Родій у ролі канарки

Перетворити залізо на золото — завдання, яке під силу лише філософському каменю. А от змусити метал змінювати колір, як виявилося, цілком реально.

Кетлін Крудден, професор кафедри хімії канадського Університету Квінс, випадково виявила колірні реакції в модифікованого родію, і цей «щасливий випадок», за її словами, став початком нового наукового напряму.

Родій модифікують за допомогою азотвмісних комплексних сполук. Отриманий продукт змінює колір у присутності різних газів, причому специфічно. Наприклад, азот робить родій жовтим, кисень — темно-синім, а вигарний газ — коричневим. Причина таємничих перетворень, як уважає дослідниця, полягає в утворенні комплекс­них сполук із атомом родію в центрі й газами на периферії. При цьому, що дивно для хіміків, оригінальне розташування атомів у кристалічних ґратах залишається незмінним.

Виробництво родію в західних країнах налагоджене добре — це основний компонент каталітичних перетворювачів для автомобілів, які знижують рівень викидів вигарного газу. Проте метал порівняно дорогий, тому автори відкриття впритул узялися за його близького в хімічному відношенні родича — кобальт, який, цілком можливо, теж демонструє такі колірні ефекти.

Родієві й кобальтові індикатори можуть знайти широке застосування у виробництві сенсорів, які визначають якість повітря. Особливо приваблива їхня здатність реагувати на вигарний газ: вона затребувана і в побуті, і на виробництві — як раніше канарки. Відкриттям також зацікавилися виробники продуктів харчування: родієві індикатори можуть показувати споживачеві герметичність упаковки.