Товстий гаманець від «тонкого клієнта»
«Економія має бути електронною!» — вирішили в «Кримгазі» й успішно реалізували проект віртуалізації робочих місць.
Тепер офісні співробітники підприємства не мають «особистого» системного блоку — для розв’язання виробничих завдань їм достатньо використовувати тільки клавіатуру й монітор. Багата ідея вже заощаджує великі гроші на купівлі та обслуговуванні комп’ютерного «заліза», програмного забезпечення, а також на споживанні електроенергії.
Один на всіх
В одному офісному приміщенні розташовано 5—6 робочих місць. У кожного співробітника на столі стоїть широкоекранний сучасний РК-монітор. Певне, після значного економічного ефекту на підприємстві знайшли гроші для моніторів такого класу.
Усі монітори й клавіатури за допомогою USB-кабелів сполучені з єдиною на весь кабінет обчислювальною «конячкою» —звичайнісіньким нетбуком. У загальній системі віртуалізації він є так званим «тонким клієнтом». Його завдання полягає тільки в забезпеченні поточних сеансів зв’язку всіх віртуальних комп’ютерів цього кабінету. Усі нетбуки підключені до електронного «мозку» підприємства — кластера, який складається із чотирьох системних блоків, при цьому технічні характеристики кожного з них фактично не перевищують можливостей сучасного 4- або 8-ядерного комп’ютера. Оскільки потенціал нинішніх комп’ютерних процесорів використовується лише на 2% і, як правило, в офісних умовах така потужність просто не потрібна, процесори цих чотирьох машин одночасно можуть обслуговувати сеанси декількох десятків віртуальних комп’ютерів.
У випадку з «Кримгазом» — це близько 280 віртуальних робочих місць, у тому числі зали для обслуговування абонентів (майже 400 тис. споживачів газу). Управляє всією системою віртуалізації спеціальна програма, розроблена IT-фахівцями «Кримгазу».
Із перших уст
Сергій Головешко, автор проекту, начальник управління програмно-інформаційного забезпечення та зв’язку ВАТ «Кримгаз»
— Наш приклад реалізації проектів віртуалізації показує, що Open Source-рішення дозріли до промислового застосування й гідно можуть конкурувати із суто комерційними західними продуктами. Я вважаю, що треба сміливо починати реалізацію проектів зі створення віртуальних робочих місць навіть за найскромніших бюджетів у невеликих компаніях і домагатися істотних результатів. Добра допомога — віртуалізація робочих столів і серверів.
— Виходить, що із впровадженням цієї технології керівництво компанії одержує більший контроль над працею своїх співробітників?
— Ми створюємо універсальне робоче середовище, у якому право користувачів на певний застосунок описується ініціатором згори. Це означає задані обмеження для користувачів віртуальних машин: приміром, адміністратор дозволяє користуватися тільки необхідними для виконання службових обов’язків програмами, а всіма іншими — не можна. Співробітник нічого не зможе самостійно ні встановити на свою віртуальну машину, ні видалити з неї. Тобто віртуалізація дозволяє здійснити повний контроль над програмним забезпеченням, яке використовує співробітник.
Більш того, сеансалізація дозволяє балансувати навантаження на якийсь із серверів кластера. Залежно від зайнятості певного фізичного комп’ютера й навантажень, необхідних для роботи застосунка у віртуальному комп’ютері, визначається місце на іншому, більш вільному сервері, де виконуватиметься ця програма. Продуктивність робочих місць почала визначатися виключно потужністю серверів і їхнім завантаженням. Тому за необхідності обсяги доступних користувачам обчислювальних ресурсів можна нарощувати лінійно.
— У чому особливості вашого способу віртуалізації?
— Він дозволяє тим самим засобом звертатися до різних платформ, різних операційних систем без установлення додаткових спеціалізованих програмних продуктів. Якщо комусь потрібні застосунки з Windows, вони одержують до них доступ, якщо Linux-застосунки — можуть ними користуватися без додаткових програм.
