішньому й зовнішньому ринках — Кабінет Міністрів от-от вийде за межі закладених у держбюджет-2011 показників.
Крім того, за словами помічника керуючого інвестиційним і пенсійним фондами інвесткомпанії «КІНТО» Марії Сидорович, на тлі низької ліквідності в банківській системі й останніх невдалих аукціонів Мінфіну покладатися на внутрішній ринок запозичень узагалі не можна.
У пенсійному питанні також нагальною є проблема фінансування. Бюджет ПФ на 2011 рік затверджений із дефіцитом 17,75 млрд грн, що буде покритий із держбюджету. На наступний рік цей показник запланований на рівні 6,5 млрд грн. Зрозуміло, дефіцит Пенсійного фонду нижче, ніж у «Нафтогазу», але через те проблема державної допомоги фонду не стає менш актуальною.
Є також інші, хоча й другорядні, вимоги МВФ. Серед них — уведення мит на імпорт нафтопродуктів, автоматичне відшкодування ПДВ, декілька питань банківського регулювання (зокрема, оприлюднення інформації про реальних власників банків), зниження рівня пільг і дотацій.
Борги зростатимуть
Нові запозичення неминуче приведуть до зростання держборгу, що і так збільшився на 10,8% — до $60,18 млрд (внутрішній держборг — на 12,3% , до $21,94 млрд, і зовнішній — на 10%, до $38,23 млрд).
Із початку року по 22 серпня на обслуговування боргів уряд витратив 38,5 млрд грн. До кінця року треба виплатити близько 50 млрд грн. Для цього доведеться витрачати кошти із золотовалютних резервів або знову позичати гроші, причому в умовах поганої кон’юнктури на зовнішньому та внутрішньому ринках. Та й, як ми вже відзначали, ліміт запозичень на поточний рік майже вичерпано.
Проте експерти вважають, що до кінця року Україна зможе успішно платити борги. «Наприкінці року на Україну чекає погашення як однолітніх єврооблігацій на суму $600 млн (або 2,5% зовнішнього боргу), емітованих із метою фінансування державного бюджету, так і ОВДП фактично на таку ж суму, а також, можливо, погашення кредиту ВТБ. Незважаючи на несприятливий момент для нових запозичень, за золотовалютних резервів на рівні $37,8 млрд ми прогнозуємо своєчасне розрахування України за своїми зобов’язаннями», — відзначає Марія Сидорович.
А от дефіцит бюджету, на її думку, може вийти за рамки, обумовлені МВФ, що з великою ймовірністю призведе до перегляду умов одержання наступних траншів із кредиту stand-by.
Але навіть у випадку повного й своєчасного погашення держборгу цього року залишається ще 2012 рік, у якому уряд хоче максимально скоротити дефіцит держбюджету. При цьому Кабмін збирається не менше 5% ВВП виділити на інфраструктурні та інвестиційні проекти.
Теоретично можна було б скористатися коштами золотовалютних резервів країни, які на 1 вересня становили $38,2 млрд, але в цьому випадку Україні будь-що треба домагатися поновлення кредитування МВФ.
Незрозуміла необхідність
Українські чиновники вже неодноразово наголошували на тому, що наразі від МВФ потрібні не так гроші, як «сигнал інвесторам». Це підтверджують і експерти. За словами Олени Бєлан, Україна зараз не має гострої потреби в кредитних коштах Фонду, які надходять в резерви центрального банку.
Судячи з даних Держкомстату, самі інвестори за підсумками першого півріччя позитивних сигналів від України не побачили. Так, обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну збільшився на 5,5%, але це зростання стало можливим багато в чому за рахунок коштів, отриманих від приватизації «Укртелекому».
Незважаючи на всі заяви про «непотрібність», відмовитися від коштів МВФ Україна просто не може. «Чинна програма із МВФ необхідна для збереження сприятливих умов доступу на зовнішні ринки капіталу для уряду, який потребуватиме зовнішніх позик для фінансування дефіциту», — вважає Олена Бєлан.
З одного боку, вимоги до України зрозумілі. А з іншого — напередодні парламентських виборів владі невигідно ухвалювати непопулярні рішення на зразок збільшення вартості газу. Невиконання вимог МВФ і, як наслідок, відсутність фінансування Фондом робить сумнівною стабільність національної валюти. Особливо актуальною ця проблема стає на тлі можливої другої хвилі кризи. У таких умовах уряд має виявити політичну волю й вирішити, що йому важливіше.
«Переговори із МВФ будуть непростими, оскільки українська влада балансуватиме між програмою МВФ і можливим негативним впливом непопулярних заходів, яких вимагає Фонд, на рейтинги влади напередодні парламентських виборів у жовтні 2012 року», — резюмує Олена Бєлан.
Поки ж треба визнати, що доля економіки України значною мірою знаходиться в руках МВФ, незважаючи на показовий оптимізм чиновників.
До речі
Прогнози фінансових експертів підтвердилися, і міжнародне рейтингове агентство Moody’s знизило рейтинги двох найбільших французьких банків — Societe Generale і Credit Agricole.
Рейтинги обох фінансових організацій було знижено на один рядок: банку Credit Agricole — з «Aa1» до «Aa2», а Societe Generale — з «Aa2» до «Aa3». При цьому прогноз щодо останнього — «негативний», що означає можливість його подальшого зменшення. Відзначимо, що перегляд щодо трьох французьких компаній, розпочатий ще 15 червня, не стосувався BNP Paribas. Як повідомляє The Wall Street Journal, агентство підтвердило рейтинг BNP Paribas на рівні «Aa2» з можливістю перегляду в майбутньому. Крім того, з 1 серпня акції Societe Generale впали майже на 50%, Credit Agricole — на 35%, BNP Paribas — на 32%.
Причиною для перегляду рейтингів стала наявність на балансі банків значної (більше 41 млрд євро на початок червня поточного року) кількості грецьких держоблігацій, які у разі дефолту Греції можуть знецінитися, а борги — бути фактично списаними. Утім, голова Societe Generale Фредерік Удеа заявив у інтерв’ю, що позиції довіреного йому банку є досить міцними, і він зможе подолати навіть можливий дефолт Греції.
Наразі ймовірність того, що Греція не зможе виконати свої зобов’язання в найближчі 5 років, зросла й оцінюється ринком у 98%. Також дещо буксують переговори з міжнародними організаціями про нову фінансову «крапельницю». ЄС і МВФ незадоволені темпами реалізації антикризових заходів і результатами освоєння більш ніж 220-мільярдної кредитної підтримки. Нагадаємо, що дефіцит бюджету Греції зменшився з 13,7% до 10% за рахунок збільшення пенсійного віку до 65 років, скасування 13-ї і 14-ї пенсій, підвищення ПДВ із 19% до 23% і введення податку на розкіш і нерухомість. Однак зріс держборг (148% ВВП), до 16% збільшилося безробіття, на 7% упав ВВП.
