Наука виживання

Друга за півроку експозиція «Наука» відбулася в рамках виставки «Барвиста Україна».

Треба віддати належне керівництву НАН України, яке вміє на кожній значній національній виставці представити власну експозицію розробок і пропозицій від інститутів та лабораторій. Академічний павільйон № 23 у Національному виставковому центрі заповнився небаченими приладами, зразками речовин, матеріалів, порід і рослин. Природничники знову зуміли показати потенціал української інноваційної галузі.­

Знаємо, як!

Розробки українських учених, схоже, охоплюють усі сфери промисловості й агрогосподарства, причому кожен інститут пропонує цілий спектр різнотематичних ноу-хау. Ось лише деякі приклади.

У списку розробок Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії — нові адсорбенти, домішки до добрив, засоби видалення плям і накипу. Серед результатів — нові теорії реакцій, механізми активації, методи обрахування будови й отримання нових речовин.

Інститут проблем реєстрації інформації продемонстрував лінзи-окуляри для лікування косоокості­ й окуляри для запобігання утомі­ очей під час роботи за комп’ютером. Інститут ­гідро­геології представив нові розробки в галузі сканування донних поверхонь великих водойм. Інститут електродинаміки пропонує нові енерго- і ресурсозбережні технології та обладнання.

Інститут хімії поверхні запропонував нові сорбенти, мастила та композити на основі склопластику й базальтоволокна. ІХП має у своєму розпорядженні також унікальне власне виробництво високоефективного наносорбенту «Силікс» («Асил»).

Інститут хімії високомолекулярних сполук традиційно представив цілий спектр нових полімерів та еластомерів (гум). Це пилопоглиначі, очисники, деревинно-полімерні композити з відходів виробництв, поліуретанові покриття для взуттєвої та автопромисловості, фотополімерні та епоксидні клеї. Інститут металофізики показав декілька нових сплавів і виробів із них — прутки, відливки й стенти.­

У порівнянні з попередніми виставками на цій було менше експонатів і зразків виробів (їх частіше заміняли проспекти), зате багато новітньої літератури. Майже кожен інститут зараз працює як міні-видавництво, яке випускає по одній монографії й дюжині методичок на рік. Через це виставка більше нагадувала фестиваль наукової літератури. Утім, саме активізація публікаційної діяльності вважається ознакою пожвавлення роботи інститутів.

Правда, як і навесні, відвідувачів було мало, і вчені біля своїх стендів часом нудьгували. Але був і приємний момент — увага з боку вищих керівників країни. Прем’єр-міністр і члени керівництва НАНУ уважно обійшли виставку, поспілкувавшись із представниками інститутів. Питання, які Микола Азаров ставив ученим, були досить конкретні: як запустити нове виробництво, наскільки можливо замінити імпорт, хто буде споживачем інноваційної продукції. Поряд із цим прем’єр не раз висловлював критичні зауваження. Приміром, біля стенда відділення хімії він запитав у співробітника ІХВС: «Наскільки це нове? Вам не здається, що ми відстали з цих напрямів (розробки новітніх полімерів і пластмас. — Прим. авт.) від провідних країн?» Представник інституту активно доводив протилежне, але прем’єра, схоже, не переконав.

Оглядаючи стенд Інституту металофізики, Азаров надовго затримався біля експозиції стентів і медімплантів: «Ми імпортуємо їх, і люди витрачають величезні гроші на їхню купівлю. Чому б не налагодити виробництво самим і надати ці гроші на підтримку наших колективів-розробників?» Представник НАНУ В. Семи­ноженко відповів, що це складно, оскільки треба переучувати лікарів, удосконалювати нормативну базу і т.д., на що співробітник Інституту металофізики І.Скиба зауважив: лікарі й споживач давно готові до освоєння місцевої продукції, необхідно лише трохи дофінансувати первинний запуск виробництва. До речі, українські імпланти й стенти майже не поступаються західним наддорогим аналогам.

Пацієнт скоріше живий…

У цілому ж інноваційний комплекс України демонструє певну живучість. Переживши багатьох «родичів по СРСР» (наукові бази країн Прибалтики, Грузії, Молдови, Казахстану ослабли або розчинилися в нових економічних відносинах), українська наука цікавить світову наукову й економічну спільноту.

Український інноваційний комплекс сьогодні представлений не тільки інститутами НАНУ. Чималий потенціал мають інститути інших галузевих академій, насамперед медики (АМН) і аграрії (НААН). Перші кроки робить і Академія технічних наук (АТН). Потужний інноваційний комплекс мають найбільші українські підприємства — «Південмаш», «Мотор Січ», ЗАЗ, «Луганськтепловоз».

На виставці «Барвиста Україна» (поза академічним павільйоном) були представлені макети нових ракет «Південмашу», супершини дніпропетровської компанії Eurotire, розробки Інституту картоплярства НААН та інші інноваційні експозиції.

Інноваційний потенціал мають також університети й політехнічні інститути. Одеський національний університет ім. І.Мечникова включає 4 НДІ, 8 наукових центрів, 14 дослідних лабораторій. Серед його розробок — технології очищення нафтостоків і виробництва плат. Сумський держуніверситет пропонує нові технології автоматизації систем управління техпроцесами та аналізу (тунельної та силової мікроскопії, еліпсометрії), Донецький національний університет — технології очищення відпрацьованих технічних мастил та утилізації залізовмісних відходів, рекультивації шахт­них відвалів, Хмельницький національний університет — поліфункціональні системи для обробки текстильних матеріалів та суперконденсатори, Тернопільський НТУ ім.І.Пулюя — знезаражувачі питної й технічної води.

Основна проблема інноваційних колективів — недофінансування й відсутність можливостей для впровадження. На думку багатьох учених, нові технології або ніде впроваджувати (розвалені профільні підприємства), або дорого, або ж не готова нормативна база — потрібна безліч довідок і дозволів. До того ж успішні фірми й заводи не ризикують зв’язуватися з новими вітчизняними технологіями, воліючи імпортувати дорогі, але перевірені іноземні технології та вироби. Причина всього цього — недостатня участь держави в допомозі інноваторам. Залишається надія, що зараз справа не обмежиться візитами вищих керівників на виставки й науково-технічні колективи матимуть більше можливостей упроваджувати свої розробки.