Рішення ґрунтується на програмі Rdesktop, яка дозволяє організувати віддалений доступ до графічних робочих столів і розділити пристрої введення віртуальних робочих місць.
Віртуалізацією — по кризі!
— Віртуалізація може стати одним із найголовніших антикризових заходів, адже поширення цих технологій значно зменшує витрати. Навіть в умовах маленької компанії вигода очевидна: купити один комп’ютер на всіх чи дюжину? І при цьому одержати набагато вищу якість обслуговування техніки.
У «Кримгазі» економічний ефект уже вимірюється мільйонами гривень збережених інвестицій. Так, витрати на операційні видатки скоротилися на 65%, на обладнання й ПЗ — на 80%, на конфігурування та адміністрування — у 2,5 раза. Більш того, утилізація процесорів піднялася фактично до фізичної межі на рівні 80—90%. І, звичайно ж, заощадження електроенергії.
— Можна сказати, що після впровадження віртуалізації зарплата моїм безпосереднім підлеглим, а їх два десятки, виплачується за рахунок заощадження електроенергії в масштабах усього підприємства, — підрахував Сергій Головешко.
Віртуалізація добра для впровадження в шкільному або вузівському комп’ютерному класі, у бібліотеках, на транспортних підприємствах, загалом, скрізь, де одночасно треба забезпечити велику кількість точок доступу до обчислювальної техніки. Вона дозволить усіх розсадити й заощадити при цьому гроші.
До речі, за словами Сергія Головешка, спосіб віртуального поділу праці планує тепер упровадити ВАТ «Крименерго».
Товстий гаманець від «тонкого клієнта»
«Економія має бути електронною!» — вирішили в «Кримгазі» й успішно реалізували проект віртуалізації робочих місць
Сергій ДУМКЕВИЧ
Тепер офісні співробітники підприємства не мають «особистого» системного блоку — для розв’язання виробничих завдань їм достатньо використовувати тільки клавіатуру й монітор. Багата ідея вже заощаджує великі гроші на купівлі та обслуговуванні комп’ютерного «заліза», програмного забезпечення, а також на споживанні електроенергії.
Докладно
Один на всіх
В одному офісному приміщенні розташовано 5—6 робочих місць. У кожного співробітника на столі стоїть широкоекранний сучасний РК-монітор. Певне, після значного економічного ефекту на підприємстві знайшли гроші для моніторів такого класу.
Усі монітори й клавіатури за допомогою USB-кабелів сполучені з єдиною на весь кабінет обчислювальною «конячкою» —звичайнісіньким нетбуком. У загальній системі віртуалізації він є так званим «тонким клієнтом». Його завдання полягає тільки в забезпеченні поточних сеансів зв’язку всіх віртуальних комп’ютерів цього кабінету. Усі нетбуки підключені до електронного «мозку» підприємства — кластера, який складається із чотирьох системних блоків, при цьому технічні характеристики кожного з них фактично не перевищують можливостей сучасного 4- або 8-ядерного комп’ютера. Оскільки потенціал нинішніх комп’ютерних процесорів використовується лише на 2% і, як правило, в офісних умовах така потужність просто не потрібна, процесори цих чотирьох машин одночасно можуть обслуговувати сеанси декількох десятків віртуальних комп’ютерів.
У випадку з «Кримгазом» — це близько 280 віртуальних робочих місць, у тому числі зали для обслуговування абонентів (майже 400 тис. споживачів газу). Управляє всією системою віртуалізації спеціальна програма, розроблена IT-фахівцями «Кримгазу».
Із перших уст
Сергій Головешко
Автор проекту, начальник управління програмно-інформаційного забезпечення та зв’язку ВАТ «Кримгаз»
— Наш приклад реалізації проектів віртуалізації показує, що Open Source-рішення дозріли до промислового застосування й гідно можуть конкурувати із суто комерційними західними продуктами. Я вважаю, що треба сміливо починати реалізацію проектів зі створення віртуальних робочих місць навіть за найскромніших бюджетів у невеликих компаніях і домагатися істотних результатів. Добра допомога — віртуалізація робочих столів і серверів.
