Створювачі гірничих машин

Однією з головних умов зростання видобутку вугілля фактично в кожній із програм реформування української вугільної галузі, які ухвалювалися протягом останніх 20 років, ставилося відновлення гірничої техніки. Сьогодні, коли в галузь приходить приватний інвестор, цю проблему нарешті може бути розв’язано повною мірою.

Ідеться не тільки про фінансування, а й про розвиток бази для створення гірничодобувної техніки нового покоління. У всякому разі, такий прецедент уже є: донецька компанія «Гірничі машини» створила власний інженерно-технічний центр для проектування нового гірничо-шахтного обладнання. Про це — бесіда з генеральним директором ТОВ «ІТЦ «Гірничі машини» Віктором Кучмою.

— Вікторе Павловичу, які цілі ставилися й чого вже вдалося досягти за час роботи інженерно-технічного центру? Проблеми з підбором кадрів виникали?

— Власний інжиніринговий центр створений у НВК «Гірничі машини» не дуже давно — наприкінці 2010 року. Його мета — цілком задовольнити потреби підприємств компанії в конструкторсько-технологічній підготовці виробництва.

Найперше це стосується створення принципово нових зразків техніки в усіх напрямках продуктових груп — очисні комбайни, секції механізованого кріплення, прохідницькі машини, скребкові та стрічкові конвеєри, піднімальні машини, вентилятори, лебідки, шахт­ний транспорт, електро­обладнання, обладнання для відкритих гірничих робіт — і об’єднання в єдине ціле комплексу обладнання для гірничої промисловості. Зараз у інженерно-технічному центрі працює більше трьохсот кращих фахівців України та країн СНД у галузі розроблення та модернізації гірничо-шахтного обладнання. Професіонали розуміють, що в нас цікава робота, яка дозволяє вирішувати амбіційні завдання.

— Які технології використовуються — в яких є аналоги у світовій практиці чи виключно свої? Чи є власні проривні розробки у виробництві гірничих машин?

— Фахівці інженерно-тех­нічного центру активно вивчають передові технології виробництва вузлів та деталей гірничо-шахтного обладнання, застосовувані у світовій практиці. Зокрема, технології гальванопокриттів, плазмового (порошкового) напилювання, поверхневого зміцнення деталей для одержання високих ресурсних показників. Вивчаються та впроваджуються у виробництво передові технології металообробки, методи виготовлення високоточних деталей литтям. Сьогодні наші інженери працюють над удосконаленням технологій як виробництва обладнання, так і видобутку корисних копалин. В останньому напрямку створюються сучасні механізовані та автоматизовані очисні комплекси.

Активно розвивається співробітництво із провідними виробниками систем управління для ГШО. Розроблені та використовуються технології для відпрацьовування крутих і крутопадаючих пластів, щитової виїмки за допомогою агрегатів типу АНЩ. Наразі такі технології застосовуються не тільки в Україні, а й у Китаї, В’єтнамі, Іспанії і є одними із найнадійніших і найбезпечніших для відпрацьовування викидонебезпечних пластів зі складними гірничо-геологічними умовами.

— Наскільки ваші новації затребувані на ринку? Недавно «Гірничі машини» на російській виставці здобули високі нагороди, розкажіть про це. У чому полягають конкурентні переваги вашої техніки?

— Якщо говорити про сучасний машинобудівний ринок, не тільки український, а і європейський у цілому, то продукція нашого холдингу там, безперечно, затребувана.

Приклад тому — наша перемога на XVIII міжнародній спеціалізованій виставці «Вугілля Росії й Майнінг», яка проходила з 7 по 10 червня в Новокузнецьку. Гран-прі нам вручили за представлений на експозиції компанії очисний комбайн для тонких вугільних пластів УКД400, який не має аналогів в Україні. Фахівці інженерно-технічного центру вдосконалили його за декількома напрямками, що зробило його продуктивнішим та надійнішим. Крім того, золотої медалі в номінації «Кращий експонат» була визнана гідною й піддирально-навантажуваль­на машина МПР. Вона викликала на виставці великий інтерес у машинобудівних компаній і потенційних клієнтів, по-перше, завдяки невеликим габаритам, по-друге — своїм технічним рішенням (поворот виконавчого органа на 180 градусів, перевантажувача — на кут ± 90 градусів). До речі, цього року у виставці в Новокузнецьку взяли участь понад 600 експонатів із 22 країн, таких як Німеччина, Велика Британія, Іспанія, Індія, Японія, США, тож, самі розумієте, конкуренція була серйозна.

— Наскільки перспективно, на вашу думку, у сьогоднішніх українських реаліях займатися розробками нової техніки?

— Удосконалення наявного й розробка нового гірничо-шахтного обладнання, безперечно, перспективний напрямок у машинобудуванні. Сьогодні більшість українських вугільних підприємств працюють у надзвичайно складних технічних умовах: у Донбасі, наприклад, на десятках шахт досі діють молоткові лави, шахтарі працюють на зношеному й застарілому обладнанні. У такій ситуації для вугільних підприємств необхідна високопродуктивна техніка, яка забезпечуватиме високі темпи видобутку й прохідки за мінімальних витрат.

Інженерно-технічний центр задіяний у програмах, які стосуються розвитку  ­вітчизняної вугільної галузі. Так, у рамках програми механізації очисних і підготовчих вибоїв і енергозбереження на шахтах центрального району Донбасу, ухваленої Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, наші фахівці працюють над модернізацією щитових комплексів і вдосконаленням комбайна КПВ. Використовуючи це обладнання, шахти ЦРД можуть вийти на якісно новий рівень вуглевидобутку, поліпшивши при цьому умови роботи шахтарів. Установлення модернізованих комбайнів і щитових агрегатів у шахтах із пластами крутого падіння дозволить залишити в минулому ручну працю, максимально знизити енерговитрати вугільних підприємств і збільшити видобуток вугілля за рахунок заміни застарілого обладнання.