Зиґзаґ невдачі

Станіслава Гончаренка, відомого не лише в Україні, а  й  за її межами винахідника пристрою «Зиґзаґ»,  залишили без обіцяної грошової нагороди за винахід.

«Зиґзаґ» прийшов на зміну не менш відомому «Спруту», який теж винайшли у Полтаві. «Спрут» дозволяв пере­кривати воду боржникам, не заходячи до їхніх квартир. Правда, ця операція забирала багато часу і була доволі складною. Спеціалістам «Полтававодоканалу» доводилося у підвалі розрізати стояк із водою і вже потім  «запускати» туди «Спрут» – пристрій із двома відеокамерами та спеціальним приладом, який нагадував мініатюрну парасольку. Саме «парасольку» під контролем відеокамери «пускали» до відводу у квартиру боржника й розкривали, надійно перекриваючи воду. Потім доводилося знову заварювати стояк, а коли боржник «здавався», знову розрізати трубу й проводити ту  саму операцію, але вже з видалення «парасольки». 

Значно ускладнювало­ використання «Спрута»­ те, що в старих будинках стояки буквально­ «заросли» від часу й  «Спрут» просто не пролізав у трубу. Більш того, заговорили про загрозу потрапляння інфекції у питну воду, яку могли занести під час перекриття води.

Винахідником пристрою «Зиґзаґ» є полтавець Станіслав Вікторович Гончаренко, відомий  винаходами й раціо­н­алізаторськими пропозиціями, які значно полегшують працю комунальників і дозволяють підприємству за­ощаджувати чималі гроші.

— До розробки «Зиґзаґу» мене підштовхнув досвід використання «Спрута», – розповідає­ ­Станіслав Гончаренко.   — Я вирішив сконструювати пристрій, за допомогою якого у квартирах можна було б перекривати не воду, а каналізацію. Це не лише просто й безпечно, а й ефективніше. Адже коли у квартирі не працює санвузол, до сусідів не набігаєшся…

15 лютого 2007 року Станіслав Вікторович отримав патент № 20888 на корисну модель приладу «Зиґзаґ». Співавторами  винахідника стали ­генеральний директор КП «Полтававодоканал» та голов­ний інженер підприєм­ства. Погоди­тися на спів­­авторство Гончаренка­ змусила матеріальна скрута. Він не мав 35 тисяч гривень, які треба було сплатити за оформлення патенту, тож витрати взяло на себе підприємство, де працював  винахідник.

«Зиґзаґ» почав свій переможний шлях у складі­ чотирьох бригад водо­­каналу, які фактично покінчили з боржниками не лише в Полтаві, а й майже­ у 200 інших містах України, куди полтавчан запрошували колеги. Приладом зацікавилися в Росії й Білорусі. Підраховано, що  за чотири роки успішного використання «Зиґзаґу» водоканали повернули собі до шести ­мільярдів гривень боргу.

Не забули на підприємстві й про Станіслава Вікторовича. КП «Полтававодоканал» уклало з ним договір на десять років, за яким зобов’язалося щомісяця виплачувати винахіднику винагороду в п’ять тисяч гривень. 

— Чотири роки поспіль гроші платили вчасно, — веде далі Станіслав Гончаренко. — Тепер у підприємства інший керівник,  і мені заявили, що «Зиґзаґ» їм не потрібний, виплату грошей припиняють…

Коли 70-річний винахідник нагадав, що підприємство в односторонньому порядку не може розірвати договір, йому запропонували виплачувати… п’ятдесят гривень. І край!

— Винахідники в Україні не захищені від свавілля тих, хто використовує їхню інтелектуальну власність, отримуючи чималі прибутки, – із гіркотою говорить Станіслав Вікторович. І готує позов до суду. Щоправда, йому шкода, що доведеться судитися з підприємством, де працював майже пів­століття.