— Виходить, що із впровадженням цієї технології керівництво компанії одержує більший контроль над працею своїх співробітників?
— Ми створюємо універсальне робоче середовище, у якому право користувачів на певний застосунок описується ініціатором згори. Це означає задані обмеження для користувачів віртуальних машин: приміром, адміністратор дозволяє користуватися тільки необхідними для виконання службових обов’язків програмами, а всіма іншими — не можна. Співробітник нічого не зможе самостійно ні встановити на свою віртуальну машину, ні видалити з неї. Тобто віртуалізація дозволяє здійснити повний контроль над програмним забезпеченням, яке використовує співробітник.
Більш того, сеансалізація дозволяє балансувати навантаження на якийсь із серверів кластера. Залежно від зайнятості певного фізичного комп’ютера й навантажень, необхідних для роботи застосунка у віртуальному комп’ютері, визначається місце на іншому, більш вільному сервері, де виконуватиметься ця програма. Продуктивність робочих місць почала визначатися виключно потужністю серверів і їхнім завантаженням. Тому за необхідності обсяги доступних користувачам обчислювальних ресурсів можна нарощувати лінійно.
— У чому особливості вашого способу віртуалізації?
— Він дозволяє тим самим засобом звертатися до різних платформ, різних операційних систем без установлення додаткових спеціалізованих програмних продуктів. Якщо комусь потрібні застосунки з Windows, вони одержують до них доступ, якщо Linux-застосунки — можуть ними користуватися без додаткових програм.
Рішення ґрунтується на програмі Rdesktop, яка дозволяє організувати віддалений доступ до графічних робочих столів і розділити пристрої введення віртуальних робочих місць.
Віртуалізацією — по кризі!
— Віртуалізація може стати одним із найголовніших антикризових заходів, адже поширення цих технологій значно зменшує витрати. Навіть в умовах маленької компанії вигода очевидна: купити один комп’ютер на всіх чи дюжину? І при цьому одержати набагато вищу якість обслуговування техніки.
У «Кримгазі» економічний ефект уже вимірюється мільйонами гривень збережених інвестицій. Так, витрати на операційні видатки скоротилися на 65%, на обладнання й ПЗ — на 80%, на конфігурування та адміністрування — у 2,5 раза. Більш того, утилізація процесорів піднялася фактично до фізичної межі на рівні 80—90%. І, звичайно ж, заощадження електроенергії.
— Можна сказати, що після впровадження віртуалізації зарплата моїм безпосереднім підлеглим, а їх два десятки, виплачується за рахунок заощадження електроенергії в масштабах усього підприємства, — підрахував Сергій Головешко.
Віртуалізація добра для впровадження в шкільному або вузівському комп’ютерному класі, у бібліотеках, на транспортних підприємствах, загалом, скрізь, де одночасно треба забезпечити велику кількість точок доступу до обчислювальної техніки. Вона дозволить усіх розсадити й заощадити при цьому гроші.
До речі, за словами Сергія Головешка, спосіб віртуального поділу праці планує тепер упровадити ВАТ «Крименерго».
Довідка «УТГ»
Ідея «тонкого клієнта» вперше виникла в багатокористувальницьких системах, звичайно — мейнфреймах, до яких можна було одержувати доступ із термінальних комп’ютерів. Із розвитком комп’ютерної графіки термінали перейшли від використання командного рядка до повноцінного графічного інтерфейсу, поширеного на сучасних клієнтах. Прототипом багатокористувальницького середовища став Unix, а графічні термінали вперше стали поширеними (на Заході) на початку 90-х років.
Програма Rdesktop — відкритий клієнт для сервера терміналів Windows NT і Windows 2000/2003 (RDP), призначений для доступу з термінала до робочого стола Windows, сьогодні задіяна й на платформах більшості UNIX-систем. Авторство програми належить групі ентузіастів, які працюють через систему спільного розроблення комп’ютерних програм SourceForge. Останні півтора року версія програми не оновлювалася, хоча окремі поправки та доробки вносяться досить регулярно.