Світло, газ, Інтернет
Днями серед київських користувачів Глобальної мережі чимало шуму зчинила новина про те, що влада столиці нібито має намір увести місцевий податок на підключення до Інтернету. Пізніше прес-служба КМДА спростувала цю інформацію, пояснивши: місто не має права вводити податки, які не визначені Податковим кодексом.
Цікавий не так факт газетної вигадки, як реакція на неї сітьової спільноти. Слід звернути увагу на два моменти: по-перше, інформація ні в кого не викликала сумнівів, а по-друге, була сприйнята з тими ж емоціями, які викликає чергове підвищення комунальних тарифів. Це, звичайно, з одного боку, свідчить про вкрай низький рівень довіри громадян до влади, а з іншого — про те, що доступ до Мережі сприймається багатьма як послуга першої необхідності поряд з електрикою та водопостачанням.
І це не перебільшення. Днями Інститут соціології НАНУ в рамках багаторічного проекту «Моніторинг соціальних змін» опублікував результати чергового дослідження. За його даними, сьогодні в нашій країні Інтернетом користуються 35,6% мешканців України, тоді як у 2002 році — тільки 4,35% (восьмиразове збільшення!). При цьому 26% респондентів (із репрезентативної вибірки, яка характеризує все доросле населення України) заявили, що не можуть обійтися без Інтернету, а більше 25% — без ПК або ноутбука. (Цікаво, різницю в 1% треба списати на похибку дослідження чи дані свідчать про те, що кожен сотий українець підключається до Мережі виключно з мобільних пристроїв.)
Дослідження показало, що на популярності Інтернету не позначилася навіть криза: у той час як споживання інших товарів і послуг падало, попит на доступ до Мережі був на тому ж рівні. Більш того, як відзначила старший науковий співробітник Інституту соціології НАН Наталя Бойко, «українці почали його використовувати навіть активніше для реалізації своїх планів і дозвілля».
